Справа № 214/3096/15-к
1-кс/214/99/26
28 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040750000118 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356 КК України,-
До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 28.10.2025 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040750000118 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356 КК України.
В своїй скарзі ОСОБА_3 вказав, що 28.12.2025 він отримав лист з прокуратури Дніпропетровської області про те, що кримінальне провадження №12013040750000118, яке тривало з січня 2013 року частково закрито, а частково передано до суду. 28 жовтня 2025 року слідчий СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 винесла постанову про закриття кримінального провадження за №12013040750000118 від 10.01.2013 в тій частині, що стосується правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме невиконання судового рішення по справі №435/10061/12 щодо усунення перешкод в користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії. В якості обґрунтування підстав закриття підстав закриття слідчий ОСОБА_4 зазначає, що слідством не встановлено складу кримінального злочину, оскільки «в ході проведення досудового розслідування не були встановлені обставини, які б засвідчували той факт, що ОСОБА_5 дійсно був ознайомлений із зазначеним вище рішенням суду, а також умисно не виконував вимоги викладені у ухвалі».
Він звернувся до поліції з заявою про невиконання судового рішення через рік після прийняття самого рішення. До того він особисто надіслав в правління кооперативу, головою та єдиною відповідальною особою якого є ОСОБА_5 , виконавчі листи по справі. Крім того, відповідач ще в червні 2017 року звертався до суду з заявою про перегляд судового рішення, тобто безумовно знав і про дійсність заочного судового рішення, і про його суть. Це підтверджується матеріалами справи. Крім того, після відкриття виконавчих проваджень по чотирьом виконавчим листам свідома відмова голови правління ОСОБА_5 виконувати рішення суду, що набрало законної сили, підтверджена посадовими особами - державними виконавцями. Крім того, в матеріалах справи є декілька свідчень самого використання коштів. За весь період, що тривало слідство, не було залучено жодного фінансового документу, жодного протоколу зборів, де б затверджувався кошторис та звіт про його використання. Слідство не володіє інформацією ані про суму грошей, що збирається, ані про те, куди вони витрачаються, враховуючи, що кооператив не має жодного найманого працівника і не надає ніяких послуг. Кооператив є юридичною особою, вся діяльність якої документується. Вимоги залучити до матеріалів справи протоколи зборів та фінансові документи присутні в численних вказівках прокурорів, але ні в найменшому обсязі не виконані. При цьому слідчий вважає, що надана ним інформація є непідтвердженою, спираючись на неіснуючі документи.
Слідчий зазначає, що, відповідно до закону «Про кооперацію» забороняється втручання органів державної влади в діяльність кооперативів, окрім випадків, прямо передбачених законом. Привласнення коштів кооперативу і є таким випадком. Висновок про відсутність чи наявність в діях посадових осіб складу кримінального злочину, передбаченого ст.365 КК України, можна робити виключно на підставі вивчення фінансових документів, а не на свідченнях зацікавлених осіб.
Слідчий заперечує наявність складу кримінального злочину, передбаченого ст.382 КК України, в невиконанні ОСОБА_5 судового рішення від 26.10.2010, яке набрало законної сили, на підставі того, що «не були встановлені обставини, які б засвідчували той факт, що ОСОБА_5 дійсно був ознайомлений із зазначеним вище заочним рішенням суду, а також умисно не виконував вимоги викладені у ухвалі».
Рішення судді ОСОБА_6 від 26.10.2010 не є заочним. Сам ОСОБА_5 і його представник ОСОБА_7 були присутні в судовому процесі і під час оскарження ним відмови в роз'ясненні. До того ж саме ОСОБА_5 ініціював на зборах 2011 року повторне рішення, яке він оскаржив в 2015 році. В матеріалах справи є витяг з неіснуючого протоколу цих зборів. Про своє небажання виконувати судове рішення ОСОБА_5 заявляв і в своїх свідченнях на допитах. Все це проігноровано слідчим під час винесення постанови.
Голова правління ГБК «Буран» ОСОБА_5 , намагаючись приховати свої протиправні дії, постійно надає слідству неправдиві свідчення. Так він заперечував самовільне захоплення земельної ділянки, за яке вже був оштрафований, наявність самовільного будівництва, яке визнане і заборонене рішенням суду, постійно посилається на рішення зборів, яких не було і протоколів їх не існує, заявляє про 300 заяв від членів кооперативу з вимогою не виконувати судові рішення на мою користь, хоча не має такої кількості заяв про вступ до кооперативу. Більше 10 років тому він заявляв, що документація кооперативу «замокла» під час дощу, але відмовлявся надавати її слідству і в наступні роки. Він заявляє, що гаражі продаються та купуються «невідомими» особами, а потім приймає в члени кооперативу на підставі такої угоди. Більшість свідчень ОСОБА_5 суперечить одна одній. При цьому слідчий вважає, що складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 ч.1 КК України, в діях ОСОБА_5 нема, оскільки в постійному заплутуванні слідства нема прямого умислу. Сім томів кримінальної справи насичені численними перекрученими та неправдивими свідченнями ОСОБА_5 , не переважають, на думку слідчого, простого невизнання самим ОСОБА_5 документально підтверджених фактів.
Факт невиконання ОСОБА_5 судового рішення від 18 вересня 2015 року про визнання рішення зборів ГБК «Буран», які відбулися 04.12.2011 року є визнаним. В ухвалі слідчого чомусь зазначено, що моя заява про це внесена до ЄРДР 20.05.2016 з правовою кваліфікацією ст.356 КК України, що не відповідає суті питання. Тож надати заперечення з цього приводу він може лише після ознайомлення з матеріалами справи.
Для закриття кримінального провадження №12016040750001338 слідчий використовує той аргумент, що в статуті ГБК «Буран» передбачено будівництво гаражів. При цьому він ігнорує той факт, що в акті обстеження земельної ділянки кооперативу від 11.02.2015 «виявлено об'єкти незавершеного самочинного будівництва» (4 об'єкти), декларація про початок робіт відсутня, акт обстеження направлено до Державної архітектурної інспекції (том 6, стор. 140). В матеріалах справи є інші документи, що підтверджують порушення, передбачені ст. 356 КК України. Все це слідчим проігноровано.
Судове рішення від 18 вересня 2015 року було прийнято з дотриманням всіх норм судочинства і набрало законної сили. Відповідач в належний спосіб повідомлявся про час судових засідань та суть справи. В свідченнях від 17.06.14 (том 5, стор. 114) ОСОБА_5 підтверджує, що періодично отримує рішення суду про відновлення його в членах кооперативу, якими інші «члени кооперативу були обурені». Виходячи з дати пояснень, мова йде саме про рішення від 18.09.2015 року про наявність судових рішень і про їхню суть міг дізнатися лише в переказі ОСОБА_5 . Тож їх «обурення», як і самі виключення, було організовано ОСОБА_5 . Це було вже друге рішення, зумовлене відмовою у виконанні першого, 2010 року. Все це документально підтверджено матеріалами справи. Але слідчий все одно вважає, що про судові рішення відповідач міг і не знати, а в його діях, що розтягнулися на 15 років, нема свідомого умислу.
Вважає, що всі висновки слідчого ОСОБА_4 по кримінальній справі №12013040750001338 про те, що в епізодах відсутній склад кримінального злочину, зроблено безпідставно, без виконання вимог процесуального керівника про проведення слідчих дій і з ігноруванням тих доказів, що вже залучені до справи.
Просить постанову від 24 жовтня 2025 року скасувати.
Після ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_3 надав доповнення до скарги на постанову про закриття кримінального провадження №12013040750000118 винесену слідчим ОСОБА_8 24.10.2025 в якій зазначає таке.
В частині розслідування, що стосується його заяви від 02.08.2013 року, про те, що посадові особи ГБК «Буран» завищують членські внески, яка була внесена до ЄРДР за №12013040750003231 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.365 КК України, за весь час слідства не було встановлено, на яких підставах, в яких сумах збираються кошти з членів кооперативу і куди вони витрачаються. Так, 22.10.2014 року прокурор ОСОБА_9 надавав вказівки з цього приводу, але їх не було виконано (Том 1 а.с.245). Аналогічні вказівки надавалися прокуратурою 04.07.2014 року (Том 1 а.с.146). начальником слідства МУ УМВС ОСОБА_10 , 05.08.2014 року (Том 1 а.с.150), прокурором 02.02.2015 року (Том 2 а.с.24), прокурором ОСОБА_11 15.07.2019 року (Том 6 а.с.112), прокурором ОСОБА_12 25.01.2021 року (Том 7 а.с.19). але доступ до документів юридичної особи ГБК «Буран» так і не було здійснено через перешкоджання з боку посадових осіб ГБК, жодного фінансового документу не було долучено, свідчення надані членами правління не було належним чином перевірено.
Постанова слідчого ОСОБА_13 про закриття провадження по ч.1 ст.365 КК України скасовувалися суддею ОСОБА_14 28.05.2014 року (Том 1 а.с.232) та прокурором ОСОБА_15 14.10.2014 року (Том 1 а.с.240).
Постанова слідчого Слюсаря від 18.02.2015 року скасовувалася слідчим суддею ОСОБА_16 04.08.2015 року (Том 3 а.с.107).
Постанова слідчого Слюсаря від 10.02.2017 року скасовувалася слідчим суддею ОСОБА_17 07.04.2017 року.
Підстави скасування постанов полягають у тому, що не було виконано у повному обсязі слідчі дії, не залучено документи кооперативу.
Більш пізні вказівки прокурора ОСОБА_12 від 15.09.2020 року та 25.01.2021 року теж не виконані (Том 7 а.с.5, 19). Присутній у справі лише протокол тимчасового доступу від 09.02.2024 року де зазначено, що голова правління ГБК «Буран» відмовився надавати документи кооперативу (Том 7 а.с.83).
Для закриття кримінального провадження за ст.197 слідчий взагалі не знайшов ніяких аргументів, просто зазначивши цю статтю поруч з іншими. Для закриття кримінального провадження за ст.356 використав лише той аргумент що за думкою голови правління ОСОБА_18 будівництво гаражів входить до статутних завдань кооперативу. Втім матеріали справи містять численні документальні докази того, що кооперативом самовільно зайнято близько одного гектару площі в охоронній зоні інженерних мереж, а будівництво ведеться без будь яких дозвільних документів, тобто самочинно.
Так, на а.с.210 Том 2 присутній лист з Міжрегіонрозвитку про те, що станом на 01.04.2013 року документи на землю не були оформлені, ніяких повідомлень про будівництво на своїй території кооператив не надавав.
На а.с.185 Том 2 є протокол про адміністративне правопорушення від 28.03.2013 року, а на а.с.167 Том 2 зазначена умова - недопущення збільшення кількості гаражів.
На а.с.161 Том 2 Держкомзем зазначає, що реально зайнято 2,73 га, при попередньо визначеній площі відведено 1,86 га (а.с.160).
На а.с.140 Том 4 є Акт обстеження земельної ділянки кооперативу від 11.02.2015 року, де було виявлено п'ять об'єктів самочинного будівництва, а на сторінці 141 Том 4 державна архітектурна інспекція повідомляє, що станом на 20.03.2015 року не видавалося та не реєструвалося документів, які надавали право на виконання будівельних робіт за адресою ГБК «Буран» 08.07.2009 року. Господарський суд вже накладав штрафні санкції на ГБК «Буран» (а.с.39 Том 5) але з того часу ситуація не змінилася на краще.
