30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №640/28727/20
адміністративне провадження №К/990/16172/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Уханенка С.А., Радишевської О.Р.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року
у справі № 640/28727/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного бюро розслідувань, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 30 жовтня 2020 року №658-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Директора Державного бюро розслідувань;
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Директора Державного бюро розслідувань;
- стягнути з Державного бюро розслідувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2020 року до дня поновлення на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 змінено мотивувальну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року, виклавши її в редакції цієї постанови. У решті судове рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2025 року касаційні скарги ОСОБА_1 та адвоката Шевченка Костянтина Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 640/28727/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду 08 квітня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
10 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
У тексті касаційної скарги міститься клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що в судовому засіданні 04.03.2026 проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови суду апеляційної інстанції, її повний текст виготовлено 09.03.2026, однак не було вручене у день його складення та лише 10.03.2026 о 20 годині 21 хв. отримано заявником в електронній формі через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, тобто 30-денний строк на касаційне оскарження судового рішення сплинув 09.04.2026.
Так скаржник вказує, що зважаючи на те, що зазначена касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана касаційна скарга протягом 30 днів з дня вручення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах:
- від 04.09.19 у справі № 754/376/18 та від 23.12.2020 у справі № 826/15347/17 щодо абз. 10, 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII;
- від 18.02.2019 у справі № 855/35/19 щодо ч. 2 ст. 12, ст. 28, ч. 2 ст. 34 Закону №1700 VII;
- від 15.05.19 у справі № 487/194/17-ц, від 03.12.2020 у справі № 3354/120/18, від 16.06.2021 у справі № 344/4709/20 щодо ч. 2 ст. 34 Закону № 1700-VII;
- від 18.02.2019 у справі № 490/53/17 щодо ч.ч.3, 4 ст.28, ч. 2 ст. 34 Закону України № 1700-VII;
- від 01.10.2019 у справі № 826/1596/17 щодо ст. 29 Закону №1700-VII.
Також скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини 1 статті 30, частини 1 статті 31, частини 1 статті 32, частини 1, 2 статті 34 Закону № 1700-VII.
Водночас, Суд відхиляє посилання скаржника на посилання про відсутність висновку щодо частини 2 статті 34 Закону № 1700-VII, оскільки у першому випадку скаржник вказував на неврахування висновків щодо вказаної норми, що є взаємовиключним.
Окрім того, в касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме неправильне застосування норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 353 КАС України).
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 640/28727/20.
Витребувати із Київського окружного адміністративного суду справу № 640/28727/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді С. А. Уханенко
О. Р. Радишевська