Дата документу 30.04.2026Справа № 554/5990/26
Провадження № 1-кс/554/6128/2026
30 квітня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження, уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, розлученого, освіта середня, пенсіонера, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12022170510000425, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.10.2022 року,-
29.04.2026 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , яке мотивує тим, що той може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки схильний до вчинення кримінальних правопорушень, веде аморальний спосіб життя.
У судовому засіданні прокурор та слідча клопотання підтримали.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник заперечили проти задоволення клопотання з підстав необгрунтованості ризиків, просили застосувати інший більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
29.04.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 115 КК України.
Із даних підозри слідує, що у невстановлений слідством час, але не раніше жовтня 2025 року, ОСОБА_7 прийшов до свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою з'ясування обставин зникнення його матері ОСОБА_8 , яка 27.10.2022 пішла до ОСОБА_6 та не повернулася.
Під час спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої на ґрунті виниклих особистих неприязних стосунків раптово виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті іншій людині, а саме на вбивство ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з великою силою почав наносити нею удари по голові ОСОБА_7 . Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_6 взяв до рук молоток і з великою силою почав наносити ним удари по голові потерпілого ОСОБА_7 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень останній помер на місці.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 23.04.2026 на рештках тіла ОСОБА_7 виявлені такі тілесні ушкодження: тупа травма голови у вигляді крововиливу у тверду мозкову оболонку, гематоми м'яких тканин правої лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови, двох дірчастих переломів правої лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови, двох вдавлених переломів лобної ділянки голови, перелому правої вилиці, перелом виличної дуги справа, і які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, та знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.
ОСОБА_9 , впевнившись у тому, що ОСОБА_7 мертвий, сховав тіло потерпілого в дровнику на території свого домогосподарства.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні сторонами кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого останній заявив про зникнення матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що 27.09.2022 він разом із матірю перебував у гостях у ОСОБА_6 , згодом між ним та ОСОБА_6 стався конфлікт і останній прогнав його зі свого дому. Після цього матір додому не повернулась;протоколом огляду місця події від 02.02.2026 відповідно до якого за координатими 49.244800, 33.319296, а саме на землі поблизу зупинки громадського транспорту «Центральна» в с. Погреби, Кременчуцького району Полтавської області в ході якого було виявлено череп людини;протоколом огляду місця події від 02.02.2026 відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в дровнику виявлено людські рештки з елементами одягу;висновком судово-медичного експерта № 15 відповідно до якого на рештках тіла виявлені такі тілесні ушкодження: тупа травма голови у вигляді крововиливу у тверду мозкову оболонку, гематоми м'яких тканин правої лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови, двох дірчастих переломів правої лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови, двох вдавлених переломів лобної ділянки голови, перелому правої вилиці, перелом виличної дуги справа., і які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, та знаходяться в причинно-наслідкового зв'язку зі смертю;протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 які повідомили, що їм відомі наступні особи ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Останні входили до однієї компанії та вживали разом алкогольні напої також їй відомо що між ними під час вживання алкогольних напоїв часто виникали конфлікти;протоколом обшуку від 14.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Незалежності, 15 в с. Погреби Кременчуцького району Полтавської області під час якого виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину;висновком молекулярно-генетичного експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/117-26/3466-БД від 15.04.2026 відповідно до якого встановлено генетичні ознаки аутосомної ДНК та Y-хромосоми (ДНК-профіль) наданого на дослідження біологічного матеріалу відібраного від трупа № 15, а саме: фрагмента стегнової кістки від трупа № 15 (об'єкт № 3) та зуба від трупа № 15 (об'єкт № 2), які збігаються між собою і з ймовірністю не менше ніж 99,99999999%, належать одній невстановленій особі чоловічої генетичної статі;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , який повідомив що дійсно він раніше був одруженим з ОСОБА_13 , під час їхнього спільного шлюбу в них народився син ОСОБА_14 . Згодом у 1990 році він розлучився зі ОСОБА_13 . Після розлучення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 проживали у батьків ОСОБА_13 та більше він з ними не спілкувався. У 2013 році він поїхав до с. Погреби, так як саме там йому стало відомо проживає син, та хотів забрати ОСОБА_15 з собою, однак ОСОБА_13 не дала йому цього зробити. Згодом він дізнався що у 2022 році ОСОБА_13 зникла та її місце знаходження не відомо, а у 2025 році зник його син і де він може знаходитись йому не відомо. Однак він припускає, що до зникнення ОСОБА_13 та ОСОБА_15 може бути причетний житель с. Погреби ОСОБА_6 ;та іншими матеріалами у їх сукупності.
Суд вважає, що наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, при цьому звертає увагу на тяжкість вчиненого та покарання, що може йому загрожувати у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, наявність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, майновий стан.
При цьому суд враховує, що підозрюваний підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. З урахуванням цього вважаю, що наявні ризики переховуватись підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити протиправну діляьність.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім того, згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст. ст. 176-179, 182-183, 193-194 КПК України, слідчий суддя -
клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23», строком на 60 днів, який обчислювати з 20 год 03 хв 29 квітня 2026 року, без визначення розміру застави.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 20 год 03 хв 27 червня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено судом 30 квітня 2026 року о 14 годин 30 хвилин.