Справа № 369/4518/25
Провадження № 2/369/3335/26
30.04.2026 року м.Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням
У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником нерухомого майна, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 .
Внаслідок дій (бездіяльності) відповідача позивач позбавлений можливості повноцінно користуватися належним йому майном, а саме - домоволодіння не підключене до газопостачання, що створює перешкоди у здійсненні права користування.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Оскільки позивач не позбавлений володіння майном, однак наявні об'єктивні перешкоди у його використанні, заявлені вимоги є негаторними.
Між сторонами відсутні договірні правовідносини, а тому захист порушеного права підлягає здійсненню у спосіб, передбачений нормами речового права.
Позивач посилається на те, що рішенням суду його вимоги про відновлення газопостачання до належного йому домоволодіння були задоволені, однак відповідач добровільно це рішення не виконав. У зв'язку з цим позивач був змушений звернутися до органів державної виконавчої служби, якими відкрито виконавче провадження, проте навіть у межах примусового виконання рішення суду воно тривалий час залишалося невиконаним.
Позивач зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача він був позбавлений можливості користуватися газопостачанням у своєму будинку, що створило перешкоди у користуванні належним йому майном.
У зв'язку з відсутністю газопостачання позивач посилається на те, що був змушений нести додаткові витрати на електроенергію та пальне для генератора з метою забезпечення опалення, приготування їжі та інших побутових потреб, унаслідок чого йому завдано майнової шкоди. Також позивач вказує на наявність упущеної вигоди у вигляді недоотриманого природного газу.
У результаті дій відповідача позивач був позбавлений можливості отримати житлово-комунальні послуги. Так, матеріальна шкода, яка нанесена відповідачами внаслідок протиправних дій/бездіяльності, позивачем ОСОБА_1 наведена в ретельних розрахунках становить: додаткові витрати на виконання робіт по обігріву будинку у зимовий період 2023-2025 років сплата рахунків за спожиту електроенергію та забезпечення можливості приготування їжі. Згідно з довідкою ТОВ «Київської обласної ЕК» споживання електроенергії його домогосподарством складало у 2023 році - 22 848 грн. 2024 році - 78571 грн., у 2025 році - 57470,16 грн. Так позивач змушений сплатити з червня 2023 по квітень 2025 -22848 +78571,02+57420,16 = 158 889 грн.за використану електроенергію, при відсутності газопостачання до належного йому домогосподарства.
У зв'язку з бойовими діями у країні ДТЕК повідомляє про відсутність електроенергії у районі, якому проживає позивач, так для забезпечення свого домогосподарства він використовує автономний бензогенератор. Так за вказаний проміжок відсутності електроенергії ним придбано бензин для роботи генератора на суму -23890 грн.
Разом з тим, посилаючись на те, що у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об'єм недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) або планового місячного об'єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належить безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу. Відповідно до додатку №1 Розрахунок вартості об'єму недовідпущеного природного газу АТ «Київоблгаз» сума відшкодування складає 92 815,8 грн.
Крім того, позивач зазначає, що тривале невиконання рішення суду, обмеження у користуванні житлом та необхідність забезпечення базових побутових умов завдали йому моральних страждань, що посилюється його соціальним статусом.
З огляду на викладене, позивач вважає, що дії та бездіяльність відповідача є протиправними, між ними та завданою шкодою існує причинний зв'язок, у зв'язку з чим просить суд:
- зобов'язати поновити його право на безперешкодне користування належним йому майном шляхом підключення домоволодіння до системи газопостачання за рахунок відповідача;
- визнати порушення відповідачем права власності позивача та створення перешкод у користуванні житлом;
- стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у загальному розмірі 275 478,50 грн;
-визнати позивача потерпілим від протиправних дій і моральних принижень з боку відповідача, пов'язаних із позбавленням пільг, втручанням у приватну власність та тривалим невиконанням судового рішення;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000, 00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від вказану справу передано у провадження судді Козак І.А.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.03.2025 року провадження по справі відкрито, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні по суті.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відзив на позовну заяву не надходив, причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 22.03.2006 року на підставі рішення від 31.01.2006 № 3/2.
Представники АТ «Київоблгаз» 29.10.2019, у відсутність позивача, протиправно вдерлися на територію його домогосподарства та опломбували вентиль подачі газопостачання до належного йому домогосподарства (пломба R15831051 ПАТ «Київоблгаз»), при цьому грубо порушуючи пункт 17 розділу III Правил постачання природного газу. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 369/14442/19 від 26.11.2019 забов'язано уповноважену особу Києво-Святошинського ВП ГУ НП у Київській області внести кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, щодо скоєного злочину про проникнення та незаконні дії на території приватного домоволодіння.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі
№ 369/6588/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Київоблгаз", щодо оскарження припинення газопостачання та відновлення газопостачання зобов'язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» відновити газопостачання в будинок АДРЕСА_1 . 10.08.2023 позивач отримав виконавчий лист про примусове виконання судового рішення по відновленню газопостачання в будинок АДРЕСА_1 . Так Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП№72541070 від 17.08.2023. Станом на день звернення до суду із позовом рішення суду у справі № 369/6588/21 не виконано.
У результаті дій відповідача позивач був позбавлений можливості отримувати житлово-комунальні послуги, та поніс матеріальні збитки, на підтвердження яких надає наступні докази.
Позивач зазначає, що у період з червня 2023 року по квітень 2025 року його домогосподарство було безперервно позбавлене газопостачання з вини відповідача. У зв'язку з відсутністю газу позивач був змушений використовувати електричну енергію як альтернативне джерело для опалення житлового будинку, приготування їжі та забезпечення побутових потреб. Унаслідок цього витрати позивача на оплату електричної енергії істотно зросли, що спричинило додаткові матеріальні збитки.
Загальна сума витрат за вказаний період становить 158 889,18 грн, які позивач змушений був понести через відсутність газопостачання.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру позивач надає:
-довідки ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про обсяги та вартість спожитої електричної енергії за 2023-2025 роки;
-платіжні доручення (квитанції) про оплату електричної енергії за відповідний період;
-документ, що підтверджують відсутність газопостачання, а саме акт депутата Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_2 про обстеження житлово-побутових умов проживання станом на 2023 рік. Відносно яким при обстеженні виявлено, що за даною адресою знаходиться житловий будинок загальною площею 189,1 метрів квадратних, з них 55,3 метрів квадратних - житлова площа. Власник будинку є громадянин ОСОБА_1 , будинок газифікований, але на даний час відключений від газопостачання. Відключення відбулося у 2019 році, будинок обладнаний твердопаливною системою опалення для часткового обігріву будинку. Внаслідок відключення газопостачання повноцінне опалення будинку відсутнє. У зв'язку з цим цокольний поверх будинку зазнав часткового руйнування, візуально помітний грибок, цвіль, відшарування штукатурки і шпалер, на зовнішніх стінах відчувається сирість приміщень і запах плісняви.
Також, позивач у зв'язку з бойовими діями у країні та повідомленням ДТЕК про планову відсутність електроенергії у районі, якому він проживає, для забезпечення свого домогосподарства використовує автономний бензогенератор. Так, за вказаний проміжок відсутності електроенергії ним придбано бензин для роботи генератора на суму - 23890 грн, на підтвердження чого подає фіскальні чеки.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належить безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу. Позивачем проведено розрахунок вартості об'єму недовідпущеного природного газу АТ “Київоблгаз» та 01.08.2023 направлена претензія до АТ «Київоблгаз» про відшкодування вартості недовідпущеного природного газу, у добровільному порядку. Відповіді, заперечень від відповідача не отримував. Відповідно до додатку №1 Розрахунок вартості об'єму недовідпущеного природного газу АТ «Київоблгаз» сума відшкодування складає 92 815,8 грн.
Позивач є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році № 032540 від 29 листопада 2019 року. Також до матеріалів справи долучає довідку управління соціального захисту населення Бучанської районної державної адміністрації Київської області про те, що він перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як особа з інвалідністю внаслідок війни другої групи. Пільгами на оплату житлово-комунальних послуг користується з березня 2018 року.
У частинах першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).
Судом встановлено, що господарська діяльність з забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів, а також забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового в ГРМ, регулюється Кодексом газорозподільних систем затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 та Законом України «Про ринок природного газу», тощо.
Розділом І ст. 2 Кодексу ГРМ передбачено, що оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором. Статтею 9 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що господарська діяльність на ринку природного газу, пов'язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов'язаної з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ст. 1 Кодексу ГРМ Регулятором є - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
З наведеного вбачається, що діяльність оператора ГРМ, здійснюється виключно на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система. У зв'язку з чим, з метою отримання можливості провадження господарської діяльності з розподілу природного газу 29.06.2017 АТ «Київоблгаз» отримано відповідну ліцензію затверджену Постановою НКРЕКП № 855.
Проте, 31.08.2023 НКРЕКП прийнято постанову № 1594 «Про призупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Київоблгаз», якою: зупинено АТ «Оператор газорозподільної системи Київоблгаз» (код ЄДРПОУ 20578072) дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 855, у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію; зобов'язано АТ «Оператор газорозподільної системи Київоблгаз» до 31 грудня 2023 року передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне АТ «Київоблгаз» на праві власності, для забезпечення виконання ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних АТ «Київоблгаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Київоблгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Київоблгаз» у 2022 - 2023 роках, зокрема: кошти, що підлягають коригуванню за результатами заходів державного контролю; на баланс ТОВ «Газорозподільні мережі України» вузли обліку природного газу, що є на балансі АТ «Київоблгаз», у тому числі тих, що були встановлені (замінені).
Суд звертає увагу на той факт, що на час звернення позивачем до суду, змінено постачальника природного газу та Оператора ГРМ.
Внаслідок прийняття рішення про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, АТ «Київоблгаз» втрачено можливість провадити господарську діяльність з розподілу (доставки) природного газу на відповідній території ліцензійної діяльності.
Отже, з моменту зупинення дії ліцензії відповідач втратив правові підстави для здійснення діяльності з розподілу природного газу, у тому числі технічну та юридичну можливість здійснювати підключення об'єктів споживачів до газорозподільної системи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на час розгляду справи АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки не наділений повноваженнями щодо відновлення газопостачання та фактично не здійснює відповідну діяльність.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для зобов'язання АТ "Оператор газорозподільної мережі "Київоблгаз" поновити газопостачання до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .
Більше того, суд звертає увагу, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/6588/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про оскарження припинення газопостачання та його відновлення, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача відновити газопостачання до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання зазначеного рішення судом видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби.
Тобто, заявлені у цій справі вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити газопостачання є тотожними вимогам, які вже були предметом розгляду суду та вирішені по суті у справі № 369/6588/21.
Таким чином, зазначені вимоги фактично дублюють раніше заявлені та вирішені судом вимоги, що виключає можливість їх повторного розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд враховує, що вимоги позивача фактично спрямовані на спонукання до виконання судового рішення у справі № 369/6588/21. Разом з тим, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби, і саме в межах виконавчого провадження повинні вживатися заходи щодо виконання рішення суду.
Щодо позовної вимоги визнання порушення відповідачем права власності позивача та створення перешкод у користуванні житлом суд звертає увагу, що сама по собі така вимога не є належним та ефективним способом захисту порушеного права у розумінні чинного законодавства, адже її задоволення не призведе до відновлення чи реального захисту права позивача. Зазначена вимога має декларативний характер та не спрямована на усунення порушення або відновлення становища, яке існувало до його порушення.
З огляду на викладене окрема позовна вимога про визнання порушення відповідачем права власності позивача та створення перешкод у користуванні житлом є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, позивач посилається на те, що безпідставне припинення газопостачання завдало йому додаткових збитків, у тому числі вартість недовідпущеного природного газу. На підтвердження цього позивачем надано розрахунок вартості такого газу, здійснений виходячи з обсягів споживання за попередній період із застосовуванням тарифів, які діяли в спірний період.
Разом з тим, вказаний розрахунок складений позивачем самостійно.
Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за компенсацією вартості недовідпущеного природного газу, передбаченого пунктом 6 розділу VI Правил, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, а поданий розрахунок вартості газу, складений позивачем самостійно, не є належним та достатнім доказом розміру заявлених втрат. У зв'язку з цим підстави для задоволення позовних вимог у частині відшкодування вартості недовідпущеного природного газу відсутні.
Крім того, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю додаткових витрат на електроенергію. На підтвердження цього надано довідки про стан розрахунків побутового споживача, які, однак, не містять належних реквізитів (підпису, печатки, відомостей про їх походження), у зв'язку з чим суд критично оцінює їх доказову силу. При цьому, у матеріалах справи наявні платіжні документи (квитанції), які підтверджують фактичну сплату позивачем коштів за електроенергію на загальну суму 144 217,34 грн.
Оцінюючи зазначені обставини, суд виходить з того, що, відповідно до пояснень позивача, він поніс додаткові витрати у зв'язку з відсутністю газопостачання. Однак витрати на електроенергію підлягають відшкодуванню лише в частині надлишкового споживання, яке виникло саме внаслідок відсутності газопостачання, оскільки газ є основним джерелом енергозабезпечення житла. Водночас позивачем не доведено, у якому саме обсязі збільшилися витрати на електроенергію внаслідок відключення газопостачання, що позбавляє суд можливості перевірити такі розрахунки та виключає можливість задоволення заявлених вимог у цій частині.
Що стосується витрат на придбання бензину, суд зазначає, що надані позивачем фіскальні чеки самі по собі не підтверджують використання пального саме для забезпечення роботи генератора та потреб домогосподарства позивача. Відтак належного причинно-наслідкового зв'язку між такими витратами та діями відповідача позивачем не доведено, у зв'язку з чим підстави для їх відшкодування відсутні.
Тобто, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають у повному обсязі, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт завдання збитків у заявленому розмірі, а також наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та понесеними витратами. Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що заявлені витрати були вимушеною та об'єктивно необхідною мірою, безпосередньо зумовленою саме протиправними діями відповідача. За таких обставин правові підстави для їх відшкодування відсутні.
Щодо позовної вимоги про визнання позивача потерпілим від протиправних дій та моральних принижень, суд зазначає, що інститут визнання особи потерпілою врегульований нормами Кримінального процесуального кодексу України та застосовується виключно в межах кримінального провадження.
При цьому, цивільний суд не наділений повноваженнями щодо надання особі статусу потерпілого. Отже, дана вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 справа
№ 804/2252/14 та від 20.02.2018 справа №818/1394/17.
Позивач є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році № 032540 від 29 листопада 2019 року. З метою вирішення питань пов'язаних з відновленням газопостачання позивач змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, що потребує втрати значних додаткових моральних та фізичних зусиль.
Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідача він тривалий час був позбавлений можливості користуватися житлом у повному обсязі, що спричинило йому душевні страждання, порушення звичного способу життя та необхідність докладати додаткових зусиль для організації побуту.
Судом встановлено, що відповідачем припинено газопостачання до домоволодіння позивача та протягом тривалого часу не вжито заходів щодо його відновлення, у тому числі відповідне судове рішення не виконано протягом трьох років, що призвело до істотного порушення прав позивача.
Суд враховує тривалість порушення, необхідність використання альтернативних джерел енергопостачання, а також стан здоров'я позивача, що об'єктивно посилює негативні наслідки такого порушення.
Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню у заявленому ним розмірі
30 000 грн, оскільки такий розмір є співмірним характеру порушення, його тривалості та наслідкам для позивача, відповідає засадам розумності, справедливості та виваженості.
Враховуючи, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, не ґрунтуються на ефективному способі захисту порушеного права у розумінні чинного законодавства та не доведені позивачем у необхідному обсязі, суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, зобов'язання вчинити дії, визнання порушення права власності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, зобов'язання вчинити дії, визнання порушення права власності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000, 00 грн (тридцять тисяч гривень).
У іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», ЄДРПОУ 20578072, адреса: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178.
Повний текст рішення складено 30.04.2026 року.
Суддя Ірина КОЗАК