Справа №: 398/433/26
провадження №: 2/398/1786/26
Іменем України
"29" квітня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Шевченко Світлана Володимирівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
Адвокат Шевченко С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтований тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.10.2014 у справі № 398/4699/14-ц ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у розмірі 350 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначена судом сума аліментів у розмірі 350,00 грн не забезпечує станом на теперішній час потреб дитини. Чинне законодавство надає право позивачу обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Утриманням та забезпеченням неповнолітнього ОСОБА_3 в більшій частині займається мати, яка не має можливості в повній мірі його забезпечувати, оскільки отримує мінімальну заробітну плату. Батько дитини може надавати таку допомогу, є працездатним, проходить військову службу, має постійний заробіток, який дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі частки від заробітку. У зв'язку з мінливістю життєвих обставин,інфляцією, яка відбулася з моменту ухвалення рішення суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина щомісячно в розмірі 350,00 грн, вказана сума аліментів тепер не забезпечує потреб неповнолітньої дитини. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище позивача і відповідача, позивач вважає, що належним способом захисту інтересів неповнолітнього сина буде стягнення аліментів у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Така зміна способу стягнення аліментів, на переконання позивача, буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Ухвалою судді від 13.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, від адвоката Шевченко С.В. до суду надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, будь-які заяви чи клопотання до суду не надходили.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 висловив позицію, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено здійснювати заочний розгляд цієї справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області 10.01.2012 року.
Згідно з витягами з Реєстру територіальної громади № 2026/001034252 від 21.01.2026 року та № 2025/013382203 від 12.09.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
З виконавчого листа № 398/4699/14-ц, виданого Олександрійський міськрайонним судом Кіровоградської області 15.10.2014 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 350,00 грн щомісячно, починаючи з 14.07.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вважає, що вказаний розмір аліментів не забезпечує потреб дитини, а тому звернулася до суду із цим позовом.
Суд звертає увагу, що прохальна частина позову містить вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, викладені у позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу та нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, свідчить про те, що позивач звертається до суду з метою зміни способу стягнення аліментів, котрі стягуються у твердій грошовій сумі у розмірі 350,00 грн щомісячно, на стягнення їх у виді частки від заробітку (доходу) платника аліментів.
Верховний Суд сформував стійку правову позицію, що активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, в самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачами та відповідачами, вибором і складанням до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і загального з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаний принцип за своєю сутність зводиться до надання судом власної правової кваліфікації спору, яка може і не співпадати з позиціями сторін. Таке неспівпадіння саме по собі не може бути підставою для відмови у позові.
Тому суд, керуючись принципом jura novit curia («суд знає закони»), з метою забезпечення найкращих інтересів дитини на підставі фактично встановлених обставин справи при вирішенні спору по суті застосовує наступні норми права.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 181 ЦПК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За положеннями ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (стаття 192 СК України).
Крім зміни розміру, законодавство допускає зміну способу стягнення коштів. Так, згідно зі статтею 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У Постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13 Верховний Суд зазначив, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
У ч.3 ст. 181 СК України законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
Із вказаної норми закону, також, вбачається, що він не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися можливістю зміни способу стягнення аліментів.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум на дітей від 6 до 18 років встановлено у розмірі 3512,00 грн.
Отже, враховуючи положення частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину від 6 до 18 років становить 1756,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що стягнуті з відповідача аліменти за рішенням суду у розмірі 350,00 грн є недостатніми, оскільки вказаний розмір аліментів суперечать положенням СК України про те, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За встановлених обставин, враховуючи, що з моменту ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів пройшов значний період часу, внаслідок чого істотно змінились обставини, які впливають на розмір аліментів, який є необхідним та достатнім для забезпечення потреб та гармонійного розвитку дитини, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за відсутності заперечень відповідача щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що слід змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача, які стягуються на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 350,00 грн щомісяця на 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.
Сімейним кодексом України не визначено, що при зміні способу стягнення аліментів, такі аліменти стягуються із дня пред'явлення позову.
Разом з тим у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 вказано, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Отже, стягнення аліментів у визначеному судом розмірі слід проводити, починаючи із дня набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 1311,20 грн., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору у вказаній категорії справ.
Керуючись ст.180,181,182-184,192,196 СК України, ст.ст. 12, 13, 86, 263-265, 274, 280-289 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 350,00 грн щомісячно, визначений рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 398/4699/14-ц від 01 жовтня 2014 року, на 1/4 частину від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2014 у справі № 398/4699/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, відкликати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя І.П. Шинкаренко