Справа № 373/1497/26
Іменем України
30 квітня 2026 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу по АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого
ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 з 14 квітня 2026 року по 15 квітня 2026 року, по АДРЕСА_1 , допустила неналежне виконання батьківських обов'язків порушивши ст. 12 ЗУ “Про охорону дитинства», щодо своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так ОСОБА_2 в Переяславській гімназії, своєю поведінкою та спілкуванням з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довела її до стресового стану використанням нецензурної лексики та демонстрацією порнографічного зображення та дівчинка ( ОСОБА_4 ) відмовилася ходити до навчального закладу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Про дату і час судового засідання повідомлена належним чином. Заяв та клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний сам з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.
Враховуючи наведене, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Інспектор ювенальної превенції СВГ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Лариса Занєвськаї в судовому засіданні підтримала доводи викладені в протоколі та пояснила що ОСОБА_1 виховує доньок самотужки, працює і намагається дати їм все можливе, як матір, однак недостатньо приділяє увагу вихованню доньки та дитина допускає нецензурні висловлювання, про що вказують вчителі, в даному випадку ОСОБА_5 в розмові із молодшою дівчинкою яка навчається в другому класі - ОСОБА_4 , також допустила нецензурні висловлювання, та демонстацією порнографічного зображення про що остання розповіла вдома пояснюючи свою відмову йти до гімназії. Тож, на думку інспектора Горовій А.М. слід приділяти дітям, та безпосередньо ОСОБА_6 більше уваги, в контексті культури спілкування.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970976 від 17.04.2026 додані рапорт інспектора ювенальної превенції СВГ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Лариси Занєвської; пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шо підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
З характеристики від 20.04.2026 вих№51 виданої директором Переяславської гімназії убачається, що ОСОБА_10 характеризується не погано, але має таку рису, як «безвідповідальність щодо виконання завдань». За характером дівчинка запальна, у відносинах та спілкуванні з іншими учнями - товариська але, часто вживає нецензурні слова.
Також вказано, що дитина виховується в неповній сім'ї. Матір дитини ( ОСОБА_1 ) постійно підтримує зв'язок із школою та класним керівником, відвідує батьківські збори, втім, на думку очільника гімназії, контроль за виконанням навчальних програм з боку матері потребує посилення.
ОСОБА_5 також навчається у Переяславської гімназії, та з характеристики №55 від 20.04.2026 виданої директором гімназії вбачається, що дитина характеризується позитивно. Матір дитини ( ОСОБА_1 ) приділяє увагу вихованню доньки.
ОСОБА_1 не притягувалась до адміністративної відповідальності протягом 2025-2026 років, що підтверджено довідкою виданою інспектором ЮП СВГ ВП№1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області.
Вирішуючи питання притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд зазначає наступне.
Норма статті ст. 184 КУпАП є бланкетною, тобто диспозиція статті не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.
У статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім'ї визначає стаття 55 Закону України «Про освіту», яка передбачає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Так, батьки зобов'язанівиховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров'я, здоров'я оточуючих і довкілля;дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені у ст. 150 Сімейного кодексу України та в Законі України «Про охорону дитинства».
Обов'язок батьків дбати про дитину, зокрема про її виховання також закріплений у частині 1 ст. 150 СК України та статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства».
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена, відповідальність, за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
За результатами розгляду адміністративної справи, вважаю що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством (статтею 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України) обов'язків щодо виховання дитини, та вона підлягає адміністративній відповідальності із накладенням адміністративного стягнення.
Санкцією зазначеної норми закону визначена відповідальність у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обираючи вид та міру стягнення, яке слід застосувати до ОСОБА_1 , суд враховує наступне.
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, відповідно до ст. 34 КУпАП - не встановлено.
Характеризуючими даними, щодо особи яка притягується до адміністративної відповідальності є характеристики від 20.04.2026 вих №51 та №55 від 20.04.2026 видані директором Переяславської гімназії убачається щодо ОСОБА_1 постійно підтримує зв'язок із школою та класним керівником, відвідує батьківські збори, втім, на думку очільника гімназії, контроль за виконанням навчальних програм з боку матері потребує посилення.
Даних про майновий стан особи, яка притягується до відповідальності - суду не надано.
В даному випадку, з урахуванням зазначених вище обставин, вважаю що адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч. 1 статті 184 буде достатнім превентивним та морально-виховним заходом.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст.ст. 8, 40-1, 184, 266, 283-285, 294 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач ГУК у Київській обл. Переяслав міс. 21081100 Код ЄДРПОУ- 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ЕАП); Рахунок UA 258999980313080106000010832 (призначення платежу: адміністративний штраф).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп., які сплачуються за реквізитами: (отримувач: ГУК у м.Києві (м. Київ), 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів до бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Переяславського міськрайонного суду.
Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя І.О. Опанасюк