Справа № 369/7675/26
Провадження №2/369/11945/26
27.04.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг» - Євка Володимира Володимировича, Акціонерного товариства “Альфа-Банк», треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство “Агенція адміністративних послуг», Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод користування майном,-
У квітні 2026 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг» - Євка Володимира Володимировича, Акціонерного товариства “Альфа-Банк», треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство “Агенція адміністративних послуг», Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод користування майном.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 року, справу передано на розгляд судді Козак І.А.
Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що позивачем подано до суду позов про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод користування майном.
Предметом даного позову є володіння, користування майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18.10.2019 року, в приміщення квартири де знаходились діти ввірвались невідомі особи, які представились працівниками охоронної фірми АТ «Альфа Банк» та вигнали на вулицю дітей, пояснюючи, що в квартирі вже є новий власник, та надали витяг з реєстру нерухомості, згідно з яким 11.02.2019 року, державний реєстратор комунального підприємства Агенція адміністративних послуг ОСОБА_3 , здійснив перереєстрацію квартири з ОСОБА_2 на АТ «Альфа Банк».
Позивач зазначає, що 13.11.2019 року, за його заявою вже накладався арешт на квартиру, по справі №369/14641/19. В даному провадженні було винесено ухвалу про зупинення провадження до вирішення іншої справи, згодом відновлено провадження, але ухвалою від 20.02.2023 року, позов залишено без розгляду, так як ОСОБА_1 , як сторона провадження не з'явився повторно до суду, в тому числі і винесено ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, та скасовано арешт на квартиру. Проте, позивач стверджує, що він не знав, що було відновлено провадження по справі №369/14641/19, адже не отримував повісток. Про існування ухвали суду від 20.02.2023 року, дізнався лише 23.12.2025 року, коли прийшов до суду дізнатись про стан розгляду справи.
Також при обґрунтуванні заяви, позивач вказує, що при зверненні на предмет іпотеки, відповідачами по справі були допущенні грубі помилки, щодо процедури проведення таких дій, у зв'язку з чим були порушенні права дітей, а також власника майна ОСОБА_2 .
У зв'язку з порушенням законних прав та охоронюваних інтересів, та враховуючи, що
маючи доступ до квартири АТ «Альфа Банк» може здійснити відчуження спірної квартири або зробити дії які ускладнять або унеможливлять виконання в майбутньому рішення суду.
Враховуючи вищевикладене позивач просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч.1, 2ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Згідно з п.1 ч.1ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Згідно з п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що за даними змісту заяви ОСОБА_4 , предметом позову є скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод користування майном, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
При цьому, наявний у матеріалах справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності датується 18.02.2019 року, що унеможливлює встановити дійсного власника квартири АДРЕСА_1 . на дату розгляду заяви - 27.04.2026 року.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,151 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг» - Євка Володимира Володимировича, Акціонерного товариства “Альфа-Банк», треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство “Агенція адміністративних послуг», Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усунення перешкод користування майном - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ірина КОЗАК