Справа № 580/98/25 Головуючий у 1 інстанції: Янківська В.П.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
30 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» (далі - ТОВ «Завод Смілянська Хлодня») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.12.2024 №18915/23-00-07-08-01.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт вказує, що 13.10.2023 відповідач надіслав позивачу запит № 18033/6/23-00-07-08-07 про надання пояснень щодо розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 02.05.2022 № 020522, з посиланням на інформацію НБУ, отриману в листі ДПС України від 02.10.2023 № 24652/7/99-00-07-05-02-07. В запиті наведено перелік документів, що позивач має надати відповідачу впродовж 15 робочих днів з дати отримання запита. Апелянт зазначає, що 15.11.2023 позивач направив відповідачу відповідь на запит № 93 та додав усі документи, що запитував відповідач. У відповіді на запит позивач вказав, що в результаті проведеної претензійної роботи позивача, контрагент за контрактом від 02.05.2022 № 020522 станом на день підготовки інформації за Запитом провів повний розрахунок, заборгованість відсутня. Оплату заборгованості позивач підтвердив банківським виписками та іншими документами, які додав до відповіді на запит. На момент прийняття рішення про проведення перевірки (18.12.2023 - дата прийняття наказу № 2208-п) порушення валютного законодавства зі сторони позивача не було та про це було повідомлено відповідача в належний та законний спосіб. Беручи до уваги викладене, апелянт вважає, що позивач надав повну та вичерпну відповідь на запит у встановлений законодавством строк з додаванням усіх необхідних документів, у відповідача не було законних підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до наказу від 18.12.2023 № 2208-п.
04 квітня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції..
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ГУ ДПС у Черкаській області у січні 2024 року на підставі наказу від 18.12.2023 №2208-п відповідно до пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 розд. І, пп. 69.2-1 п. 69 підзрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням податкової інформації Національного банку України, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями (доведені листами ДПС України від 02.10.2023 №24652/7/99-00-07-05-02-07 та від 03.11.2023 №27629/7/99-00-07-05-01-07), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 02.05.2022 №020522 (за період з 24.08.2023 по 15.11.2023).
У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» ч. ч. 1-2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням 14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями), стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом, укладеним з FRESHFORST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Польща) від 02.05.2022 №020522, в розмірі в розмірі 11 682,10 євро на 1 день, в розмірі 3 317,90 євро на 1 день, в розмірі 14 351,10 євро на 2 дні, в розмірі 648,90 євро на 2 дні, в розмірі 10 000,00 євро на 7 днів, в розмірі 5 000,00 євро на 9 днів, в розмірі 1 020,27 євро на 13 днів, в розмірі 15 187,50 євро на 13 днів, в розмірі 18 792,23 євро на 13 днів, в розмірі 1 867,10 євро на 16 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 6 днів, в розмірі 5 041,74 євро на 7 дні, в розмірі 4 958,26 євро на 4 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 7 днів, в розмірі 1 241,74 євро на 19 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 19 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 19 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 18 днів, в розмірі 16 200,00 євро на 18 днів.
Висновки перевірки зафіксовані в Акті від 26.01.2024 №846/23-00-07-08-01/40817035.
На підставі викладених в Акті перевірки висновків контролюючим органом 20.02.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №1927/23-00-07-08-01, яким за порушення ч. ч. 1-2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням 14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями), стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» нараховано пеню на загальну суму 242 687,52 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.06.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог по справі №580/3754/24 за позовом ТОВ “Завод Смілянська Хлодня» до ГУ ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення: №1927/23-00-07-08-01 від 20.02.2024 на суму 242 687.52 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» - задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року - скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкове повідомлення-рішення від 20 лютого 2024 року №1927/23-00-07-08-01 в частині нарахованої пені в сумі 49 958 гривень 28 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На підставі Акта перевірки від 26.01.2024 № 846/23-00-07-08-01/40817035 та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 580/3754/24, ГУ ДПС у Черкаській області сформовано та застосовано до ТОВ “Завод Смілянська Хлодня» штрафну санкцію у вигляді податкового повідомлення - рішення № 18915/23-00-07-08-01 від 06.12.2024 на суму 192 729.24 грн за встановлене порушення ч.1.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями з урахуванням пункту 142 постанови Правління національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Приписами пункту 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до приписів п.42.5 ст.42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.12.2024 №18915/23-00-07-08-01, за порушення ч. ч. 1-2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням 14-2 постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями), стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» нараховано пеню на загальну суму 242 687,52 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Спірне податкове-повідомлення рішення прийнято на підставі Акта перевірки від 26.01.2024 № 846/23-00-07-08-01/40817035 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі № 580/3754/24.
Пунктом 5 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254) (зі змінами і доповненнями) передбачено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану' вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Колегія суддів зауважує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.12.2024 №18915/23-00-07-08-01 є похідним від податкового повідомлення-рішення від 20.02.2024 №1927/23-00-07-08-01 та прийняте виключно, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №580/3754/24, якою останнє було частково скасовано.
Таким чином, контролюючий орган, діючи відповідно до вимог Порядку №1204, правомірно сформував нове податкове повідомлення-рішення із зменшеним розміром грошового зобов'язання, що виключає його протиправність як такого, що спрямоване на реалізацію судового рішення, яке набрало законної сили.
Доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції п.п. 78.1.1 ПК України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, підставою для призначення перевірки стало отримання контролюючим органом податкової інформації від Національного банку України щодо порушення позивачем граничних строків надходження валютної виручки.
В силу приписів п.п. 78.1.1 ПК України, така інформація є належною та достатньою підставою для проведення документальної позапланової перевірки, якщо надані платником пояснення не усувають сумніви контролюючого органу.
З приводу посилання апелянта на надання позивачем повної та вичерпної відповіді на запит контролюючого органу, слід зазначити наступне.
Так, норма п.п. 78.1.1 ПК України передбачає не лише факт надання відповіді, а її здатність усунути сумніви щодо можливого порушення.
Як вірно встановив суд першої інстанції, за результатами аналізу наданих документів вбачається порушення вимог валютного законодавства.
На переконання колегії суддів, формальне дотримання строку відповіді не нівелює право контролюючого органу на проведення перевірки у разі підтвердження порушень.
Посилання апелянта на відсутність порушення валютного законодавства на момент призначення перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, відповідальність за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД виникає з факту їх пропуску, незалежно від подальшого погашення заборгованості. Навіть якщо станом на дату відповіді заборгованість була погашена, це не усуває факту допущеного прострочення.
Більше того, відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», єдиною підставою для звільнення від нарахування пені є звернення до суду з позовом до нерезидента, а не проведення претензійної роботи, що також встановлено судом.
Отже, доводи апелянта не спростовують встановленого порушення.
Також, необґрунтованими є посилання апелянта на неправильне застосування судом перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, положення п.п. 69.2-1 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, прямо дозволяють проведення документальних позапланових перевірок у період воєнного стану за наявності податкової інформації про порушення валютного законодавства.
Доводи апелянта про недопустимість акта перевірки як доказу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, судом встановлено законність призначення та проведення перевірки, як наслідок, акт перевірки є належним і допустимим доказом у розумінні статей 73- 74 КАС України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.12.2024 №18915/23-00-07-08-01 прийняте відповідачем на підставі та в межах наданих йому повноважень, а тому, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.