Справа № 375/2631/25
Провадження № 2/375/212/26
(ЗАОЧНЕ)
30 квітня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року представник АТ КБ "Приват Банк" - Дашко В.М. за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказував про те, що 12 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг; ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, а також 28 липня 2022 року підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
На думку позивача, підписання відповідачем зазначених документів свідчить про укладення сторонами договору приєднання.
В договорі сторони погодили:
- тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200 000 грн;
- тип кредитної картки «Універсальна Голд» та строк кредитування 12 місяців з пролонгацією (пункт 1.2 договору);
- процентна ставка 40,8% річних(пункт 1.3 договору) ;
- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.
- розмір мінімального обов'язкового платежу 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення (пункт 1.4 договору);
- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60% (пункт 1.5 та п.2.1.1.2.12 договору).
АТ КБ "ПриватБанк" зазначало, що заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав 28 липня 2022 року власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови Національного банку України (далі - НБУ) від 13 грудня 2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку: тип - «Універсальна Голд», номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/23, згодом, додатково отримав платіжний інструмент - кредитну картку: тип - «Універсальна Голд», номер - НОМЕР_2 , строк дії - 01/28.
Відповідач користувався кредитним лімітом (знімав грошові кошти, повертав кредит та сплачував проценти), але в подальшому припинив виконувати належними чином зобов'язання за укладеними сторонами договором. Зазначені обставини підтверджуються випискою за рахунком, в якій зафіксовано відповідні банківські операції, що вчинялись відповідачем. Згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженим Постановою НБУ від 29 липня 2022 року № 164, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеними сторонами договором, його заборгованість на 6 жовтня 2025 року становить 117 125,85 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 94 596,87 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом 22 528,98 грн.
Посилаючись на зазначені обставин позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та відшкодувати за рахунок останнього судові витрати.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Відповідно до довідки з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 5 січня 2026 року № 21, яка 13 січня 2026 року зареєстрована канцелярією суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 11 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 10 березня 2026 року о 10 год.
10 березня 2026 року справу знято з розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть у часть у справі та відкладено до 10 год 30 хв 7 квітня 2026 року.
7 квітня 2026 року розгляд спарви відкладено до 09 год 00 хв 30 квітня 2026 року у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть у часть у справі .
Предствник позивача - Потапенко Р.В. 30 квітня 2026 року направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності предстаника; у цій же заяві вказував, що проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився повідомлявся належним чином про деь, час та місце розгляду справи, проте судова кореспонденція повернулась до суду не врученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 12 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, а 28 липня 2022 року підписав власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
Зі змісту заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 28 липня 2022 року суд встановив домовленість сторін про:
- тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювальна кредитна лінія до 200 000 грн;
- тип кредитної картки "Універсальна Голд" та строк кредитування 12 місяців з пролонгацією (пункт 1.2 договору);
- процентна ставка 40,8% річних(пункт 1.3 договору) ;
- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.
- розмір мінімального обов'язкового платежу 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення (пункт 1.4 договору);
- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60% (пункт 1.5 та пункт 2.1.1.2.12 договору).
ОСОБА_1 отримав кредитні картки: тип - "Універсальна Голд", номер - № НОМЕР_1 , строк дії - 03/23 та тип - "Універсальна Голд", номер - № НОМЕР_2 , строк дії - 01/28, що підтверджується випискою по рахунку за період з 1 серпня 2022 року до 6 жовтня 2025 року.
Відповідно до банківської виписки за кредитними картками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 2 серпня 2022 року ОСОБА_1 користувався цими картками, зокрема (переказ коштів, поповнення картки, поповнення мобільного телефону, погашення заборгованості), що свідчить про використання ОСОБА_1 зазначених карток.
Зі змісту поданого АТ КБ "ПриватБанк" розрахунку заборгованості суд встановив, що станом на 6 жовтня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 117 125,85 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 94 596,87 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом 22 528,98 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ "ПриватБанк" посилалося на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту і заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У справі, яка розглядається, суд встановив що:
- ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов'язань перед АТ КБ "ПриватБанк".
- надані позивачем докази підтверджують факт отримання кредитних коштів та користування ними;
- станом на 6 жовтня 2025 року у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 125,85 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 94 596, 87 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом 22 528,98 грн.
- ОСОБА_1 не спростував належними і допустимими доказами розмір заборгованості та правильність розрахунку.
З урахуванням викладеного, позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" підлягають стягненню 2 422,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред'явлення позову.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 28 липня 2022 року у розмірі 117 125,85 грн (сто сімнадцять тисяч сто двадцять п'ять гривень вісімдесят п'ять копійок), що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 94 596,87 грн (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень вісімдесят сім копійок) та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 22 528,98 грн (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять вісім гривень дев'яносто вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 30 квітня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований на АДРЕСА_1 .
Суддя Марина СМИК