Справа № 191/2537/26
Провадження № 1-кс/192/141/26
Ухвала
Іменем України
"01" травня 2026 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання слідчого слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026041390000371 від 16 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про арешт майна,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, на обґрунтування якого зазначив, що 16 квітня 2026 року у період часу з 01 години 00 хвилин по 02 годину 00 хвилин в м. Синельникове, вул. Харківська, буд. 97 Дніпропетровської області під час спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сталася бійка, внаслідок якої ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.
Під час проведення огляду місця події - будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 , були вилучені чоловічі речі, мобільний телефон, металева палиця зі слідами РБК, сліди папілярних ліній та змиви зі слідами РБК, які слідчий просить арештувати.
Відомості за даним фактом 16 квітня 2026 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12026041390000371 з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 121 КК України.
Постановою слідчого від 16 квітня 2026 року вилучені під час огляду речі були визнані речовими доказами.
Клопотання мотивовано тим, що для збереження речових доказів слід накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор, слідчий власник та користувач майна в судове засідання не з'явилися, а відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про арешт майна, приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 7 ст. 132 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання складено слідчим ОСОБА_6 та погоджено прокурором ОСОБА_7 , проте до клопотання не додано документи, які підтверджують повноваження вказаного прокурора на затвердження клопотання.
Доданий до клопотання витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, не містить відомості про прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні, в тому числі щодо прокурора ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Кримінального суду Верховного Суду викладеному в постанові від 22 лютого 2021 року по справі №754/7061/15 - за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.
Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Статтею 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, у клопотанні не вказано хто саме є власником або користувачем майна, яке слідчий просить арештувати, зокрема чоловічої куртки та мобільного телефону. Також не вказано процесуальний статус такого володільця в даному кримінальному провадженні. Не вказано хто є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Тобто, згідно вимог ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен звертатися прокурор.
Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий, що суперечить, вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
У зв'язку з тим, що клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, воно підлягає поверненню для усунення недоліків у строк, встановлений ч. 3 ст. 172 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026041390000371 від 16 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про арешт майна, - повернути прокурору для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з часу оголошення ухвали слідчого судді про повернення клопотання для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1