30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/33129/24
адміністративне провадження № К/990/13379/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів - Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №420/33129/24, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02 жовтня 2019 року по 14 вересня 2020 року, відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн у місяць за період з 02 жовтня 2019 року по 14 вересня 2020 року у загальній сумі 51034,08 грн, відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 15 вересня 2020 року по 21 вересня 2024 року, відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн у місяць за період з 15 вересня 2020 року по 21 вересня 2024 року у загальній сумі 215272,60 грн, відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 02 жовтня 2019 року по 14 вересня 2020 року, відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 жовтня 2019 року по 14 вересня 2020 року, відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4463,15 грн щомісячно;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15 вересня 2020 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 21 вересня 2024 року, відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 вересня 2020 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 21 вересня 2024 року, відповідно до абзацу 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 4463,15 грн щомісячно;
- у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №420/33129/24 залишено без руху. Установлено скаржнику п'ятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі №420/33129/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
24 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №420/33129/24.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №420/33129/24 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами.
На виконання вимог зазначеної ухвали, скаржник не надав доказів про сплату судового збору у вказаному судом розмірі, натомість звернувся до суду з клопотанням про відстрочення його сплати, яке обґрунтовує відсутністю належного фінансування для його сплати.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Отже, Судом не встановлено законодавчо визначених підстав для відстрочення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки скаржником не усунуто недоліку касаційної скарги у встановлений Судом строк, то касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі №420/33129/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська І.В. Желєзний Ж.М. Мельник-Томенко