Справа № 522/26710/25
Провадження № 2-а/522/87/26
01 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Федчишеної Т. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що на підставі постанови т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № М/576/1 від 07.08.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, оскільки, як зазначено в постанові, військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, не прибув за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З постановою позивач не погоджується, вважає її такою, що прийнята з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.
Зазначає, що з 06.08.2025 він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями із застосунку Резерв+. При цьому він зареєстрований та проживає у Київському районі м. Одеси.
06.08.2025 після проходження ним ВЛК, яке, як стверджує позивач, було проведено формально, його доставлено до військової частини АДРЕСА_1 , де його відмовились приймати через його поганий стан здоров'я та вигляд, після чого його повернули до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому йому повісток не вручали. Також будь-яких протоколів про адміністративне правопорушення відносно нього представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 ані 06.08.2025, ані 07.08.2025 у його присутності не складалось, йому не вручалось та не надсилалось.
Про оскаржувану постанову він дізнався після блокування його банківського рахунку. Розгляд справи відбувся за його відсутності, він не був повідомлений ані про розгляд справи, ані про наявність складеної відносно нього постанови.
При цьому йому не надходило жодного виклику чи повідомлення (повістки) з ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо необхідності з'явитися до останнього.
Також вважає, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням строків, визначених ст. 38 КУпАП, оскільки строки притягнення до відповідальності за неуточнення даних військовозобов'язаних становлять три місяці з дня виявлення правопорушення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення (у період дії особливого періоду), згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП, і ці строки спливають для порушень до 16.07.2024 вже після 17.07.2025.
На підставі наведеного позивач просить визнати неправомірною та скасувати постанову № М/576/1 від 07.08.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним позовом. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких прийнято постанову № М/576/1 від 07.08.2025 відносно ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2 подано відзив на позовну заяву, до якого долучено копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови № М/576/1 від 07.08.2025.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначив, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 № М/576/1 від 07.08.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він, у порушення вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 не прибув за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначає, що порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо обов'язку явки за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки становить склад адміністративного правопорушення - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
На підставі наведеного просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № М/576 від 06.08.2025, о 09 год. 48 хв. 06 серпня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, не прибув за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в графі про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення протокол не містить. У протоколі вказано, що ОСОБА_1 від пояснень і підписання протоколу відмовився у присутності двох свідків.
07.08.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 прийнято постанову № М/576/1 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень.
Як зазначено у постанові, військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, не прибув за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП врегульовано, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно з частиною першою статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з частиною першою статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Як слідує з матеріалів справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у зв'язку з порушенням ним вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, а саме, що він не прибув за викликом для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, згідно з частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.
Відповідно до п. 21 Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 28 зазначеного Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Аналіз викладеного свідчить, що резервісти та військовозобов'язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки мають обов'язок з'явитися у зазначені в повістці місце та строк.
Проте, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови № М/576/1 від 07.08.2025, наданих відповідачем на виконання ухвали суду від 23.12.2025, відсутні докази направлення позивачу повістки про необхідність з'явитися та коли саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення військово-облікових даних та отримання позивачем такої повістки.
Наведене вище свідчить про наявність достатніх підстав для висновку, що спірна постанова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Крім того, під час розгляду даної справи судом також встановлено, що відповідачем допущено порушення під час процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення № М/576 від 06.08.2025 в графі підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній, від пояснень і підписання протоколу відмовився в присутності свідків.
При цьому у графі «від пояснень і підписання протоколу відмовився у присутності свідків» наявні лише графічні підписи, проте прізвища, імена та по батькові свідків відсутні.
Наведене вище у сукупності свідчить про наявність достатніх підстав для висновку, що спірна постанова не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Фактичні дані, які містяться в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Належних та допустимих доказів на спростування адміністративного позову відповідачем не надано.
Відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого рішення.
Доводи, наведені відповідачем у відзиві не спростовують обґрунтованості позову.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Усе наведене судом вище в сукупності є достатньо підставою для висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача та її скасування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи те, що відповідач не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що постанова т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_3 від 07.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_3 № М/576/1 від 07 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА