243/11944/25
2/243/105/2026
01 травня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зубкова В.В.,
представника позивача Головкіної Н.А.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області про позбавлення батьківських прав,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області про позбавлення батьківських прав. Дана позовна заява мотивована тим, що 11 червня 2016 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаному шлюбі у сторін цієї справи народився син ОСОБА_3 . В той же час, поступово стосунки між сторонами даної справи почали погіршуватися і вже з 2018 року позивач та відповідач остаточно припинили сімейні відносини, відповідач переїхав жити до своїх батьків, та незважаючи на наявні у дитини від народження суттєві проблеми із здоров'ям, залишив ОСОБА_1 разом з сином наодинці із всіма побутовими проблемами, вирішення яких було істотно ускладнено важким захворюванням дитини. До початку 2020 року відповідач ще інколи телефонував позивачу, але питання життя та здоров'я ОСОБА_3 були не головною метою цих дзвінків, адже здебільшого ці дзвінки були спрямовані виключно на влаштування сварок із позивачем. Також кілька разів у період з 2018 року по 2020 рік ОСОБА_2 приїжджав до позивача, щоб побачитися з дитиною, але під час таких побачень відповідач швидко втомлювався від дитини, адже ОСОБА_3 в силу важкої хвороби потребує підвищеної уваги та турботи до себе, у зв'язку з чим, намагався якнайшвидше ці зустрічі завершити. Ні подарунків для дитини, ні продуктів харчування чи предметів гігієни та ліків, ні одягу чи взуття для сина, чи будь-чого іншого, у чому у дитини є потреба, під час своїх візитів до дитини ОСОБА_2 не привозив, грошових коштів на купівлю цих речей позивачу не надавав, про наявність у позивача можливості купити речі, необхідні для дитини, не питав. З того часу, як дитині виповнилося три з половиною роки, ОСОБА_2 взагалі припинив будь-яке спілкування з позивачем, і наразі позивачу не відомі ні номер телефону відповідача, ні адреса його фактичного проживання, оскільки той номер телефону, що існував у відповідача станом на день його останнього візиту до дитини, наразі не обслуговується, а адреси свого проживання відповідач постійно змінював. Вказане істотно впливало не лише на права позивача, яка мала статус дружини, натомість не мала жодної інформації ні про доходи, ні про місце перебування свого чоловіка, а і на можливість реалізації прав ОСОБА_3 , який окрім турботи про себе обох батьків, для вирішення певних питань потребував та наразі потребує і дозволів від обох батьків, отримати який від відповідача є неможливим через відсутність будь-якого зв'язку з ним. За таких обставин, враховуючи повну втрату ОСОБА_2 інтересу до сім'ї, заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, ухваленим 16 квітня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Таким чином, починаючи з осені 2020 року ОСОБА_2 , якому добре відома і адреса проживання ОСОБА_3 , адже ця адреса одночасно є адресою його зареєстрованого місця проживання, і номер телефона позивача, який до теперішнього часу є незмінним, жодного разу не приїхав до дитини, не поцікавився у позивача життям та здоров'ям сина, його потребою у медичних обстеженнях, лікуванні тощо, жодного разу не привітав ОСОБА_3 з днем народження, Новим роком, Різдвом тощо, жодного разу не зателефонував дитині, що з урахуванням проблем дитини із здоров'ям можливо зробити не лише засобами телефонного зв'язку, а і за допомогою засобів відеозв'язку, не поцікавився інтересами сина, його захопленнями, мріями тощо. Всі питання щодо виховання ОСОБА_3 вирішує ОСОБА_2 та її теперішній чоловік - ОСОБА_4 без участі та підтримки з боку ОСОБА_2 . Що стосується здоров'я ОСОБА_3 , то незважаючи на наявний у дитини діагноз, про наявність якого (діагнозу) відповідачу добре відомо, адже вади здоров'я дитини є вродженими, то у цій сфері життя сина відповідач ОСОБА_2 також участі не приймає. Також ОСОБА_2 не бере жодної участі у створенні умов для отримання ОСОБА_3 освіти. Що стосується матеріального утримання дитини, то з метою уникнення подальших сварок з батьками відповідача, у яких, як з'ясувалося під час цих сварок, під приводом матеріального утримання ОСОБА_3 відповідач брав гроші, які в подальшому використовувались ним не на дитину, а виключно на його власні потреби, та розуміючи, що ОСОБА_2 ніде не працює, стабільного доходу не має, будь-яке майно, за рахунок якого можна покрити борг зі сплати аліментів у разі його утворення, у відповідача також відсутнє, ОСОБА_1 з питанням щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 до суду не зверталася. У зв'язку з цим, починаючи з 2018 року, тобто вже 7 років поспіль всі витрати по утриманню ОСОБА_3 несе виключно позивач, якій у цьому допомагає її теперішній чоловік - ОСОБА_4 , якого ОСОБА_3 сприймає у якості батька, адже саме ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 піклується про добробут ОСОБА_3 , створюючи йому всі належні умови для життя та розвитку, натомість відповідача дитина не пам'ятає, по фотографіям його не впізнає, коли чує його ім'я не розуміє, що мова йде про його кровного батька. Разом з тим, питанням евакуації ОСОБА_3 до більш безпечного населеного пункту у липні 2022 року, адже залишення дитини за місцем його постійного проживання у м. Миколаївка Краматорського району Донецької області загрожувало його життю та здоров'ю, також займалася саме ОСОБА_3 . Наразі, коли із м. Миколаївка Краматорського району Донецької області оголошено примусову евакуацію дітей, адже відстань від зони бойових дій до м. Миколаївка Краматорського району Донецької області становить менше ніж 10 км., відповідач ОСОБА_2 також жодної участі у забезпеченні евакуації його дитини до більш безпечного населеного пункту не приймає та на зв'язок з позивачем з цього приводу жодного разу не виходив. У свою чергу, і вік дитини, і наявні у нього істотні вади здоров'я, обумовлюють необхідність участі не лише матері, але і батька і під час евакуації дитини до більш безпечного населеного пункту, і під час облаштовування життя та побуту дитини за новим місцем проживання у більш безпечному населеному пункті, адже дитина потребує і моральної підтримки, у тому числі з боку батька, оскільки втрачає звичне для себе середовище зростання та розвитку, і оперативного вирішення своїх соціально-побутових питань, зокрема медичного обслуговування, оформлення соціальної допомоги тощо, які неможливо вирішити виключно матері без відповідних дозволів з боку батька. Отже, і за обставин, які несуть пряму загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 жодної участі у забезпеченні дитині більш безпечних умов для зростання та розвитку, не приймає, що свідчить про свідоме ухилення відповідача від виконання його батьківських обов'язків щодо сина.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання позивач не з'явилася, однак до суду надала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за її відсутності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач належним чином та завчасно був повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області в судове засідання не з'явився, однак до суду надав заяву, в якій просив справу розглянути за їх відсутності.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області в судове засідання не з'явився, однак до суду надав заяву, в якій просив справу розглянути за їх відсутності.
В судовому засідання свідок ОСОБА_5 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є товаришем теперішнього чоловіка позивача ОСОБА_6 . Родину ОСОБА_1 знає більше 4 років, вони дружать родинами, працює разом з теперішнім чоловіком ОСОБА_3 . У його присутності рідний батько дитини ОСОБА_7 не приходив, не телефонував. Наскільки йому відомо зв'язку з ним немає, він не з'являється. Вони разом святкували день народження ОСОБА_7 , Новий рік - щоб біологічний батько ОСОБА_7 дарував йому подарунки жодного разу не бачив. ОСОБА_8 казала, що відповідач взагалі не приймає участь у житті дитини. Він особисто ніколи не бачив, щоб він піклувався про ОСОБА_7 .
В судовому засідання свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та була опікуном ОСОБА_1 і на теперішній час вона їй як дочка. ОСОБА_2 одразу після народження ОСОБА_7 у його житті не приймав жодної участі, вихованням його не займався. Дитина була хвора, постійно під наглядом лікарів, потребувала допомоги і відповідачу про це було відомо. Коли ОСОБА_7 було приблизно 3 роки покинув родину, допомоги не надавав. Зі свого дому позивача він вигнав разом з дитиною. З позовом про стягнення аліментів ОСОБА_8 не зверталася, оскільки у нього все одне не було грошей платити. Життям дитини він не цікавився. Де він на теперішній час взагалі не відомо. ОСОБА_7 вважає батьком теперішнього чоловіка ОСОБА_10 .
В судовому засідання свідок ОСОБА_4 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та є чоловіком позивачу, з якою знайомий з 2020 року. Коли почав проживати разом з позивачем та її дітьми однією сім'ю, відповідач лише один раз провідував сина, хоча йому ніхто не перешкоджав приймати участь у його вихованні. Жодним чином біологічний батько ОСОБА_7 не намагався передати гроші або речі на утримання свого сина та не вітав останнього на свята. З позовом про стягнення аліментів ОСОБА_8 не зверталася, оскільки у відповідача все одне не було грошей платити. Рівнем успішності свого сина у навчанні відповідач також не цікавиться та після евакуації з м. Миколаївка також жодної участі у забезпеченні евакуації його дитини до більш безпечного населеного пункту не приймав. Де відповідач на теперішній час не відомо. Для вирішення соціально-побутових питань щодо дитини необхідний дозвіл батька, а за його відсутності це неможливо зробити. ОСОБА_7 вважає його батьком.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.04.2017 року, виданого Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2021 року у справі № 243/3083/21 (провадження № 2/243/1334/2021), яке набуло законної сили 18 травня 2021 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.03.2022 року, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 уклала 04.03.2022 року шлюб з ОСОБА_4 .