08.04.2009 року суддя Прасолов ухвалив рішення знести самовільну будівлю на сливному колекторі та відновити ділянку №43-44 в блоці (а.с.32 Том 6). Але рішення суду не було виконано, гараж добудовано а його власник є членом кооперативу без належних на те підстав (а.с.277-278 Том 3). Самочинне будівництво поруч забороненого триває досі.
Впродовж всього існування провадження №12013040750000118 прокуратура надавала вказівки задля з'ясування реальної кількості гаражів фактичних меж кооперативу та власників гаражів що знаходяться поза межами виділеної ділянки і до кооперативу входити не можуть. Такі вказівки містяться на а.с.146, 115, 114, 111, 109, 107 Том 1, а.с.150 Том 1, а.с.24 Том 2, а.с.110 Том 3, а.с.112 Том 4, а.с.5 Том 7, а.с.19 Том 7.
Але всі ці вказівки та доручення слідчих що складені на іншій підставі в належному обсязі не виконано, затверджені списки членів та відповідні заяви про вступ не долучені, плану земельної ділянки з зазначенням меж кооперативу та гаражів не створено, власники гаражів що знаходяться в охоронній зоні поруч з кооперативом не встановлені, кількість самочинно збудованих за останні 10 років гаражів, підстави їх побудови чи перебудування не з'ясовані.
Оскільки голова правління ОСОБА_5 послідовно відмовляється надавати доступ до документів кооперативу, слідчий Стародуб погодилась з його клопотанням про витребування в реєстраційній палаті виконкому міськради реєстраційної справи кооперативу (а.с.78-82 Том 7). Але й цього зроблено не було.
Також вважає, що закриття провадження без залучення обов'язкових в діяльності юридичної особи документів є необґрунтованим та передчасним.
Досліджуючи факт невиконання судового рішення від 26.10.2010 року слідчий робить висновок, що немає складу кримінального злочину, передбаченого ст.382 КК України, оскільки не були встановлені обставини, які б засвідчували той факт, що ОСОБА_5 дійсно був ознайомлений із зазначеним вище судовим рішенням (заочним), а також умисно не виконував вимоги, викладені в ухвалі. Проте, рішення судді ОСОБА_19 від 26.10.2010 року не є заочним. (а.с.43 Том 2). Представник кооперативу і сам ОСОБА_5 брали участь в судових засіданнях, при оголошення ухвали при розгляді моєї заяви про роз'яснення судового рішення (а.с.225 Том 4), але самі за роз'ясненням до суду не зверталися. Крім того, на а.с.31 Том 2 є виписка з протоколу №11 від 04.12.2011 року з якої випливає, що за поданням ОСОБА_5 збори відмовились виконувати рішення суду. Така ж сама інформація є і в протоколах від 09.12.2012 року (а.с.229 Том 2), №10 від 05.12.2010 року (а.с.225 Том 2). Така тривалість і послідовність невиконання судового рішення свідчить саме про спланований умисел відповідальної особи. Така ж сама аргументація закриття провадження №12016040750001339. Але в матеріалах справи є підтвердження того, що він особисто вручив ОСОБА_18 рішення судді ОСОБА_20 від 18.09.2015 року на зборах кооперативу (а.с.83, 103, 76 Том 6).
Сам процес 2015 року є наслідком невиконання судового рішення 2010 року, а процес 2017 року пов'язаний з невиконанням двох попередніх судових рішень. При цьому сам факт невиконання всіх трьох судових рішень ніхто не заперечує.
14.04.2016 року він звернувся до поліції з заявою про те, що ОСОБА_18 перебуваючи в статусі свідка надає слідству неправдиву інформацію. За ухвалою суду було відкрито кримінальне провадження №12016040750001021 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.384 КК України. Втім слідство не стало перевіряти правдивість свідчень ОСОБА_18 , а обмежилися його усними свідченнями. Це дало змогу ОСОБА_18 і надалі надавати неправдиві свідчення з метою приховання своїх протиправних дій. Він повідомляв про відсутність порушень земельного законодавства самочинного будівництва в той час як і факти вже були підтверджені актами комісії та судовими рішеннями. Кількість гаражів, а відповідно і площу захопленої ділянки і суму зібраних грошей він зазначав від 450 гаражів в 2011 році (а.с.148 Том 2) до 70 гаражів в 2013 році (а.с.91 Том 1). Під обома документами стоїть його підпис. Фактично ж кількість гаражів більш 500, але слідство нічого з'ясовувати не стало. Перекручував він і перебіг загальних зборів та прийняті ними рішення, але слідство так і не отримало відповідних протоколів, не перевірило його свідчення між собою та з іншими документами і свідченнями.
Слідчий при винесення постанови, що оскаржується, керувався ст. ст. 28, 40, ст.110, п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Але за 13 років, що тривало слідство, воно не оволоділо ніякою навіть базовою документацією юридичної особи ГБК «Буран», як того вимагає ст.28 та численні процесуальні вказівки. Стаття 100 КПК передбачає обґрунтованість процесуальних рішень. За відсутності документів необхідність яких визначена самими органами слідства, всі рішення по справі №12013040750000118 є необґрунтованими.
Особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 в судовому засіданні просив скаргу задовольнити з вказаних в ній підстав, а постанову про закриття провадження скасувати.
Слідча ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.
Слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження не містить таких мотивів, на підставі яких можна зробити висновок про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013040750000118відбулося всебічно та об'єктивно, виходячи з такого.
Згідно з ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у провадженні ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебували матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040750000118 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356 КК України.
24.10.2025 слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 було винесено постанову про закриття зазначеного кримінального провадження в частині епізодів злочинної діяльності за ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Закриваючи кримінальне провадження, слідча вказала, що в ході досудового розслідування інформація, надана ОСОБА_3 не найшла жодного під твердження. Даний висновок зроблено на підставі численних показань свідків та на підставі вивчення інших документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження. Під час проведення досудового розслідування встановлено відсутність в діях посадових осіб гаражно-будівельного кооперативу «Буран» складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.197-1 ч.1, ст.365 ч.1 КК України. Слідство дійшло висновку, що в діях гр. ОСОБА_21 відсутня суб'єктивна сторона злочину передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме відсутній прямий умисел щодо умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили у зв'язку із тим, що в ході проведення досудового розслідування не були встановлені обставини, які б засвідчували той факт, що ОСОБА_5 дійсно був ознайомлений із зазначеним вище заочним рішенням суду, а також умисно не виконував вимоги викладені у ухвалі.
В ході проведення досудового розслідування за ч.1 ст.284 КК Україні, від ОСОБА_5 було отримано усні свідчення, під час яких останній зазначив, що звинувачення викладені ОСОБА_3 на його адресу не вмотивовані, жодних неправдивих свідчень від свідомо та умисно не надавав, органи досудового розслідування ціле направлено заплутувати не хотів. ОСОБА_5 також додав, що навіть якщо в протоколах допиту його в якості свідка, котрі були оформлені в рамках кримінального провадження №12013040750000118 і є якісь невідповідності, то вони могли бути допущені лише з необачності.
Так, на підставі зібраних матеріалів, а також в ході аналізу чинного законодавства України, органи досудового слідства дійшли до висновку, що кримінальне провадження №1201604075000021 підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки в ході проведення досудового розслідування складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_5 , встановлено не було, оскільки суб'єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення, яка характеризується прямим умислом - відсутня.
Вході досудового розслідування за ст.356 КК України, було встановлено та опитано голову ГБК «Буран» ОСОБА_5 , останній під час опитування зазначив, що відповідно до усіх документів, тому числі і статутних, на території ГБК «Буран» будівництво дозволено, останній на підтвердження своїх слів долучив до матеріалів кримінального провадження копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №32602255 (ЕЕР 923902) в котрій зазначається, що цільове призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1211000000:06:100:0101, призначене для колективного гаражного будівництва, окрім цього, ОСОБА_5 надав копію статутного документу, де у розділі 4 «Основні завдання кооперації», а саме у п.4.1. зазначається, що одним з основних завдань є будівництво, ремонт та експлуатація гаражів, у тому числі і багатоповерхових, для зберігання, ремонту та обслуговування автотранспортних засобів членів Кооперативу.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, керуючись нормами чинного законодавства України, та фактами, які викладені, у зібраних, під час проведення досудового розслідування, документах, органи слідства дійшли до висновку, що кримінальне провадження № 12016040750001338 підлягає закриттю, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки складу кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України, в діях жодних осіб встановлено не було.
За ч.1 ст.282 КК України відомості які зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 20.05.2016 за № 12016040750001339 в ході аналізу чинного законодавства України було встановлено, що суб'єктивна сторона зазначеного вище кримінального правопорушення характеризується виключно прямим умислом.
Підсумовуючи усе зазначене, а також згідно з наданими документами, слідство дійшло висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутня суб'єктивна сторона злочину передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме відсутній прямий умисел щодо умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили у зв'язку із тим, що в ході проведення досудового розслідування не були встановлені обставини, які б засвідчували той факт, що ОСОБА_5 дійсно був ознайомлений із зазначеним вище заочним рішенням суду, а також умисно не виконував вимоги викладені у ухвалі.
В подальшому, всі вищезазначені кримінальні провадження були об'єднані водне провадження під №12013040750000118.
Так, в ході досудового розслідування, на думку слідчого ОСОБА_22 було виконано всі дії, для з'ясування обставин злочинів але позитивного результату здобуто не було (а.с.5-10).
Разом з цим, дослідивши матеріали кримінального провадження та скаргу з доповненнями, слідчий суддя встановив, що слідчий ОСОБА_22 під час досудового розслідування не виконано всіх дій направлених на всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин у зазначеному кримінальному провадженні.
Зокрема, в якості обґрунтування підстав закриття кримінального провадження за №12013040750000118 від 10.01.2013 в частині правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України слідчий ОСОБА_4 зазначає, що слідством не встановлено складу кримінального злочину, оскільки не були встановлені обставини, які б засвідчували той факт, що ОСОБА_5 дійсно був ознайомлений із рішеннями суду по справам, а також умисно не виконував вимоги викладені у ухвалі. Проте матеріали кримінального провадження не містять даних про те, яким чином слідчий дійшла висновку про те, що ОСОБА_5 не був ознайомлений із рішеннями суду.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Слідчий суддя зазначає, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим (дізнавачем) всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого (дізнавача) має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі постановлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.
Під час закриття кримінального провадження слідчий не мотивувала, які заходи для проведення конкретних слідчих дій було вжито, які слідчі дії неможливо провести, а які було проведено, що могло би прямо вказували, що в ході досудового розслідування вичерпано всі можливі заходи для з'ясування обставин по справі та перевірки їх доказами. Оцінка зібраним доказам в порядку ст. 94 КПК України слідчим в оскаржуваній постанові фактично не дана.
За таких обставин є всі підстави для скасування постанови СВ відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040750000118 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Під час нового досудового розслідування слідчий повинен виконати вимоги ст.2 КПК України, повно і неупереджено провести досудове слідство, врахувати мотиви скасування постанови від 24.10.2026, викладені в даній ухвалі слідчого судді, дати оцінку всім доказам у справі в порядку ст.94 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчої СВ відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040750000118 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356 КК України - задовольнити.
Постанову слідчої СВ відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040750000118 від 10.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 197-1, 356, ч.1 ст.382, ч.1 ст.384, ч.1 ст.382, ст.356 КК України - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складений 01.05.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1