Справа № 369/6270/26
Провадження № 2/369/11247/26
про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю,
Позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на підставі ордеру АА №1689128 від 16.03.2026р. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Хацько Н.О.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви визнання нерухомого майна особистою приватною власністю визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає ціну позову у розмірі 569 600 грн., при цьому вартість нерухомого майна у виді квартира оцінює , відповідно до договору про передання прав та обов'язків за договором купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості №111-1С від 21 вересня 2022 року.
Однак, суд звертає увагу, що з моменту укладання вказаного договору та звернення до суд з позовом пройщло близько чотирьох років, що очевидно не відповідає реальній ринковій вартості даного нерухомого майна на час звернення до суду, відповідно до місцевості, де розташована вказана квартира.
Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Таким чином, до позову не додано доказів ціни позову, що підтверджує дійсну оціночну вартість спірного нерухомого майна у виді квартири на час звернення до суду.
Виходячи з оцінки вартості спірного майна позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Правові засади справляння судового збору регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до суду в оригіналі.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази, що підтверджують дійсну вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду, з урахуванням чого зазначити в позові дійсну ціну позову та доплатити судовий збір у відповідному розмірі.
Згідно з ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених підстав позов належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, роз'яснивши, що в іншому разі позов буде вважатися неподаним та йому повернутий.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю - залишити без руху.
Позивачу надати строк на усунення недоліків, які вказані у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталя Хацько