30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №320/10001/22
адміністративне провадження № К/990/46020/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №320/10001/22
за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Чучковської Анни Вячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Файдюка В.В., суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі- Украерорух), додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Украероруху, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24.02.2022.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, який відряджений до Украероруху із залишенням на військовій службі, де проходить службу на посаді начальника зміни (оперативного чергового) відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Украероруху, що відповідає Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затвердженому Указом Президента України від 03.05.2017 №126/20117.
3. На думку позивача, відповідач протиправно ненараховує та невиплачує йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка, зокрема, встановлена для військовослужбовців Збройних Сил України. Указує, що додаткова винагорода, встановлена вказаною постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення у вигляді винагороди, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», починаючи з 24 лютого 2022 року.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 24.02.2022 по теперішній час позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який відряджений до Украероруху та займає посаду начальника зміни (оперативного чергового) відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Украероруху. За таких обставин суд дійшов висновку, що з 24.02.2022 позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», якою на період дії воєнного стану запроваджено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.
8. У зв'язку з цим, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №640/13029/22 (провадження №11- 46заі24), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 не передбачено виплату для працівників та осіб, які відряджені до центрального органу виконавчої влади, зокрема Державного підприємства обслуговування повітряного руху України додаткової винагороди.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Чучковська Анна Вячеславівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
11. У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, викладених, зокрема, у постановах від 29 лютого 2024 року у справі №320/2090/23, від 07 березня 2024 року у справі №320/10293/22, від 02 травня 2024 року у справі №160/14528/22, від 15 травня 2024 року у справі №160/14647/22, від 15 травня 2024 року у справі №320/10002/22.
12. Касатор звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який відряджений до Украероруху, грошове забезпечення якого (під час проходження служби в Украерорусі) здійснює відповідач. Отже, під час дії воєнного стану для позивача, як військовослужбовця Збройних Сил України, повинні застосовуватись положення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки позивач відноситься до суб'єктів, яким встановлено виплату щомісячної додаткової винагороди на період дії воєнного стану. В даному випадку слід розуміти, що з моменту відрядження позивача до Украероруху ним не втрачено статус військовослужбовця Збройних Сил України, а тому незастосування до останнього постанови №168 є порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів.
13. Крім того представник позивача зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні протиправно застосував постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 року у зразковій справі №640/13029/22, оскільки висновки у вказаній справі є нерелевантними при вирішенні цього спору.
ІV. Позиція інших учасників справи
14. Міністерство оборони України надало до суду письмові пояснення у справі, в яких просить суд урахувати їх при розгляді касаційної скарги та зазначає, що позивач, як військовослужбовець відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не мав права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
15. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
16. Міністерство фінансів України надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. від 10 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
18. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на з 30 квітня 2026 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
20. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, полковник ОСОБА_1 , начальник зміни (оперативний черговий) відділу управління використання повітряного простору Украероцентру Украероруху відряджений до Украероруху із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України відповідно до наказу Міністерства оборони України по особовому складу від 08.12.1999 №107.
21. 30.06.2022 позивач звернувся до Украероруху про виплату йому заборгованості додаткової допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 з 24.02.2022.
22. За наслідками розгляду заяви листом Украероруху від 04.07.2022 №1-24/1229/22 позивача повідомлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до Украероруху здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, відряджених до державних органів, установ та організацій». Зазначено, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 регламентовано, що питання щодо видатків для забезпечення реалізації цієї постанови здійснюється відповідними розпорядниками бюджетних коштів. Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, не отримує фінансування з державного бюджету, а основним і єдиним джерелом отримання коштів є надходження за надання послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів цивільної авіації, яке відсутнє у зв'язку із закриттям повітряного простору України для виконання таких польотів на невизначений термін. Також відповідачем вказано, що з метою врегулювання питання щодо виплати відрядженим до Украероруху військовослужбовцям додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 Украерорух звертався за роз'ясненнями до Міністерства оборони України та отримав відповідь, що військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, такі виплати не передбачені.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
23. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
25. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII). Цим Законом установлено єдину систему соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
26. Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
27. Такі розміри визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
28. Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
29. Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2028 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
30. Абзацом 3 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
31. Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, відряджених до державних органів, установ та організацій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 (далі - Порядок №104).
32. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил.
33. Грошове забезпечення виплачується виходячи з (І) окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, (ІІ) інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також (ІІІ) окладів за військовими (спеціальними) званнями і (ІV) надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (абзац 2 пункту 1 Порядку № 104).
34. Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться (абзац 3 пункту 1 Порядку №104).
35. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці (абзац 5 пункту 1 Порядку №104).
36. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил України.
37. Правовими підставами проходження військової служби позивачем у структурному підрозділі Украероруху є частина шоста статті 10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, пункт 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, Указ Президента України від 03.05.2017 № 126/2017 «Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами».
38. Відповідно до пункту 1.1 Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 18.03.2021 № 121 (далі - Статут Украероруху), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
39. Підприємство є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну.
40. Згідно з пунктом 1.2 Статуту Украероруху підприємство є основою об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС), до його складу входять підрозділи ОЦВС.
41. В особливий період підрозділи ОЦВС підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки.
42. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
43. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
44. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
45. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
46. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
47. Абзацом 2 пункту 1 постанови №168 визначено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
48. Відповідно до пункту 1 постанови №168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
49. Згодом цей пункт постанови Кабінету Міністрів України №168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793 та інші.
50. З 19.07.2022 абзац 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 (застосовується з 24.02.2022) та передбачав, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць , а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.
51. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 постанови №168 залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, унесеними постановою від 07.07.2022 №793 (застосовується з 24.02.2022), постанова №168 доповнено пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств і державних органів.
52. Відповідно до статті 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
53. Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
54. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (чинне з 01.06.2022).
55. У вказаних телеграмах Міністр оборони України вимагав на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірах:
- 100000,00 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
- 30000,00 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової частини).
56. Змін до Порядку № 104 у зв'язку з прийняттям Постанови № 168 не вносилося.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
57. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
58. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
59. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв'язку з неврахуванням судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 29 лютого 2024 року у справі №320/2090/23, від 07 березня 2024 року у справі №320/10293/22, від 02 травня 2024 року у справі №160/14528/22, від 15 травня 2024 року у справі №160/14647/22, від 15 травня 2024 року у справі №320/10002/22 стосовно поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії постанови Кабінету Міністрів України №168, яка передбачає виплату таким військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.
60. Так, у постановах від 29 лютого 2024 року у справі №320/2090/23, від 07 березня 2024 року у справі №320/10293/22, від 15 травня 2024 року у справі №320/10002/22, від 15 травня 2024 року у справі №160/14647/22, від 02 травня 2024 року у справі №160/14528/22 Верховний Суд, відповідаючи на питання про поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії постанови Кабінету Міністрів України №168, сформував висновок, відповідно до якого такі військовослужбовці мають право на додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн, установлену постановою Кабінету Міністрів України №168.
61. У цій справі суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому до Украероруху відповідно до наказу Міністерства оборони України по особовому складу від 08.12.1999 №107, виплата грошового забезпечення здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплату якої для працівників цієї установи не передбачено, тому правові підстави для її виплати позивачу відсутні.
62. За приписами частини третьої статті 341 КАС України Суд не обмежений доводами і вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
63. Після відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, Верховним Судом сформовано висновки щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №168 у подібних правовідносинах, які, у силу частини третьої статті 341 КАС України, мають бути враховані під час розгляду цієї справи.
64. З метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у правовідносинах щодо застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України стосовно поширення її дії на військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених для проходження військової служби до Украероруху, судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) здійснила перегляд судового рішення у справі №160/13876/22.
65. У постанові від 19.03.2026 Судова палата відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23 та від 07.03.2024 у справі № 320/10293/22 щодо поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії постанови Кабінету Міністрів України №168.
66. У зазначеній постанові Судова палата виходила з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.08.2024 у справі № 640/13029/22, правовідносини у якій є подібними до обставин справи [160/13876/22], здійснюючи системне тлумачення постанови Кабінету Міністрів України №168, урахувала зміст преамбули цієї постанови в первісній редакції, в якій зазначалося, що ця постанова прийнята на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».
67. За висновком Великої Палати Верховного Суду, урахування преамбули під час системного тлумачення тексту постанови Кабінету Міністрів України №168 є неодмінним, оскільки зміст преамбули визначає основні засади тлумачення усього нормативно-правового акта. Преамбула вказує на умови та причини ухвалення цієї постанови та визначає мету її прийняття.
68. Одночасно, здійснюючи тлумачення постанови Кабінету Міністрів України №168, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, так і системне тлумачення цієї постанови, з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям Збройних Сил України, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, а тому пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №104.
69. На тій підставі, що передбачена пунктом 1 первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ), тоді як абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що положення постанови Кабінету Міністрів України №168 не поширюють дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.
70. Згодом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.08.2024 у справі №640/13029/22, застосовано Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.10.2024 у справі №240/21980/22 та від 21.11.2024 у справі № 580/9551/23.
71. Отже, Судова палата дослідивши правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 320/2090/23 та від 07.03.2024 у справі №320/10293/22 щодо поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії постанови Кабінету Міністрів України №168, уважала за необхідне відступити від вказаних висновків, заснованих на помилковому ототожненні порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, та надалі застосовувати правовий висновок, відповідно до якого положення постанови Кабінету Міністрів України №168 не поширюють дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №104.
72. Отже, з урахуванням зазначеної позиції Судової палати, Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції у цій справі про те, що відсутні правові підстави для виплати відповідачем ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, оскільки приписи вказаної постанови не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до Украероруху.
73. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі.
74. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
75. Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення, переглянуте судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ІХ. Судові витрати
76. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Чучковської Анни Вячеславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №320/10001/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко