30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/53770/24
адміністративне провадження № К/990/44949/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 (суддя Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 (судді Ключкович В.Ю., Бужак Н.П., Грибан І.О.)
у справі № 320/53770/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Києву» від 12.06.2023 №7067 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії з 01.12.2019 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, нарахувавши в розмірі 89% сум грошового забезпечення, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Києву» від 12.06.2023 №7067 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести виплату пенсії з 01.12.2019 відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» без обмеження її максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позов, покликався на те, що при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» її розмір обмежено десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; нарахування пенсії здійснено без урахування в повному розмірі додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) поліцейських.
Також покликався на те, що після отримання довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по м.Києву» від 12.06.2023 №7067 про розмір грошового забезпечення за листопада 2019 року згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019.
Отримавши відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі частини 1 статті 123 КАС України.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до суду та судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду та судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Також суд виходив з того, що про порушення своїх прав позивач дізнався в листопаді 2023 року, отримавши лист відповідача на свою заяву.
В заяві на усунення недоліків позовної заяви позивач просив вважати строки подання позову не порушеними, поновити строк та прийняти справу до розгляду.
Покликався на те, що в грудні 2023 року ним було подано позовну заяву в електронній формі. Також покликався на те, що протягом тривалого часу чекав на реєстрацію позову та призначення справи до розгляду, однак в телефонному режимі йому повідомили про велике навантаження суду справами.
Також покликався на те, що був відряджений до Сектору Газа, тому примірник позову в паперовій формі передав до України при першій можливості листом-замовленням у вересні 2024 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025, позовну заяву в частині позовних вимог, що стосується визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 01.12.2019 по 15.05.2024 повернуто позивачу без розгляду на підставі пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 КАС України.
Повертаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, звернувшись з позовом до суду 16.11.2024, позивач пропустив строк звернення до суду з 01.12.2019 по 15.05.2024 (останній день, що передує шести місяцям до дня звернення до суду) та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Також суд виходив з того, що отримання позивачем листа від 22.11.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Також суд визнав неповажними причини пропуску строку покликання позивача про його перебування за межами території України та направлення позову через систему Електронний суд, оскільки позовна заява подана власноручно та відсутність доказів звернення через систему Електронний суд.
Також суд виходив з того, що в заяві про поновлення строку відсутні обґрунтування неможливості звернення до суду в межах шестимісячного строку з дня отримання пенсії в неналежному розмірі, а звернення позивача із заявою до відповідача та отримання відповіді, як і запровадження на території України воєнного стану, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Також суд виходив з того, що нараховані та невиплачені суми пенсій з вини пенсійного фонду України виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Водночас матеріали позову не містять доказів, що позивачу була нарахована та не виплачена сума пенсії з вини відповідача.
Суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 22.11.2024 в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, дійшов висновку, що права позивача можуть бути захищені лише з 15.05.2024, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, враховуючи його звернення до суду з позовом 16.11.2024.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про повернення позову без розгляду та звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що відповідно до практики Верховного Суду (зокрема, постанова від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та постанова від 31.03.2021 у справі №240/12017/19), триваючим є порушення, яке не припинене до моменту звернення до суду. Дії органу Пенсійного фонду, який систематично не здійснює перерахунок і не виплачує належну пенсію, є безперервним триваючим правопорушенням, а отже строк звернення до суду не обмежується шістьма місяцями (ч. 3 ст. 51, ч. 3 ст. 63 Закону №2262-ХІІ).
Також покликається на те, що суд помилково визначив початок перебігу строку звернення до суду - листопад 2024 року, ігноруючи, що вперше позов подано ще в грудні 2023 року, однак інформацію до системи автоматизованого розподілу внесено лише 22.04.2025 (справа №320/20352).
Покликаючись на відсутність дій зі сторони суду протягом 2024 року, зазначає, що вдруге аналогічний позов подано в листопаді 2024 року (справа №320/53770/24).
Покликається на те, що суд першої інстанції з незрозумілих причин зволікав з розглядом справи №320/20352/25, позов в якій було подано з дотриманням строків звернення до суду, та відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, а при розгляді цієї справи не врахував дату подання позову вперше та повернув позов в зв'язку з порушенням строків звернення до суду.
Просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданих до неї документів доставлена до електронного кабінету відповідача 27.11.2025 о 20:40, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Залишаючи позовну заяву щодо частини позовних вимог без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду та не навів доводів, які б свідчили про наявність поважних підстав його пропуску.
Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, а предметом спору у цій справі є наявність передбачених Законом №2262-ХІІ підстав для перерахунку пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ.
Верховний суд у постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 у питанні дотримання строку звернення до суду дійшов наступних висновків:
«…централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.
Проте коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.
…обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.».
Зазначені висновки хоч і сформовані Верховним Судом у правовідносинах щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення, водночас стосуються такі висновки положень частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ у контексті вирішення питання застосування строків звернення до суду.
Крім того, у постанові від 03.02.2026 у справі №560/17663/24 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.
Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов'язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв'язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.
…З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що застосування процесуальних строків звернення до суду у спорах щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення відповідних категорій осіб, зокрема внаслідок збільшення прожиткового мінімуму, суперечило б прямій нормі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII.»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2026 у справі № 560/14567/24, від 05.02.2026 у справі № 560/9714/24, від 06.02.2026 у справі № 560/12392/24, від 21.02.2026 у справі № 560/4441/25, від 24.02.2026 у справі № № 560/357/25, від 16.03.2026 у справі №560/8756/25.
За таких обставин та сформованих висновків Верховного Суду, суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду, внаслідок чого дійшли необґрунтованого висновку щодо пропуску такого строку та постановили необґрунтоване рішення про залишення без розгляду частини позовних вимог.
Покликання судів попередніх інстанцій на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, від 21.02.2020 у справі №340/1019/19 та Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а є безпідставними, оскільки такі висновки не стосувались питань застосування частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Натомість, у справі, яка розглядається спірне питання стосується застосування частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ у правовідносинах щодо перерахунку призначених на підставі цього Закону пенсій без обмеження їх строком звернення до суду.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі № 320/53770/24 скасувати.
Справу № 320/53770/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук