Справа № 503/502/26
Провадження № 2-о/503/39/26
01 травня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки і піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Заявник подала до суду вище вказану заяву посилаючись на ті обставини, що її дочка ОСОБА_2 , у відповідності до Акту МСЕК, є інвалідом другої групи з дитинства. Однак, після її звернення до органу опіки і піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, було виявлено, що у зазначеному вище Акті МСЕК по батькові її дочки зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». З метою виправлення згаданої помилки заявник зверталась до Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я та КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи», але ці звернення не призвели до усунення згаданої помилки. У зв'язку з чим на теперішній час заявник змушена подати до суду в порядку окремого провадження відповідну заяву, в якій просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 Акту МСЕК від 31.12.1978 року.
13.04.2026 року ухвалою суду (а.с.18-19) відкрите провадження у даній справі, розгляд якої визначено проводити в порядку окремого провадження, а також вирішено питання про витребування в порядку, передбаченому ч.2 ст. 294 ЦПК України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області копію медичного документа (довідку МСЕК) з особової справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якого призначено виплату по інвалідності.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-5, 13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, про що свідчить довідка від 15.04.2026 року про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.25). При цьому, в змісті своєї заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.1 на звороті), а також зазначила про підтримання заявленої вимоги в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - органу опіки і піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання заінтересована особа була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 16.04.2026 року судової повістки до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (а.с.26). При цьому, заінтересована особа подала до суду клопотання від 30.04.2026 № 03-17/1697 (а.с.33) про розгляд справу за відсутності її представника.
Згідно положень першого речення ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. В свою чергу ч.3 ст. 211 ЦПК України передбачає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Кодимським бюро ЗАГС Одеської області 02.10.1970 року (а.с.8), актовий запис № 121.
31.12.1986 року Обласною спеціалізованою психіатричною ЛТЕК Відділу соціального забезпечення м. Одеси було видано довідку серії И-73 № 561626 (а.с.10, 28), яка є випискою із акту освідування № 2879, згідно якого ОСОБА_6 , 1970 року народження, безстроково визначено інвалідність другої групи з дитинства. При цьому, у змісті цієї довідки по батькові ОСОБА_6 зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ».
Суд відзначає ту обставину, що на час видачі згаданої довідки особа, якої вона стосувалась, - ОСОБА_2 була неповнолітньою, а відтак ця довідка фактично надавалась її батькам, зокрема матері ОСОБА_1 , як її законному представнику.
30.12.1993 року відділом соціального захисту населення Кодимської районної державної адміністрації Одеської області на ім'я ОСОБА_2 , 1970 року народження, було видано посвідчення № НОМЕР_2 , згідно записів в якому останній призначено пенсію по інвалідності ІІ групи з дитинства, а її опікуном є мати - ОСОБА_1 .
Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 64 виданого комунальним некомерційним підприємством «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області 15.03.2023 року (а.с.13), хвора ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має безстроково інвалідність ІІ групи, встановлену 31.12.1986 року, потребує постійного стороннього догляду.
Заявник ОСОБА_1 звернулась до комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» із заявою від 26.11.2025 року (а.с.15). в якій просила виправити помилку у виданих документах, які підтверджують інвалідність ОСОБА_2 , змінивши у них зазначене по батькові « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
У відповідь на вище зазначену заяву ОСОБА_1 комісія з припинення комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» надала лист-відповідь від 18.12.2025 року (а.с.16), яким повідомила про неможливість виправлення помилки у виписці з акту освідування у спосіб про який Вона просить, оскільки не має повноважень щодо внесення змін до медичних документів, та надано їй пораду звернутися до суду із заявою про встановлення приналежності документів в порядку окремого провадження.
При цьому, заявником ОСОБА_1 суду не надано доказів на підтвердження того, що її заява від 26.11.2025 року (а.с.14) дійсно була отримана Одеським обласним медичним центром психічного здоров'я та/або принаймні надіслана до нього.
Суд зауважує, що 21.04.2026 року судом від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області супровідним листом від 16.04.2026 року за № 1500-1906-7/56994 (а.с.27), на виконання ухвали суду від 13.04.2026 року (а.с.18-19) в частині витребування документів в порядку, передбаченому ч.2 ст. 294 ЦПК України, було надано суду із соціальної пенсійної справи №951230103306 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , копію довідки серії И-73 № 561626 (а.с.28), яка є випискою із акту освідування № 2879, виданої Обласною спеціалізованою психіатричною ЛТЕК Відділу соціального забезпечення м. Одеси 31.12.1986 року, як документ на підставі якого останній призначено виплату по інвалідності.
Окрім того органом ПФУ також додатково надано із соціальної пенсійної справи №951230103306 копії медичних висновків Кодимської центральної районної лікарні від 23.04.1980 року № 10 (а.с.29), від 25.06.1982 року № 14 (а.с.30) та від 31.08.1984 року № 17 (а.с.31), видані стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене саме по собі та в сукупності із іншими вище наведеними документами підтверджує ту обставину, що довідка серії И-73 № 561626 (а.с.28), яка є випискою із акту освідування № 2879, виданої Обласною спеціалізованою психіатричною ЛТЕК Відділу соціального забезпечення м. Одеси 31.12.1986 року, була видана стосовно особи саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовується для здійснення виплати їй відповідної пенсії з 30.12.1993 року, тобто вже упродовж більше 30 років.
Згідно пункту 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
В свою чергу положеннями другого речення абзацу другого пункту 12 вище зазначеної постанови Пленуму передбачено, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Ураховуючи вище викладене та оцінюючи докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню, що в свою чергу надасть заявнику можливість реалізовувати права пов'язані із наявністю відповідного статусу у її дочки.
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 293, 315 ЦПК України, пунктами, 1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , заінтересована особа: орган опіки і піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1-1; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04527342, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , довідки серії И-73 № 561626, яка є випискою із акту освідування № 2879, виданої Обласною спеціалізованою психіатричною ЛТЕК Відділу соціального забезпечення м. Одеси 31.12.1986 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко