Справа № 369/8226/25
Провадження №2-п/369/44/26
01.05.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченко А.В.,
за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 369/8226/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2026 року по справі № 369/8226/25 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено повністю.
Визнано за позивачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельної ділянки кадастровий номер 3222482400:03:008:0079, площа 2.1247 га, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, Горенська сільська рада.
Визнано за позивачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельної ділянки кадастровий номер 3222482400:03:008:0082, площа 1.8478 га., адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, Горенська сільська рада.
Визнано за позивачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельної ділянки кадастровий номер 3222482400:03:008:5003, площа 0.5000 га., адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, Горенська сільська рада.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 % судового збору, сплаченого за подання цього позову, у розмірі 4 542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні) 00 коп.
27.03.2026 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2026 року.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що 09 березня 2026 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення по справі № 369/8226/25 за позовом ОСОБА_2 (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про поділ спільного майна подружжя.
25 березня 2026 року внаслідок моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень Відповідачу стало відомо про ухвалення вказаного рішення по справі.
До цього часу про наявність провадження у справі № 369/8226/25, проведення в ході судового розгляду судових засідань та винесення рішення суду - відповідачу нічого не було відомо. За її поточною адресою проживання повісток про виклик до суду, ухвал суду, рішення суду по справі вона особисто не отримувала. Із текстом рішення суду відповідач ознайомлена з ЄДРСР випадково у процесі з'ясування обставин, які не стосуються предмета спору у цій справі.
Таким чином, відповідач не була належним чином повідомлена та ознайомлена з позовними вимогами, доказами, зі змістом рішення по справі та не мала можливості належно захистити свої права та інтереси.
Ознайомившись зі змістом вказаного рішення, відповідач вважає, що воно було ухвалене судом відповідно до умов ухвалення заочного рішення, однак є незаконним та необґрунтованим через допущення судом порушень норм матеріального та процесуального права. Зокрема: відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до фактичних обставин відповідач не отримувала повідомлень про розгляд справи № 369/8226/25, тому не мала можливості ані подати відзив з обґрунтуванням підстав для відмови у задоволенні позову, ані приймати участь у судових засіданнях особисто чи через інститут представництва.
Ознайомившись із текстом рішення суду, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, відповідач по справі була позбавлена можливості таких процесуальних дій, які мала на меті зробити, якщо брала би участь у судовому розгляді, а саме: подання та витребування додаткових документів та пояснень, які б в ході судового розгляду вплинули на винесення законного та обґрунтованого рішення по справі, зокрема: подання відзиву на позовну заяву істотно б вплинуло на розгляд справи по суті, оскільки Відповідач мала б можливість долучити належні докази та документи на спростування доводів Позивача, зокрема, щодо того, що все майно, яке було придбане у шлюбі, що є предметом спору, є об?єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки було придбане за спільні сумісні кошти та у період шлюбу. Цей факт підлягає спростуванню, оскільки під час поділу спільного майна подружжя судом має встановлюватися факт не лише набуття майна під час шлюбу, але і підтвердження того, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (Постанова КЦС ВС від 22.01.2020 у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953cв19).
Зі змісту винесеного у даній справі рішення вбачається, що позивачем не було долучено доказів на підтвердження спільного походження коштів, за які було придбано майно, що підлягає поділу. Натомість, відповідач у випадку можливості подання до суду відзиву та долучення доказів по справі, мала б змогу надати суду належні докази того, що кошти, за які було придбано майно не були спільно набутими у шлюбі, а придбане майно не підлягає поділу у рівних частках.
Крім того, судом не було взято до уваги факт того, що спільні неповнолітні діти подружжя залишилися проживати з відповідачем, та повністю перебувають на її утриманні. Позивач аліменти не сплачує, матеріально дітей не забезпечує.
Зважаючи на викладене, без належного повідомлення відповідача про дати судових засідань, можливості подати відзив, залучити у справу представника, Києво-Святошинський районний суд Київської області усупереч вимогам процесуального законодавства України прийняв заочне рішення у справі №369/8226/25, яке не відповідає завданню і принципам цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним заявник просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
Учасники справи у судове засідання 29.04.2026 року не з'явилися, відповідач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
За правилами ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на належне повідомлення сторін, суд вважає можливим розгляд заяви за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2026 року по справі № 369/8226/25 є заочним, оскільки прийнято за відсутності відповідача та за відсутності відзиву на позов відповідача, представник позивача не заперечував проти ухвалення рішення за відсутності сторін, тобто заочного розгляду справи.
Суд, ознайомившись із заявою про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що наявні достатні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, відповідач фактично не отримував судових повісток за адресою свого фактичного проживання, про що зазначено у заяві про перегляд заочного рішення; відповідач не знав про дату, час і місце судового розгляду; був позбавлений можливості подати відзив, надати докази, пояснення та реалізувати право на захист.
Також, заява про перегляд заочного рішення містить посилання на обставини, які спростовують попередні висновки суду, мають істотне значення для правильного вирішення справи, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку.
Так, судом враховано, що відповідач посилається на те, що позивачем не було долучено доказів на підтвердження спільного походження коштів, за які було придбано майно, що підлягає поділу. Натомість, відповідач у випадку можливості подання до суду відзиву та долучення доказів по справі, мала б змогу надати суду належні докази того, що кошти, за які було придбано майно не були спільно набутими у шлюбі, а придбане майно не підлягає поділу у рівних частках.
Крім того, судом не було взято до уваги факт того, що спільні неповнолітні діти подружжя залишилися проживати з відповідачем, та повністю перебувають на її утриманні. Позивач аліменти не сплачує, матеріально дітей не забезпечує.
Суд звертає увагу, що зі змісту та конструкції ст. 288 ЦПК України вбачається, що лише за наявності сукупності цих двох умов: «відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи» можливо стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення.
За таких обставин, суд вбачає підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження, тому заяву про перегляд заочного рішення слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 261, 287, 288 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 369/8226/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2026 року по справі № 369/8226/25 - скасувати.
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 01.07.2026 року об 11 год. 45 хв. у залі судового засідання № 16 (перший поверх) в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Згідно з ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена: 01.05.2026 року.
Суддя А.В. Янченко