30 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/5457/25 пров. № А/857/7743/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка А.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 300/5457/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Микитин Н.М. у м. Івано-Франківську у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у поновленні виплати ОСОБА_1 з 01.06.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.06.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень відповідно до Постанови № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог, зазначає, що Постановою № 713 встановлено щомісячну доплату з 01.07.2021 особам, яким пенсію призначено до 01.03.2018 відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 2000,00 грн. При цьому, якщо пенсія особам, зазначеним у абзацах 1-2 Постанови № 713 переглядалась після 01.03.2018, і в результаті такого перерахунку збільшилась більш ніж на 2000,00 грн, то дана доплата не виплачується, у разі якщо не досягла розміру 2000,00 грн, то виплачується в сумі, при перерахунку якої не вистачає до зазначеного розміру. Таким чином, на думку відповідача, оскільки внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду основний розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн, зазначена доплата не підлягає виплаті.
Також покликається на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Постановою № 713, яка набрала чинності 16.07.2021, зокрема, вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
З 01.08.2021 до пенсії позивача установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № ХД17903 (Міноборони) від 01.08.2021.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 300/944/24, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2023 №8/1/6421. Зобов'язано ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2023 № 8/1/6421 про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 300/944/24 відповідачем з 01.06.2024 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що визнається сторонами.
При цьому, відповідно до розрахунку за пенсійною справою № ХД17903 (Міноборони) від 01.06.2024 щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, згідно Постанови № 713 від 14.07.2021 до розміру пенсії позивача не нараховано.
29.05.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, відповідно до Постанови № 713 в розмірі 2000,00 грн.
Розглянувши звернення позивача що пенсійного забезпечення, відповідачем листом від 20.06.2025 № 4968-4342/Д-02/8-0900/25 відмовлено у проведенні доплати до пенсії, та вказано, що згідно Постанови №713, коли пенсія вказаним особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата встановлена абзацами першим та другим цього пункту не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Оскільки внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 15.04.2024 по справі № 300/944/24 розмір пенсії позивача збільшився на більш ніж на 2000,00 грн, тому позивач втратив право на таку доплату.
Вважаючи наведену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Приписами статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 713.
Відповідно до пункту 1 цієї постанови з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим вказаного пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому вказаного пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим зазначеного пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим вказаного пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Аналіз наведених положень Постанови № 713 вказує на те, що підставою для зменшення розміру спірної доплати є перегляд (перерахунок) пенсії після 01.03.2018.
Поняття перерахунку пенсії та випадки його проведення наведено в статті 63 Закону № 2262-XII.
Між тим, наведена норма даного закону не передбачає такого окремого випадку перерахунку пенсії як перерахунок за судовим рішенням.
Відтак, розглядувана ситуація не підпадає під визначений Постановою № 713 перегляд (перерахунок) пенсії, що має своїм наслідком невиплату спірної доплати до пенсії.
Перерахунок пенсії позивача у червні 2024 році був зумовлений набранням законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 300/944/24, яким, зокрема, було зобов'язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до оновленої довідки про грошове забезпечення.
За таких умов саме помилкові (протиправні) дії відповідача зумовили подальший перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення, а тому приведення пенсії позивача у відповідність до вимог закону (а в цілому захист права особи на належне пенсійне забезпечення) не може вважатися перешкодою для отримання доплати, передбаченої Постановою № 713.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн., яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, яка в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заяво, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.
Інших доводів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог позивач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 300/5457/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк