Справа № 555/717/26
Номер провадження 2/555/696/26
"30" квітня 2026 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Собчука А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 5392917 від 18.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у загальному розмірі 92 943,51 грн, з яких: 18 968,47 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, тобто тілом кредиту; 40 734,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 18 740,84 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості; 14 500,00 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами;
Також позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 18.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5392917 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачці кредитні кошти, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, передбачені договором.
Позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» зазначає, що договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», доступ до якої забезпечувався через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7», шляхом електронної ідентифікації відповідачки та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
З матеріалів справи вбачається, що за умовами договору № 5392917 від 18.03.2025 відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 26 000,00 грн строком на 360 днів. У подальшому між сторонами було укладено додатковий договір до договору № 5392917, за яким відповідачці додатково надано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн, у зв'язку з чим загальна сума отриманих кредитних коштів становила 29 000,00 грн.
У подальшому право вимоги за договором № 5392917 від 18.03.2025 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договору факторингу № 28-11/25/Л від 28.11.2025, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов'язань за кредитним договором, унаслідок чого станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 92 943,51 грн.
Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статей 11, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів; зобов'язання мають виконуватися належним чином і у встановлений строк; порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання; позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони та її прийняття іншою стороною, а моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що електронний договір, укладений із застосуванням одноразового ідентифікатора, за наявності даних про проходження реєстрації, вхід до особистого кабінету та акцепт оферти, є належною формою укладення правочину, а одноразовий ідентифікатор визнається належним способом електронного підписання.
Судом установлено, що 18.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5392917 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Договір укладено в електронній формі. З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 ідентифікована у договорі як ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Березнівським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області 12.03.2016, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Анкета-опитувальник клієнта містить відомості про відповідачку ОСОБА_1 зокрема дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адресу реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2
Договір № 5392917 від 18.03.2025 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 75006. Додатковий договір до договору № 5392917 від 18.03.2025 підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 99356.
За умовами договору відповідачці ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 26 000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту.
Відповідно до додаткового договору до договору № 5392917 від 18.03.2025 відповідачці було додатково надано кредитні кошти у розмірі 3 000,00 грн, у зв'язку з чим загальна сума кредиту становила 29 000,00 грн.
Факт надання відповідачці ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується договором, додатковим договором, паспортами споживчого кредиту, анкетою-опитувальником клієнта, розрахунками заборгованості та іншими матеріалами справи.
Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав; за договором факторингу клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.
Суд бере до уваги, що 28.11.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 28-11/25/Л, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, у тому числі за договором № 5392917 від 18.03.2025, укладеним із ОСОБА_1 .
Передача права вимоги підтверджується договором факторингу, реєстром боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників та іншими матеріалами справи.
Доказів недійсності договору факторингу або відсутності переходу права вимоги відповідачка ОСОБА_1 суду не подала.
Оцінюючи вимоги позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення основного боргу, суд виходить із того, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів та невиконання нею обов'язку щодо їх повного повернення підтверджуються належними письмовими доказами.
Згідно з розрахунками, наведеними у позовній заяві, залишок заборгованості за тілом кредиту становить 18 968,47 грн.
Доказів повернення основної суми кредиту в указаному розмірі або доказів її погашення у більшому обсязі, ніж враховано у розрахунку позивача, відповідачка суду не подала. Тому вимога про стягнення 18 968,47 грн заборгованості за тілом кредиту є доведеною та обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.
Позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 проценти у загальному розмірі 59 475,04 грн, з яких: 40 734,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 18 740,84 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.
Суд бере до уваги, що умовами кредитного договору, додаткового договору, паспортами споживчого кредиту та розрахунками заборгованості передбачено платність користування кредитом і нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Із наданих матеріалів убачається, що відповідачка ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, користувалася ними, однак обов'язку щодо повного повернення кредиту та сплати процентів не виконала.
Доказів неправильності розрахунку процентів, доказів повної або часткової сплати процентів у більшому розмірі, ніж враховано у розрахунках позивача, а також доказів припинення зобов'язання відповідачка суду не подала.
З огляду на наявність у матеріалах справи кредитного договору, додаткового договору, паспортів споживчого кредиту, анкети-опитувальника, розрахунків заборгованості, договору факторингу та реєстру боржників, а також відсутність заперечень чи контррозрахунку з боку відповідачки, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення процентів у розмірі 59 475,04 грн є доведеною та обґрунтованою.
Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій суд зазначає таке.
Позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 14 500,00 грн заборгованості за пенею та/або штрафами.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення.
Цим же пунктом передбачено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.
Оскільки спірний договір є договором споживчого кредиту, укладеним із фінансовою установою, а заявлена позивачем сума 14 500,00 грн є штрафними санкціями за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку, що вказана частина позовних вимог не підлягає задоволенню.
Посилання позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на умови договору щодо права кредитодавця нараховувати штрафні санкції не змінює цього висновку, оскільки положення договору не можуть скасовувати імперативне звільнення позичальника від сплати неустойки, штрафу та пені, встановлене законом на період дії воєнного стану.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 78 443,51 грн, з яких: 18 968,47 грн - заборгованість за тілом кредиту; 59 475,04 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 14 500,00 грн штрафних санкцій слід відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги заявлено у розмірі 92 943,51 грн, задоволенню підлягають вимоги у розмірі 78 443,51 грн, що становить 84,3991 % від заявленої ціни позову.
Отже, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі: 2 662,40 грн ? 84,3991 % = 2 247,04 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», а також документи щодо вартості правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За змістом ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Оцінюючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги, що справа є малозначною, предмет спору є типовим для кредитних правовідносин, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг доказів є стандартним для цієї категорії справ, представник позивача у судових засіданнях участі не брав, а підготовка позову у справі такого характеру не вимагала значного обсягу складного правового аналізу.
Суд також враховує, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу - 25 000,00 грн - є надмірним порівняно з характером спору, обсягом виконаної роботи, ціною позову та типовістю поданих документів.
З урахуванням критеріїв реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат суд вважає справедливим і співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі 6 000,00 грн.
Оскільки позов задовольняється частково - на 84,3991 % від заявленої ціни позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі: 6 000,00 грн ? 84,3991 % = 5 063,95 грн.
У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Інших фактичних даних, які мають значення для справи, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284 ЦПК України, статтями 11, 202, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 626-629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1077 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 5392917 від 18.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 78 443 (сімдесят вісім тисяч чотириста сорок три) гривні 51 копійка, з яких: 18 968,47 грн - заборгованість за тілом кредиту; 59 475,04 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 14 500,00 грн - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 063 (п'ять тисяч шістдесят три) гривні 95 копійок.
У решті вимог про стягнення судових витрат - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, тел. 80442331128, e-mail: office@factoringp.ua, електронний кабінет - наявний.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Березнівським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області 12.03.2016, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , електронний кабінет - відсутній.
Суддя А.Ю. Собчук