Справа № 544/1170/26
пров. № 2-з/544/7/2026
іменем України
про забезпечення позову
01 травня 2026 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Ощинської Ю.О.,розглянувши заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Попова Сергія Васильовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про забезпечення позову,
Заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Попов С.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в обґрунтування якої вказано наступне. ОСОБА_1 громадянином російської федерації. Відповідно до заповіту, складеного 09.02.2006 громадянкою ОСОБА_2 , свою земельну ділянку (пай) вона заповіла ОСОБА_1 . Рішенням Пирятинського районного суду від 06.08.20208 у справі № 2-717/2008 задоволено позов ОСОБА_1 та встановлено додатковий тримісячний строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його мачухи ОСОБА_2 , який рахувати з дня набрання рішенням законної сили. Відповідно до зазначеного рішення встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мачуха, ОСОБА_2 , і після її смерті залишилась спадщина - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,083 га, яка розташована на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області У зв'язку з тим, що позивач проживає в іншому населено» пункті (м. Воткінськ, російська федерація), про смерть ОСОБА_2 він дізнався тільки в липні 2008 року і тому своєчасно не зміг звернутись до нотаріальної контори для прийняття спадщини. При цьому, виходячи із змісту рішення ОСОБА_1 звертався до суду у якості громадянина російської федерації і вказав, що проживає на її території. На підставі зазначеного рішення Пирятинського районного суду державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори 20.07.2011 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 460/2008, зареєстрованого за № 1-1577. Так, відповідно до зазначеного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що на підставі заповіту, посвідченого Вікторійською сільською радою Пирятинського району, Полтавської області 09.02.2006 зареєстрованого в реєстрі за № 18, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянин російської недофедерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , котрий зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 . Згідно із вказаного свідоцтва також визначено, що спадщина, на яку його видано складається із земельної ділянки, площею 2,0832 га, розташованої на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району, Полтавської області, переданої спадкодавцеві у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належної їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 943032, виданого Пирятинською районною державною адміністрацією Полтавської області, 08.02.2006, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656000027, кадастровий номер земельної - ділянки 5323884900:00:057:0044. Крім того, як вбачається з інформації Пирятинської державної нотаріальної контори від 13.02.2026 № 34/01-16 для реєстрації зазначеної спадкової справи відповідач надав паспорт громадянина російської федерації номер № НОМЕР_2 , виданий 15.05.2006 управлінням внутрішніх справ міста Воткінськ і Воткінського району Удмуртської Республіки, російська федерація. Тобто фактично у даних правових відносинах визнав себе громадянином російської федерації. На підставі свідоцтва про право на спадщину, яке було видано Пирятинською державною нотаріальною конторою 20.07.2011 та зареєстроване за № 1-1577, відділ Держкомзему у Пирятинському районі 11.08.2011 ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії РК № 232659, відповідно до якого за відповідачем, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визначено земельну ділянку, площею 2,00832 га, за кадастровим номером 5323884900:00:057:0044, яка розташована на території Сасинівської сільської ради (за межами населеного пункту) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому, 01.06.2016 відомості про вказану земельну ділянку були зареєстровані відділом Держгеокадастру у Пирятинському районі у Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), розробленої 21.07.2011 інженером-землевпорядником ДП «Центр Державного земельного кадастру» ОСОБА_3 . Згідно із інформації із Державного земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 5323884900:00:057:0044, площею 2.0832 га, з категорією 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з цільовим призначенням 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сасинівської сільської ради Лубенського (раніше Пирятинського) району Полтавської області. Із вказаного, виходить що відповідач реєстрував права на земельну ділянку на території України на підставі паспорту громадянина рф, тобто, підтвердив, що виступає елементом іноземної держави. Відповідно до інформації Управління ДМС у Полтавській області від 01.12.2025 №5301.3-8126/53.3-25 та інформації Державної міграційної служби України від 26.11.2025 № 8.1-2057/8.1.1-25 у зазначених органів державної влади за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС відсутня інформація стосовно ОСОБА_1 , у тому числі щодо його документування паспортом громадянина України. Усе вищезазначене, у своїй сукупності, вказує на той факт, що відповідач тривалий період проживає на території російської федерації та не володів громадянством України. Враховуючи викладене, окружною прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства в частині заборони володінням земельною ділянкою сільськогосподарського призначення громадянином іноземної держави. Оскільки, відповідач, будучи іноземцем, протягом року з часу переходу права власності, яка посвідчується відповідним державним актом на земельну ділянку за кадастровим номером 5323884900:00:057:0044, площею 2.0832 га, розташовану на території Пирятинської територіальної громади Лубенського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не відчужила її, то право власності на зазначену земельну ділянку підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації. Враховуючи викладене, заявник вказує на те, що спірна земельна ділянка на даний час незаконно перебуває у власності громадянина російської федерації, тому є підстави для забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, та заборони відповідачу розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки.
На підставі викладеного представник позивача просить суд: накласти арешт на належну громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації номер НОМЕР_2 , виданий 15.05.2006 управлінням внутрішніх справ міста Воткінськ і Воткінського району Удмуртської Республіки, російська федерація, на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5323884900:00:057:0044, площею 2,0832 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області; заборонити ОСОБА_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5323884900:00:057:0044, площею 2,0832 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області.
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено, що Лубенська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області звернулася з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, ціна позову -69351, 00 грн.
Заява про забезпечення позову подана представником позивача одночасно з вказаним позовом.
Щодо накладення арешту на належну ОСОБА_1 земельної ділянки, суд зазначає наступне.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21).
У своїй постанові від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25) Верховний Суд зазначив, що встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачкою вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідачів може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та правильно виснував про наявність правових підстави для забезпечення позову в обраний позивачкою спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі.
Враховуючи те, що заступник керівника Лубенської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про конфіскацію земельної ділянки, виходячи з підстав та предмету спору, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв'язок між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення позову (накладення арешту на земельну ділянку), тому суд уважає, що маються всі підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_1 земельну ділянку.
За таких обставин вимоги заступника керівника Лубенської окружної прокуратури про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5323884900:00:057:0044, площею 2,0832 га, що належить відповідачу, є законними, обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1, 2, 4 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.149-150, 153, 157, 260, 261 ЦПК України, суд
заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Попова Сергія Васильовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на належну громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації номер НОМЕР_2 , виданий 15.05.2006 управлінням внутрішніх справ міста Воткінськ і Воткінського району Удмуртської Республіки, російська федерація, на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5323884900:00:057:0044, площею 2,0832 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області.
Заборонити ОСОБА_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання належної йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5323884900:00:057:0044, площею 2,0832 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пирятинської ТГ Лубенського району Полтавської області.
Копію ухвали для виконання направити до Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (37000, Полтавська область, м. Пирятин, площа Героїв Майдану, 2, info.prtn.plt.dvs@sumyjust.gov.ua); для відома - сторонам по справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Ю.О.Ощинська