про відмову у відкритті апеляційного провадження
30 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/11492/25 пров. № А/857/19567/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Москаля Р. М.
суддів -Димарчук Т. М.
Сала П. І.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/11492/25 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Ухвалою від 06 квітня 2026 року суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2026 та залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених частині 1 статті 295 КАС України, та надав апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Ухвалою від 06 квітня 2026 року суд визнав неповажними наведені в клопотанні військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2026 підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та залишив апеляційну скаргу без руху, надав апелянту десятиденний строк для усунення виявленого недоліку шляхом подання іншого клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
На виконання вимог цієї ухвали скаржник подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, яке обґрунтоване тим, що військова частина НОМЕР_1 у зв'язку з проведенням організаційних заходів та реорганізації є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , яка була стороною у справі. Фактична реалізація такого процесуального права потребує часу для прийняття справ, отримання та аналізу матеріалів, формування правової позиції та належного документального оформлення повноважень. Крім того, військова частина НОМЕР_1 є діючим військовим формуванням, яке в умовах дії правового режиму воєнного стану виконує завдання із забезпечення оборони держави, зокрема у східному регіоні України. Така діяльність пов'язана із підвищеним рівнем навантаження, обмеженістю кадрових та організаційних ресурсів, необхідністю першочергового виконання бойових (службових) завдань, що об'єктивно ускладнює належне та своєчасне здійснення процесуального представництва у судових справах. Апелянт зазначає, що пропуск строку апеляційного оскарження зумовлений саме сукупністю об'єктивних факторів - реорганізаційними процесами, особливостями діяльності військової частини в умовах воєнного стану, а також необхідністю забезпечення належного представництва інтересів держави, що свідчить про поважність причин такого пропуску. Апелянт діяв добросовісно, не мав наміру зловживати процесуальними правами, а подання апеляційної скарги здійснено одразу після отримання бюджетних асигнувань на подання апеляційної скарги.
Проаналізувавши матеріали справи та заявлене клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке:
у первинному клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт обґрунтовував пропуск строку виключно тим, що не подавав апеляційну скаргу у встановлені законом строки у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору. Ці доводи були предметом оцінки суду апеляційної інстанції та визнані неповажними, оскільки пов'язані з внутрішньою організацією діяльності апелянта та не свідчать про існування об'єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, з одночасним поданням клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору тощо.
У другому за хронологією клопотанні про поновлення строку апелянт посилається на інші обставини - на реорганізацію відповідача, що перешкодила вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, а також на складність діяльності військової частини в умовах воєнного стану.
Суд оцінив повідомлені апелянтом обставини та дійшов висновку, що така різка зміна викладу обставин (фактично «нові» обставини заперечують існування «старих», оскільки спершу заявник стверджував, що був готовий подати апеляційну скаргу вчасно, проте не робив цього через відсутність коштів для сплати судового збору, а після відхилення таких аргументів судом почав стверджувати про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду через реорганізацію, при цьому не наводячи будь-яких фактів - коли відбулася реорганізація, скільчасу зайняла передача справ тощо) свідчить про непослідовність процесуальної позиції апелянта, котрий намагається штучно сформувати підстави для поновлення пропущеного ним процесуального строку.
Суд відхиляє наведені у повторно поданому клопотанні аргументи заявника, оскільки такі не свідчать про поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги з огляду на такі мотиви:
1. покликання апелянта на тривалий процес передачі справ в процесі правонаступництва не підтверджується будь-якими доказами, а до клопотання не долучено доказів на підтвердження існування таких обставин;
2. військова частина НОМЕР_1 на стадій відкриття провадження у судовій справі була залучена до участі як третя особа, була обізнана про перебіг розгляду справи, а також отримала ухвалене судом рішення в електронний кабінет;
3. у тексті рішення суду апелянт прямо зазначений як позивач, а отже -заміна сторони правонаступником відбулася ще на стадії розгляду справи в суді першої інстанції.
Отже, апелянт вчасно отримав копію оскарженого рішення у власний електронний кабінет в системі «Електронний суд», та у випадку незгоди з ним мав можливість та обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Доводи щодо організаційних труднощів, пов'язаних із виконанням військовою частиною завдань в умовах воєнного стану мають характер загальних неконкретизованими суджень та не підтверджують існування конкретних обставин, які були б об'єктивно непереборними та унеможливлювали своєчасне звернення до суду в цьому конкретному випадку.
Суд дійшов висновку, що наведення апелянтом різних за змістом та взаємовиключних підстав пропуску строку (спочатку - відсутність фінансування за наявності організаційних можливостей, а після відхилення судом - наявність організаційних труднощів) свідчить не про існування об'єктивних перешкод, а про зловживання процесуальними правами в спробі виправдати пропуск строку подання апеляційної скарги без поважних причин. Така процесуальна поведінка апелянта свідчить про його недобросовісність, а наведені ним обставини не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, наведені апелянтом доводи, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, не пов'язані з об'єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки апелянт не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, то у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2026 року
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №380/11492/25 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Р. М. Москаль
судді Т. М. Димарчук
П. І. Сало