Позивач разом з сином ОСОБА_11 є внутрішньо переміщеними особами та наразі проживають у місті Київ, що підтверджується Довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеною особи від 27.07.2022 року.
Відповідно до Протоколу засідання ЛКК № 1/148 від 03 червня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз : Помірна розумова відсталість, антено-невротичний синдром.
Як зазначено у Листі Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 01-11/1076 від 05 грудня 2025 року, законним представником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у декларації з сімейним лікарем зазначена мати дитини - ОСОБА_1 ; за даними медичної інформаційної системи Helsi.Pro ОСОБА_3 звертався за медичною допомогою у супроводі матері з таких питань: 1) 19 травня 2025 року з приводу оформлення електронних направлень до спеціалістів другого рівня надання медичної допомоги; 2) 06 червня 2025 року з приводу оформлення електронного направлення до спеціалістів другого рівня надання медичної допомоги, скеровано на лікарсько-консультативну комісію; 3) 02 жовтня 2025 року з приводу оформлення довідки про потребу в індивідуальній формі навчання на 2025-2026 навчальний рік.
Як зазначено у Листі Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області № 190 від 08 грудня 2025 року, із заявою про зарахування/переведення на індивідуальну форму навчання до керівництва закладу зверталася мати дитини - позивач ОСОБА_1 . За обліком присутності на онлайн-зустрічах, які проводить вчитель, активну участь бере саме мати ОСОБА_3 - ОСОБА_1 . Рівнем успішності та навчальними досягненнями ОСОБА_3 регулярно цікавиться також ОСОБА_1 , яка бере активну участь у навчанні сина. Уся поточна комунікація щодо успішності та організації освітнього процесу здійснюється виключно з ОСОБА_1 як особою, яка безпосередньо супроводжує індивідуальну форму навчання дитини. Дозволи на використання зображень/відеоматеріалів дитини надаються також саме ОСОБА_1 . Зв'язок з питань організації освітнього процесу, технічного забезпечення дистанційного навчання та усіх поточних питань щодо ОСОБА_3 підтримується переважно з матір'ю дитини. У свою чергу, ОСОБА_2 за період, починаючи з дня зарахування дитини до школи і по теперішній час, рівнем успішності свого сина у навчанні не цікавиться, інформація, пов'язана з навчанням ОСОБА_3 його батькові ОСОБА_2 не надсилається, його контактних даних заклад освіти не має.
Відповідно до Довідки Миколаївської міської військової адміністрацією Краматорського району Донецької області № 4793/10-03- 01/2025 від 27 листопада 2025 року, за результатами опитування свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 була складена довідка «Про фактичне місце проживання гр. ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю та підтвердження факту не прийняття участі у вихованні дітей з боку ОСОБА_2 », з якої слідує, що ОСОБА_2 не виконує батьківських обов'язків щодо ОСОБА_3 , не бере на себе педагогічної та моральної відповідальності за дитину. Всі питання щодо виховання ОСОБА_3 вирішує ОСОБА_2 та її теперішній чоловік - ОСОБА_4 без участі та підтримки з боку ОСОБА_2 .
Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області № 29 від 26.01.2026 року, враховуючи факти, підтверджені документами та надані установами, щодо участі обох батьків у житті дитини, можна зазначити, що батько злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання сина. Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області не може навести обґрунтовані факти щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з відсутністю його на території громади, і думку якого дізнатися неможливо, тому просить Слов'янський міськрайонний суд Донецької області прийняти рішення на розсуд суду.
Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виховання сина, не піклується про його фізичний та розумовий стан, не приймає участі у його вихованні, не надає матеріальної допомоги на його утримання.
Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та говорить про те, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї Постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце,коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідач фактично не приймає участі у вихованні дитини, не надає допомоги на її утримання, суд доходить до висновку, що це свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов'язків, що є підставою для позбавлення батьківський прав.
При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач в судове засідання не з'явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн., що підтверджено відповідним платіжним дорученням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 164, 179, 193, 245 СК України, п. 15, 16 ППВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 4, 12, 81, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Повний текст рішення виготовлений 01 травня 2026 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко