Справа № 127/38444/25
Головуючий у І інстанції: Гуменюк К.П.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
30 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
в грудні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови заступника командира роти 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Рапинця Олександра Віталійовича серії ЕНА №6239284 від 28.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.02.2026 адміністративний позов задоволено.
Постанову заступника командира роти 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Рапинця Олександра Віталійовича серії ЕНА 6239284 від 28.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі - скасовано.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Вимоги адміністративного позову в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (п'ять тисяч) гривень - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині вимог позову в частині стягнення відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишив без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2026 року - без змін.
24 квітня 2026 року адвокатом Слізяк М.М. подано до суду апеляційної інстанції заяву про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000грн. В обґрунтування поданої заяви представник зазначає, що у зв'язку із розглядом справи в Сьомому апеляційному адміністративному суді позивач поніс витрати на правничу допомогу адвоката. Розмір понесених позивачем витрат підтверджується договором №М-352 від 04.12.2025 про надання правничої допомоги, додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги №М-352 від 04.12.2025, чеком від 22.04.2026 на суму 3000 грн., детальним описом наданих послуг від 23.04.2026 до договору № М-352 про надання правничої допомоги від 15.01.2026 в редакції додаткової угоди №1 від 20.04.2026.
28.04.2026 до суду надійшла заява від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій представник відповідача зазначає, що згідно матеріалів справи, предметом позову є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, розмір штрафу якої становить 510 грн., що віднесено судом першої інстанції до категорії термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження. Відтак, виходячи зі складності справи, обсягу та характеру наданих послуг, визначеного на їх надання часу та виходячи з фактично витраченого адвокатом часу, представник відповідача вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката пов'язана з розглядом даної справи, а саме, одного судового засідання, у розмірі 3000 грн., є не співмірною, а вимоги про її відшкодування - необґрунтованими по даній справі та загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви, колегія суддів вважає, що наявні підстави для прийняття додаткового рішення у справі та часткового задоволення заяви представника позивача, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналізуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами статті 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI).
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Подібний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Схожа правова позиція, також міститься і в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №686/5064/20.
При цьому, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження розміру понесених витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, представником заявника до поданої заяви долучено:
-Договір про надання правничої допомоги №М-352 від 04.12.2025;
-Додаткову угоду №1 від 20.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги №М-352 від 04.12.2025, згідно п. 1 якої сторони домовились п. 4.2 Договору №М-352 про надання правової допомоги від 04.12.2025 доповнити наступним абзацом "Вартість правничої допомоги адвоката в Сьомому апеляційному адміністративному суді у справі №127/38444/25 складає 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок)."
-детальний опис наданих послуг до Договору №М-352 від 04.12.2025 в редакції Додаткової угоди, згідно якого адвокатом Слізяк М.М. надано послугу щодо представництва інтересів ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2026 об 11 год. 15 х. в Сьомому апеляційному адміністративному суді у справі №127/38444/25;
-дублікат чека ТS208872 від 22.04.2026 на суму 3000,00 грн (призначення платежу - за юридичні послуги згідно Договору №М-352, Додаткової угоди №1 від 20.04.2026;
-ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1293875;
Колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 у справі №810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
При цьому для визначення розміру компенсації суд має дослідити обсяг фактично наданих адвокатом послуг, виконані роботи, витрачений час, розмір гонорару, а також співмірність таких витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.
Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколу судового засідання представник позивача брала участь у відкритому судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 21 квітня 2026 року, тривалість якого склала 12 хвилин ( 12 год. 18 хв. по 12 год. 30 хв.).
Наданий адвокатом детальний опис виконаних робіт містить лише інформацію про представництво інтересів позивача у зазначеному судовому засіданні та не містить відомостей про інші види правничої допомоги, зокрема підготовку процесуальних документів чи інші дії, пов'язані із розглядом справи.
При цьому, колегія суддів враховує доводи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо неспівмірності заявленої до відшкодування суми відносно предмету спору, а саме оскарження штрафу в розмірі 510 грн.
З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності та розумності витрат, обсяг фактично підтверджених послуг, тривалість судового засідання, а також конкретні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими та співмірними є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
З огляду на викладене, наявні підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.