Справа № 826/8758/15
30 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Попової О.Г., суддів Говоруна О.В. та Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної екологічної інспекції України про розгляд справи № 826/8758/15 у судовому засіданні, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Державної екологічної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції України, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
27.04.2026 від представника Державної екологічної інспекції України на адресу суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний Суд" надійшла заява про розгляд справи № 826/8758/15 у судовому засіданні. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що справа за позовом ОСОБА_1 має вагоме значення для Державної екологічної інспекції України з огляду на значну суму коштів, які позивач має намір отримати у якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26.05.2015 по 09.03.2026. У зв'язку з цим та для повного та всебічного встановлення обставин справ необхідним та важливим є надання пояснень тільки в судовому засіданні та в присутності сторін по справі 826/8758/15.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи № 826/8758/15 у судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частина друга статті 257 КАС України встановлює, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
До аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 21.082025 у справі № 160/111/23.
Із матеріалів справи встановлено, що спірним у цій справі є наказ №109-о від 20.04.2015, відповідно до якого позивач звільнений з посади завідуючого сектору внутрішнього аудиту Державної екологічної інспекції України, а також питання про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Так, вказані рішення не є нормативно-правовим актом, вимоги про відшкодування шкоди у розмірі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач не заявляв, спір не стосується примусового відчуження майна з мотивів суспільної необхідності та не пов'язаний із рішенням, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у значному розмірі.
Отже, справа № 826/8758/15 не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З аналізу наведеної норми встановлено можливість розгляду справи в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження у випадках, зокрема, відсутності відповідних клопотань про розгляд справи за участю учасників справи та у разі, якщо оскаржуване рішення суду першої інстанції було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Зі змісту рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 встановлено, що таке ухвалювалось в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Так, в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі № 826/8758/15 про призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження зазначено: «Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.».
Ураховуючи наявність клопотання про розгляд справи за участі особи лише від відповідача та розгляд справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції не обмежений у призначенні справи до розгляду в порядку письмового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку. Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. У певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Отже, заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Колегія суддів звертає увагу, що за сучасних реалій розвитку судочинства в Україні учасникам судового процесу створено належні умови для ознайомлення з рухом справи. Крім того, як передбачено процесуальним законом, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України у відповідних заявах по суті справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею чи то в апеляційній скарзі, чи то у відзиві на апеляційну скаргу, не в усіх випадках зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду у судовому засіданні.
Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.04.2025 № 320/31761/23.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження) є обґрунтованим, а тому, у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції України про призначення розгляду справи № 826/8758/15 до апеляційного розгляду у судовому засіданні, необхідно відмовити.
Керуючись ст. 243, 257, 260, 262, 311 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,-
У задоволенні заяви Державної екологічної інспекції України про розгляд справи № 826/8758/15 у судовому засіданні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Г. Попова
Судді: О.В. Говорун
О.В. Чуприна