про відкриття касаційного провадження
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №280/8287/25
адміністративне провадження №К/990/15400/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №280/8287/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 07.08.2025 №923270194009 щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком позивачці, починаючи з моменту звільнення з роботи, а саме з 01.09.2023;
зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області поновити виплату та виплатити пенсію позивачці, починаючи з моменту звільнення з роботи, а саме з 01.09.2023.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 25.12.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 07.08.2025 №923270194009 щодо відмови позивачці в поновленні виплати пенсії за вислугу років. Зобов'язав ГУ ПФУ у Львівській області поновити позивачці виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.09.2023. Зобов'язав ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити позивачці пенсію за вислугу років, починаючи з 01.09.2023. В іншій частині в задоволенні позову відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд від 19.03.2026 апеляційні скарги ГУ ПФУ в Запорізькій області, ГУ ПФУ у Львівській області, задовольнив частково, рішення суду першої інстанції змінив в частині дати поновлення та виплати пенсії з « 01.09.2023» на « 31.07.2025». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивачка оскаржила її у касаційному порядку, просила її скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 14.04.2026 касаційну скаргу позивачки залишив без руху та надав скаржниці десятиденний строк з дня вручення їй ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн, заяву про усунення недоліків конкретизувавши підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
23.04.2026 до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.04.2026 від скаржниці надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржниця підтверджує сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн, уточнює підстави касаційної скарги.
Дослідивши зміст касаційної скарги та врахувавши заяву про усунення недоліків касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржниця визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон - №1058-IV), а саме застосувавши частину другу замість частини першої, а також статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), застосувавши абзац два замість абзацу один, щодо застосування трирічного процесуального строку при поновленні виплати пенсії з вини пенсіонера.
У касаційній скарзі скаржниця окрім наведеного покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа становить значний суспільний інтерес і стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки на сьогодні відсутній єдиний підхід для вирішення правовідносин, що виникають з питань розмежування частини першої та частини другої статті 46 Закону №1058-IV та правильного визначення суб'єкта відповідального за пропущення несвоєчасної виплати пенсії та не ототожнення терміну, який зазначений для пенсіонера і який зазначений для Пенсійного органу.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі №280/8287/25.
Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/8287/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя С.М. Чиркін