Справа № 640/2074/19 Суддя (судді) першої інстанції: Рябчук Олена Сергіївна
30 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення,
Рух справи.
06.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позов до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві:
податкове повідомлення-рішення № 0013354208 від 19.11.2018 р. на суму грошового зобов'язання +276638,78 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 207466,90 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0013364208 від 19.11.2018 р. на суму грошового зобов'язання +18903,68 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 14176,93 грн;
податкове повідомлення-рішення № 0013374208 від 19.11.2018 р. на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 510,00 грн;
податкове повідомлення - рішення №00000671402 від 21.01.2019 р. на суму 143333 грн - основного зобов'язання та 71667 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафу);
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення підлягають скасуванню з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття і спростування висновків перевірки наданими позивачем доказами.
У позовній заяві наведено, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (далі - ТОВ «МТП») з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 дійшов хибних висновків про порушення позивачем п. 189.3, ст. 189, п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3, ст. 192 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 351989 грн., пп.168.1.1, п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст 167, п. 171.2 «а» ст. 171 ПК України, внаслідок чого занижено суми податку на доходи фізичних осіб у сумі 276638,77 грн., п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України, внаслідок чого занижено військового збору до бюджету у сумі 18903,69 грн., п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176, ст. 119 ПК України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом №4 Мінфіну України від 13.01.2015 року, щодо подання не в повному обсязі звіту за період з 1 кв. 2016 по 2 кв. 2018. Так позивачем наголошується, що ТОВ «МТП» в березні 2016 р. відповідно до первинних документів, а саме Актів наданих послуг, склало зменьшуючий Розрахунок коригування та направило його для реєстрації одержувачу (покупцю) послуг TOB «ТНТК» (ІПН 382113305641) на загальну суму ПДВ 966666,66 грн. ТОВ «ТНТК» одержало й своєчасно зареєструвало всі одержані корегування. Таким чином, згідно п.192.3 ст. 192 ПКУ ТОВ «МТП» має право зменшити суму податкових зобов'язань після реєстрації в ЄРПН Розрахунку коригування до податкової накладної, а оскільки ТОВ «ТНТК» своєчасно та в повному обсязі зареєструвало всі зменшуючи Розрахунки коригувань, позивачем було занесено всі зареєстровані Розрахунки коригувань в Таблицю 1 Д1 в рядку контрагентів на загальну суму ПДВ 966 666,66 грн., таким чином податкові зобов'язання не були занижені і податок на додану вартість сплачено в повному обсязі.
Крім того, позивачем наголошено, що чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового проведення експертної оцінки при продажу основних засобів - об'єктів рухомого майна, при цьому, ціна продажу автомобілів ТОВ «МТП» була вищою, ніж ціна їхньої купівлі, а також їх балансової (залишкової) вартості. Крім того, позивам наголошено, що при продажі транспортних засобів фізичним особам, ТОВ «МТП» не виступало в ролі податкового агента по відношенню до покупців автомобілів, оскільки не нараховувало та не сплачувало ніяких доходів на користь вказаних фізичних осіб, у тому числу у вигляді додаткових благ. З урахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208 та від 21.01.2019 року №00000671402 є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва вказана справа 10.02.2025 надійшла на розгляд до Дніпровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «Д» №0013364208 від 19.11.2018 року та №0013354208 від 19.11.2018 року, форми «ПС» №0013374208 від 19.11.2018 року та форми «Р» №00000671402 від 21.01.2019 року.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог і доведеність їх належними та допустимими доказами.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірні рішення є правомірним, а доводи позивача необґрунтованими.
Апелянт наголосив, що ТОВ «МТП» здійснено продаж чотирьох автомобілів на загальну суму 950000,00 грн. з ПДВ за ціною нижче середньо ринкової вартості. Акт експертної оцінки рухомого майна, що можуть вплинути на кінцеву вартість транспортного засобу до перевірки не надано. Під час перевірки зроблено аналіз середньо ринкової вартості марок вказаних транспортних засобів та встановлено, що зазначені фізичні особи отримали дохід як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) транспортних засобів. Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, позивачем із суми знижки фізичним особам не утримано та до бюджету не сплачено. Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «МТП» в порушення вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України подано податкові розрахунки по Формі №1ДФ з недостовірними відомостями, внаслідок не відображення у податковому розрахунку за Формою № 1ДФ доходів фізичним особам. Також, в ході проведення перевірки встановлено, що Товариством в березні 2016 року до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, до якої було подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за №9059692280 від 19.04.2016. В таблиці 1. Коригування податкових зобов'язань, в 4 рядку було зменшено суму ПДВ на 533333,33 грн (вказаний покупець з індивідуальним податковим номером 382113305641). Згідно пояснень Товариства, в Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу», рядку 4 зазначена сума в розмірі -533333,33 грн. ТОВ «МТМ», в розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року за №9059692280 (додатку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу») до Податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року не вірно зазначено суму коригувань грудня 2015 року. А саме, замість (-) 390 000 грн. зазначено суму в розмірі (-) 533333,33 грн. Розбіжність відповідно складає 143333,33 грн. Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, ТОВ «МТП» завищено дані розрахунку коригування податкових зобов'язань, чим занижено податкові зобов'язання за березень 2016 року на суму 143333,33 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після надходження справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою від 17.11.2025 слухання справи призначено у порядку письмового провадження.
Строк розгляду справи продовжувався з поважних причин.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, є платником податку на додану вартість, та основний вид економічної діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Відповідач відповідно плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, та згідно наказу ГУ ДФС №13999 від 14.09.2018р. та на підставі направлень від 26.09.2018 №1569/26-15-14-02-03, №2701/26-15-14-06-05, №188/26-15-42-08 та №6072/26-15-14-09, була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185, відповідно до висновків якого, встановлено порушення ТОВ "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ":
1) п. 189.3, ст. 189 п.п. 192.1.1., п. 192.1., п. 192.3, ст. 192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 351 989 грн. в тому числі по періодам: березень 2016 суму - 143 333 грн.; грудень 2016 року - 123 738 грн.; січень 2016 року - 24 759 грн.; лютий 2017 року - 60 159 грн.
2) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб у 2016-2018 роках, у сумі 276 638,77 грн.. у тому числі: за 1 кв. 2016 у сумі - 59,22 грн.; за 2 кв. 2016 у сумі - 341,66 грн.; за 3 кв. 2016 у сумі - 243,84 грн.; за 4 кв. 2016 у сумі - 195 684-33 1-рн.; за І кв. 2017 у сумі -79 381,11 грн.; за 2 кв. 2017 у сумі - 265,87 грн.; за 3 кв. 2017 у сумі - 238,94 грн.; за 4 кв. 2017 у сумі - 156,61 грн.; за І кв. 2018 у сумі - 109.70 грн.; за 2 кв. 2018 у сумі -157,48 грн.;
- п.п. 14.1.180 п.14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п.п.«б» п.176.2 ст.176, ст. 119 Податкового кодексу та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом наказом № 4 Мінфіну України від 13.01.2015 року, щодо подання не в повному обсязі звіту за період з 1 кв. 2016 по 2 кв. 2018, у тому числі: за 1 кв. 2016 у сумі - 269,78 грн.; за 2 кв. 2016 у сумі - 1 556,45 грн.; за 3 кв. 2016 у сумі - 1 110,83 грн.; за 4 кв. 2016 у сумі - 468,59 грн.; за 1 кв. 2017 у сумі -673,24 грн.; за 2 кв. 2017 у сумі - 1 211,20 грн.; за 3 кв. 2017 у сумі - 1 088,50 грн.; за 4 кв. 2017 у сумі - 713,45 грн.; за 1 кв. 2018 у сумі - 499,76 грн.; за 2 кв. 2018 у сумі - 717,40 грн.;
- у звіті за ф. 1-ДФ за період 4 кв. 2016 року не відображена сума доходу нарахованого на користь фізичнних осіб: ОСОБА_1 у сумі - 130 675,64 грн., ОСОБА_2 у сумі - 337 937,23 грн., ОСОБА_3 у сумі - 422 371,00 грн.;
- у звіті за ф. 1-ДФ за період 4 кв. 2016 року не відображена сума доходу нарахованого на користь фізичної особи ОСОБА_4 у сумі - 360 952,50 грн.
3) пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 з урахуванням пп.168.4.4. п.168.4 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI зі змінами, внаслідок чого встановлено заниження військового збору до бюджету у 2016-2018 роках у сумі 18 903,69 грн. у тому числі: за 1 кв. 2016 у сумі - 4,05 грн.; за 2 кв. 2016 у сумі - 23,35 грн.; за 3 кв. 2016 у сумі - 16,66 грн.; за 4 кв. 2016 у сумі - 13 371,79 грн.; за 1 кв. 2017 у сумі -5 424,39 грн.; за 2 кв. 2017 у сумі - 18,17 грн.; за 3 кв. 2017 у сумі - 16,33 грн.; за 4 кв. 2017 у сумі - 10,70 грн.; за 1 кв. 2018 у сумі -7,50 грн.; за 2 кв. 2018 у сумі -10,76 грн.
Висновки означеного акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено, що ТОВ "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" здійснено продаж чотирьох легкових автомобілів на загальну суму 950000,00 грн. з ПДВ, згідно з відповідними договорами купівлі-продажу транспортних засобів. В акті перевірки зазначено, що різниця між середньоринковою вартістю та вартістю реалізації автомобілів складає 1251936,67 грн, отже, підприємством занижено податкові зобов'язання на суму 208656 грн (в тому числі по періодам: грудень 2016 року - 148497 грн, лютий 2017 року - 60159 грн). Під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми доходу (додаткового блага - суми знижки), утвореного при продажу ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» автомобілів: TOYOTA CAMRY фізичній особі ОСОБА_1 , TOYOTA LAND CRUISER 150 фізичній особі ОСОБА_2 , TOYOTA LAND CRUISER 150 фізичній особі ОСОБА_3 , TOYOTA LAND CRUISER 150 фізичній особі ОСОБА_4 . До перевірки надано договори купівлі-продажу транспортних засобів: ТОYОТА CAMRY - договір №8041/2016/229877 від 07.12.2016, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 220 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - договір №1242/2016/233301 від 08.12.2016, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 270 000,00грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - договір №1242/2016/233308 від 08.12.2016, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 225 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - договір №1249/2017/337472 від 18.02.2017, відповідно до якого ціна транспортного засобу складає 235000 гривень. Відповідно до «Порядку визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, та згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.10.2018 № 3805- 05/44515-03 встановлено, що середньо ринкова вартість автомобілів складає: TOYOTA CAMRY 350 675,64 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 607 937,23 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 647 371,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 595 952,28 грн. Вартість, за якою вчинено продаж автомобілів складає: TOYOTA CAMRY - 220 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 -270 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 225 000,00 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 235 000,00 грн. Отже, зазначені автомобілі продано фізичним особам ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ціною нижче середньо ринкової вартості. Акт експертної оцінки рухомого майна, що можуть вплинути на кінцеву вартість транспортного засобу до перевірки не надані. Перевіркою зроблений аналіз сєредньоринкової вартості зазначених марок транспортних засобів та встановлено, що зазначені фізичні особи отрималт дохід як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) транспортних засобів. Різниця між ціною продажу та середньо ринковою вартістю (сума знижки) становить 1251936,37 грн. Податок на доходи фізичних осіб ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» із суми знижки фізичним особам ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не утримано та до бюджету не сплачено. Крім того, враховуючи вищевикладене ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ», порушено вимоги пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору на загальну суму 18903,68 гривень. Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» в порушення вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України понадо податкові розрахунки по формі №1ДФ з недостовірними відомостями, внаслідок не відображення у податковому розрахунку за формою №1ДФ доходів фізичними особами. Також згідно з висновками акта перевірки, на порушення п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України, ТОВ "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 208656 грн (в тому числі по періодам: грудень 2016 року - 148497 грн, лютий 2017 року 60159 гривень). В ході проведення перевірки встановлено, що Товариством в березні 2016 року до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, до якої було подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за №9059692280 від 19.04.2016. В таблиці 1. Коригування податкових зобов'язань, в 4 рядку було зменшено суму ПДВ на 533333,33 грн (вказаний покупець з індивідуальним податковим номером 382113305641). Згідно пояснень Товариства, в Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу», рядку 4 зазначена сума в розмірі -533333,33 грн. ТОВ «Модальні транспортні перевезення», в розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року за №9059692280 (додатку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу») до Податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року не вірно зазначено суму коригувань грудня 2015 року. А саме, замість (-) 390 000 грн. зазначено суму в розмірі (-) 533333,33 грн. Розбіжність відповідно складає 143333,33 грн. Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, ТОВ «Модальні транспортні перевезення» завищено дані розрахунку коригування податкових зобов'язань, чим занижено податкові зобов'язання за березень 2016 року на суму 143333,33 гривень.
05.11.2018 року ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» були надані до ГУ ДФС у м. Києві заперечення до акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185 (вих.№43/10-18), проте листом ГУ ДФС у м. Києві №102064/10/26-15-1402-03 від 14.11.2018 було повідомлено, що висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі висновків акта перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185, ГУ ДФС у м. Києві прийнято:
- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0013364208 від 19.11.2018 року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 484105,68 грн, з яких за податковим зобов'язанням 276638,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 207466,90 грн.
- податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0013354208 від 19.11.2018 року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 33080,61 грн, з яких за податковим зобов'язанням 18903,68 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 14176,93 грн.
- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0013374208 від 19.11.2018 року, яким до ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,0 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб;
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00014511402 від 19.11.2018, року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 527984,00 грн, з яких за податковим зобов'язанням 351989,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 175995,00 грн.
22.11.2018 року ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» було направлено на адресу ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208, №00014511402, винесені на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 24.10.2018 №729/26-15-14-02-05/33718185 (вих. №49/11-18), проте рішенням ДФС України №1876/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року було частково задоволено вказану скаргу та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018р. №00014511402 в частині 208656 грн податку на додану вартість та 104328 гривень штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення та податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 №0013354208, №0013364208, №0013374208 залишено без змін.
На підставі рішення ДФС України №1876/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00000671402 від 21.01.2019 року, яким ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 215000,00 грн, з яких за податковим зобов'язанням 143333,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 71667,00 грн.
Незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208 та від 21.01.2019 року №00000671402 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин, надалі - ПК) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно норм п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до підпунктів 173.1, 173.2 статті 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 173.3 статті 173 ПК України передбачено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом ІV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Підпунктом 14.1.80 пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу
Отже, податковим агентом є юридична особа або підприємець (самозайнята особа), які зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також вести податковий облік та подавати податкову звітність. Це означає, що за статусом податковий агент прирівнюється до платника податку і має ті ж самі права та обов'язки.
Платник податків набуває статусу податкового агенту у всіх випадках, коли виплачує фізичній особі дохід (купує товар, замовляє послугу, виплачує заробітну плату) у грошовій формі (готівковій або безготівковій) або не грошовій формі (наприклад, бартер). Він зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за рахунок фізичної особи, використовуючи одну із визначених розділом IV ПК України ставок податку залежно від виду виплачуваного доходу.
Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податку на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктами 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Підпунктом «е» зазначеного вище підпункту передбачено, що до доходу у вигляді додаткового блага слід відносити вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Окрім цього, підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства у сукупності, суд дійшов висновку, що юридична особа, продаючи фізичній особі товари (роботи, послуги) за індивідуальною знижкою, надає цій особі таким чином додаткове благо, яке повинно включатися до загального місячного оподатковуваного доходу такої особи та, відповідно, з цих сум необхідно сплачувати податок на доходи фізичних осіб.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України).
Підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України також визначено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Отже, індивідуальна знижка на товар є додатковим благом, який має включатися до оподатковуваного доходу та належним чином оподатковуватися (мають утримуватися та сплачуватися податки та збори). Зважаючи на обов'язок юридичної особи нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті (наданні) будь-якого виду доходів, який надається фізичній особі, такий обов'язок розповсюджується на юридичну особу і у випадку наданні індивідуальної знижки фізичній особі при продажу товарів.
Тобто, у випадку надання юридичною особою додаткового блага у вигляді індивідуальної знижки на товари фізичній особі, юридична особа набуває статусу податкового агента (продавця) по відношенню до фізичної особи (покупця). Відповідно, у юридичної особи виникає обов'язок протягом трьох днів з дня вчинення операції з індивідуальною знижкою нарахувати та сплатити від імені фізичної особи, якій надано індивідуальну знижку, податок на доходи фізичних осіб.
Аналогічна ситуація стосується також нарахування та сплати військового збору, який нараховується та сплачується за правилами, які встановлені для податку на доходи фізичних осіб, та має аналогічні об'єкта та базу оподаткування.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
На виконання вимог пункту 173.1 статті 173 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - Порядок №403), який встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб
Пунктами 3, 4 Порядку № 403 передбачено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.
Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни транспортних засобів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових транспортних засобів та не може бути меншим ніж 4.
За правилами пункту 12 Порядку № 403 коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів.
У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові їокументи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого кладається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з ч.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п.8 п.3 та п.п.3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 21 від 28.01.2016 р. коригування податкових зобов'язань відображається у рядках 7 та 8 Декларації з ПДВ. При заповненні рядка 7 обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів, та/або (Д7) (додаток 7).
Д1 заповнюється на підставі Розрахунку коригування до Податкової накладної в відомостях про контрагента. Надається Д1 у випадках, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України
В Таблицю 1 Додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ по кожному контрагенту заносяться за звітний період коригування будь-яких операцій з постачання товарів чи послуг, як тих, що оподатковуються ПДВ за ставками 20%, 7%, 0%, в тому числі й послуги від нерезидентів, так і необ'єктні/ пільгові обсяги операцій (без ПДВ). Результат таких корегувань відображається у рядку 7 декларації з ПДВ. У випадку зменьшуючого розрахунку коригування постачальник послуг має право зменшити податкові зобов'язання в звітному періоді Розрахунку коригування при умові своєчасної реєстрації одержувачем послуг в ЄРПН.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом прийнято спірні рішення відповідно до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403, та згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.10.2018 № 3805-05/44515-03, і визначено, що середньоринкова вартість автомобілів складає: TOYOTA CAMRY - 350675,64 грн.; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 607937,23 грн; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 647371,00 грн; TOYOTA LAND CRUISER 150 - 595952,28 грн.
Проте, аналізуючи вказний розрахунок, суд першої інстанції звертає увагу, що із зазначеного документа не вбачається, чи була розрахована середньоринкова вартість легкових автомобілів з урахуванням їхнього технічного стану та пробігу, оскільки як підтверджено матеріалами справи і не заперечується апелянтом, вказані продані транспортні засоби мали пошкодження, проводився ремонт цих транспортних засобів, внаслідок чого їх вартість складала меньшу ніж начальна ціна, на що погоджувались покупці у договорі купівлі-продажу.
Апелянт такі обставини не спростував.
Отже, врахувуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем-1 всупереч вимог ПК України не обґрунтовано за яким методом ним визначено середньоринкову вартість легкових автомобілів, реалізованих позивачем фізичним особам.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі № 826/15481/18, яка правильно була прийнята до уваги судом першої інстанції.
Внаслідок чого, податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року № 0013354208, № 0013364208, № 0013374208, винесені ГУ ДФС у м. Києві, є протиправними та підлягають скасуванню, на чому правильно зазначено судом першої інстанції.
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21.01.2019 року №00000671402, то суд першої інстанції також правильно вирішив спір.
Так, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» в березні 2016 року до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року, до якої було подано Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) за №9059692280 від 19.04.2016. В таблиці 1. Коригування податкових зобов'язань, в 4 рядку було зменшено суму ПДВ на 533333,33 грн (вказаний покупець з індивідуальним податковим номером 382113305641).
Згідно пояснень ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ», в Додатку 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу», рядку 4 зазначена сума в розмірі -533333,33 грн. ТОВ «Модальні транспортні перевезення», в розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) за березень 2016 року за №9059692280 (додатку 1 таблиці 1 «Коригування податкових зобов'язань згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу») до Податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року не вірно зазначено суму коригувань грудня 2015 року. А саме, замість (-) 390 000 грн. зазначено суму в розмірі (-) 533333,33 грн. Розбіжність відповідно складає 143333,33 грн.
Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п. 192.1.1, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України, ТОВ «Модальні транспортні перевезення» завищено дані розрахунку коригування податкових зобов'язань, чим занижено податкові зобов'язання за березень 2016 року на суму 143333,33 грн.
Так, ТОВ «МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» наголошується, що в березні 2016 року, відповідно до Актів наданих послуг, які є первинними документами, було складено зменьшуючий Розрахунок коригування та направлено його для реєстрації одержувачу (покупцю) послуг TOB «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ (далі - «ТНТК»), ІПН 382113305641 на загальну суму ПДВ 966666,66 грн., який, в свою чергу, ТОВ «ТНТК» одержало й своєчасно зареєструвало.
Коригування податкових зобов'язань з ПДВ до декларації за березень 2016 р. було проведено відповідно до вимог п.п. 8 п. З та п.п. З п. 4 розд. V Порядку № 21.
При цьому, судом також беруться до уваги пояснення позивача стосовно того, що в поданій декларації в Додатку 1 у рядку 4 помилково було об'єднані коригування 12 та 10 місяці. Так, РК №81 та 82 корегують податкові накладні за жовтень 2015 р.: РК № 82 від 31.03.2018 корегує податкову накладну № 11 від 11.10.2015 р. та РК № 81 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 73 від 28.10.2015 р. на загальну суму ПДВ «-143333,33» грн., та помилково внесені в строку, що корегує грудень 2015 р.
РК, що корегують ПН грудня 2015 р. наступні: РК №59 від 30.03.2016 р. корегує податкову накладну № 16 від 10.12.2015 р., РК № 77 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 6 від 8.12.2015 р., РК №78 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 24 від 11.12.2015 р., РК № 79 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 43 від 17.12.2015 р., РК № 80 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 81 від 29.12.2015 р., РК № 88 від 31.03.2016 р. корегує податкову накладну № 23 від 11.12.2015 р. на загальну суму ПДВ «-390000,00» грн.
Сума ПДВ в рядках 4 та 5 таблиці рівняється сумі ПДВ в рядку 4 таблиці 1, що було подана у додатку 1 декларації за березень 2016 р. - «-583333,33». Таким чином, сума ПДВ в рядку «Усього за звітний період (рядок 7 декларації) порівнюється сумі «-1165837» грн. в обох таблицях, тому податок не був занижений та в декларації в рядку 7 було включено правильну суму.
Отже, самі розрахунки коригувань були складені та зареєстровані правильно, з вірним відображенням періодів коригування та помилка в додатку 1 була механічною, яка не відобразилась на загальній сумі ПДВ, що підлягала корегуванню.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав протиправним податкове повідомлення-рішення від 21.01.2019 року №00000671402 і скасував його.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов'язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.
З огляду на надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем правомірності спірних рішень.
Таким чином, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк