Провадження № 1-кс/359/652/2026
Справа № 359/5021/26
Іменем України
30 квітня 2026 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у закритому засіданні у приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з повною технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні 12026116100000108 від 02.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, -
30.04.2026 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання, яке обґрунтовано наступним.
У провадженні слідчого відділу Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12026116100000108 від 02.04.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом за таких обставин.
Так, 01.04.2026 року у ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 , виник кримінально протиправний намір, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом.
Реалізовуючи свій кримінально протиправний намір, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 01.04.2026 приблизно о 14 годині 00 хвилин, у порушення пп. 1 п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, прибув до берега річки Дніпро, а саме за адресою: Київська обл., Вороньківська ОТГ, (неподалік с. Старе), координати згідно з додатком «Google maps» 50.0842169, 30.9513298), взявши із собою заборонені знаряддя лову, а саме риболовні сітки. Для реалізації вказаного кримінально протиправного наміру, спрямованого на незаконне зайняття рибним добувним промислом, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 взяли із собою дерев'яний човен, оснащений бензиновим мотором.
Так, продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного наміру, 01.04.2026 приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 , діючи всупереч встановленої заборони на лов (добування) водних біоресурсів забороненими знаряддями лову, перебуваючи на березі річки Дніпро, вийшли на вищевказаному дерев'яному човні на водну поверхню річки Дніпро та встановили у воду заздалегідь підготовлені риболовні сітки для лову (добування) риби.
Не припиняючи своїх кримінально протиправних дій, 02.04.2026 близько 03 год. 40 хв. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 за допомогою дерев'яного човна, оснащеного мотором, повернулися до раніше встановлених ними сіток у воді річки Дніпро, де здійснили незаконний лов (добування) риби загальною кількістю 123 штуки, серед якої карась у кількості 76 (сімдесят шість) одиниць, вартістю 1581 гривня за одиницю, лящ у кількості 15 (п'ятнадцять) одиниць, вартістю 1649 гривень за одиницю, плоскирка у кількості 9 (дев'ять) одиниць, вартістю 1564 гривні за одиницю, плітка(плотва) у кількості 7 (сім) одиниць, вартістю 1564 гривні за одиницю, краснопірка у кількості 9 (дев'ять) одиниць, вартістю 1564 гривні за одиницю, окунь у кількості 3 (три) одиниць вартістю 3162 гривні за одиницю, сазан у кількості 2 (дві) одиниць, вартістю 3706 за одиницю, судак у кількості 2 (дві) одиниць, вартістю 3587 гривні за одиницю, яку помістили в човен та причалили з нею до берега.
Внаслідок вищевказаних кримінально протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , заподіяно істотну шкоду рибному господарству України на суму 208063 грн. (двісті вісім тисяч шістдесят три гривні).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
27.04.2026, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за вказаною статтею.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено, що у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , перебувають наступні об'єкти нерухомого майна а саме: земельна ділянка із кадастровим номером 0723686400:05:004:0019, площею 0,4756 га.
Прокурор зазначає, що з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди ОСОБА_4 , внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на майно, що перебуває у його власності, а саме: земельну ділянку із кадастровим номером 0723686400:05:004:0019, площею 0,4756 га.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.
Власник нерухомого майна, щодо якого вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 не викликався з урахуванням приписів ч.2 ст.172 КПК України.
Заслухавши пояснення прокурора у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається: з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 цієї статті при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як зазначено у клопотанні та підтверджується долученими матеріалами, органом досудового розслідування - Бориспільським РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, вчиненого підозрюваним ОСОБА_4 .
27.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 246 КК України. Відомості про відшкодування заподіяної шкоди на момент розгляду клопотання відсутні.
Органом досудового розслідування встановлено наявність у підозрюваного нерухомого майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 07233686400:05:004:0019, площею 0,4756 га, - яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та може бути використана для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди.
Відомості про наявність у ОСОБА_4 іншого майна в матеріалах клопотання відсутні.
З урахуванням того, що підозрюваному повідомлено про підозру та йому стало відомо про встановлений органом досудового розслідування розмір заподіяної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, слідчий суддя вважає обґрунтованим припущення про існування ризику відчуження належного йому майна з метою уникнення майнової відповідальності.
За таких обставин, з метою забезпечення можливого відшкодування заподіяної шкоди внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшла висновку про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на зазначену земельну ділянку із забороною її відчуження.
Такий захід є обґрунтованим, співмірним втручанням у право власності, має тимчасовий характер та відповідає завданням кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 98, 100, 132, 170-174, 284, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 07233686400:05:004:0019, площею 0,4756 га, яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений 30.04.2026 о 17.20 год.
Ухвала слідчого судді набирає чинності з моменту її проголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_6