Справа № 192/3057/25
Провадження № 2-н/192/69/26
Ухвала
Іменем України
30 квітня 2026 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши заяву, розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення із ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановила:
ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення аліментів із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення сином повноліття.
Перевіривши обґрунтованість заяви, дослідивши додані до неї докази, суддя дійшла таких висновків.
За змістом ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ, визначений ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Так, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:
заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4);
заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 5).
Разом з тим, у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Проте п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України не передбачено стягнення аліментів у розмірі «не менш одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян».
Окрім того, у заяві також не вказаний і максимальний розмір аліментів, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а саме про стягнення аліментів у розмірі «не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявлена ОСОБА_1 вимога про стягнення аліментів, не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, у видачі судового наказу потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 161, 165 ЦПК України,
постановила:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Ковальчук