30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №520/23212/25
адміністративне провадження №К/990/8081/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №520/23212/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області, в якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управлінню Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (відповідь №6317-1851/6317-25 від 19.08.2025) щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 45 років;
-зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківський області в особі Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову фотокартку у зв'язку з досягненням 45 років.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
17 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №520/23212/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України); документу про сплату судового збору.
Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
07 квітня 2026 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, позивачем подано уточнену касаційну скаргу та заявлено клопотання про відстрочення або звільнення позивача від сплати судового збору
У зв'язку із перебуванням судді Соколова В.М. з 06 квітня 2026 року по 11 квітня 2026 року (Наказ від 24 березня 2026 року №724/0/6-26) у відпустці, судді Загороднюка А.Г. з 13 квітня 2026 року по 20 квітня 2026 року (Наказ від 25 березня 2026 року №758/0/6-26) у відпустці та судді Уханенка С.А. з 08 квітня 2026 року по 17 квітня 2026 року (Наказ від 17 березня 2026 року №604/0/6-26)у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується колегією суддів після усунення всіх обставин, які перешкоджали вирішенню цього питання.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, скаржником на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору до указаного клопотання долучено копію довідки Пенсійного фонду України та копію Трудової книжки.
Суд звертає увагу, що скаржником надано довідку Пенсійного фонду України за звітні роки: 2001, 2003, 2004, 2006, 2007, 2008, 2009 та 2010, проте, відомості за попередній календарний рік (2025), що передував року подання касаційної скарги (2026), відсутні, відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Разом з тим слід наголосити, що довідка Пенсійного фонду України не є документом, з якого можливо встановити всю суму доходу скаржника за попередній календарний рік. Суд звертає увагу заявника, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору відсутні, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 16 березня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документа про сплату судового збору, так само як і належних доказів, які б слугували підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За викладених обставин Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору.
Керуючись статтею 121 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №520/23212/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Салтівського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду