Дата документу 01.05.2026Справа № 554/4771/26
Провадження № 1-кс/554/6210/2026
01 травня 2026 року
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів скоєних у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12026170000000154 від 02.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
встановив:
30.04.2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних у сфері транспорту СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Полтавської обласної прокуратури про арешт майна.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Крім того, вказав, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
В провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170000000154 від 02.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.04.2026 року приблизно в 22 години 30 хвилин, на неосвітлювальній ділянці, в межах ґрунтової дороги по вул. Річкова, с. Шапки, Білицької ОТГ Полтавського району, Полтавської області, між будинками № 19 та № 23, сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка ймовірніше за все перебувала в горизонтальному положенні або близькому до нього.
В результаті вказаної пригоди гр. ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.
30.04.2026 року у підозрюваного ОСОБА_4 було вилучено кофту синтетичну чорного кольору з капюшоном та емблемою «PUMA», які поміщено до полімерного пакету НПУ № PSP 8101233.
30.04.2026 року постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з викладеного, інформація, яка зафіксована у вилучених речах, може бути використана як доказ для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частина 1 статті 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Наразі необхідно накласти арешт на вилучене 30.04.2026 року майно, з метою забезпечення запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, збереження речових доказів.
Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
З огляду на вищевикладене, для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій та інших судових експертиз у кримінальному провадженні, клопотання необхідно задовольнити, оскільки є всі підстави вважати, що існує реальна загроза зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: кофту синтетичну чорного кольору з капюшоном та емблемою «PUMA», яка належить ОСОБА_4 , та яку поміщено до полімерного пакету НПУ № PSP 8101233, з позбавленням права відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, у кримінальному провадженні № 12026170000000154 від 02.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Місцем зберігання вищевказаного майна визначити камеру зберігання речових доказів при Кременчуцькому РУП ГУ НП в Полтавській області, що за адресою: м. Кременчук, вул. 29 вересня, 6.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6