Дата документу 30.04.2026Справа № 554/5727/26
Провадження № 1-кс/554/5599/2026
30 квітня 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви від 09.03.2026 року,
20.04.2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить зобов'язати службових осіб ТУ ДБР у м. Полтаві внести до ЄРДР відомості за його заявою від 09.03.2026 року. Скаржник зазначає, що повідомив про вчинення суддями під час розгляду цивільної справи №628/2135/21 злочинів, передбачених ст. 367 (службова недбалість) та ст. 356 (самоправство) КК України. Суть порушень, на думку заявника, полягає у суперечливих вимогах судів щодо сплати судового збору: суд першої інстанції прийняв позов без оплати, тоді як апеляційна та касаційна інстанції зобов'язали його сплатити збір, виходячи з належної суми для опали у першій інстанції - 2724 грн.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та додані документи, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Проте, ця норма передбачає наявність у заяві об'єктивних даних, які вказують на ознаки саме кримінального правопорушення.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 556/450/18 від 30.09.2021 року зазначено, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а лише ті, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Якщо заява містить лише посилання на незаконність судового рішення або процесуальних дій судді, це не є підставою для порушення кримінальної справи.
Крім того, у Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що зміст судових рішень та помилки суддів підлягають виправленню виключно через систему апеляцій та касацій, а не шляхом кримінального переслідування.
Доводи ОСОБА_3 зводяться виключно до його незгоди з процесуальними рішеннями суддів щодо розподілу та стягнення судового збору у цивільній справі №628/2135/21.
Питання сплати судового збору регулюється нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій про необхідність оплати судового збору є формою реалізації правосуддя.
У заяві ОСОБА_3 відсутні будь-які фактичні дані про наявність умислу на самоправство чи ознак службової недбалості. Натомість опис ситуації свідчить про наявність процесуальної суперечки, яка вирішена в межах цивільного судочинства.
Верховний Суд чітко вказує, що КПК не можна використовувати як засіб тиску на суддів через незгоду з рішенням.
Службова недбалість (ст. 367 КК) потребує доведення тяжких наслідків (матеріальних збитків), які у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум. Самоправство (ст. 356 КК) - значної шкоди інтересам громадянина. Сума 2724 грн не відповідає цій ознаці. Скаржник не позбавлений права оскаржувати питання судового збору в межах самої справи №628/2135/21, а не через ДБР.
Внесення відомостей до ЄРДР за таких обставин призведе до необґрунтованого втручання в діяльність судової гілки влади та порушить принцип незалежності суддів.
Оскільки заява не містить об'єктивних ознак складу злочину, бездіяльність ТУ ДБР не є протиправною.
Керуючись статтями 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви від 09.03.2026 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів.
Суддя ОСОБА_4