21 квітня 2026 року м. Дніпро справа № 160/18820/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)
в адміністративній справі №160/18820/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-3) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 29.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу період роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, на підприємстві шахта «Тернівська» ВО «Павлоградвугілля» з 06.10.1999 по 20.01.2000 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті, та повторно розглянути заяву від 12.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак відповідачем відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи через незарахування до пільгового стажу період роботи за Списком №1 періоду роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті. Позивач вважає дії щодо відмови в призначенні пенсії протиправним та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 залучено до участі у справі відповідачів: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.06.2025 № 046350019837 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000 на шахті «Тернівська» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» на посаді електрослюсар підземний на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з урахуванням зарахованого періоду та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні періоди роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, засвідчені підписами уповноваженої особи та містять відповідні печатки, відтак відомості, які зазначені в трудовій книжці свідчать про те, що позивач працював у вказані періоди. Доказів того, що посада, яку займав позивач у спірний період, не належить до Списку №1 та не дає позивачеві права на зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1 матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано. Натомість, наданими суду доказами підтверджено належність займаної позивачем посади до Списку №1. Отже, незарахування пенсійним органом до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000 є неправомірним. Таким чином, суд робить висновок, що періоди роботи ОСОБА_1 протиправно не зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Вказав, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 12.06.2025 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як визначений суб'єкт призначення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач-1) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000 оскільки відсутня атестація робочого місця. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 року відкрито апеляційне провадження у справи та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів.
У період з 06.04.2026 до 10.04.2026 суддя Дурасова Ю.В. брала участь у онлайн-підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно Календарного плану підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2026 рік.
У період з 14.04.2026 до 15.04.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 12.06.2025 звернувся до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
20.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046350019837 про відмову у призначенні пенсії, згідно якого:
«Відмова в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , який звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду 12.06.2025 за призначенням пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно із статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Вік заявника становить 50 років 0 місяців 12 днів.
Право на пенсію згідно статті 114 Закону № 1058 мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають зазначеного вище стажу робіт із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до наданих документів, страховий стаж вкладає 38 років 3 місяці 18 днів, з урахуванням роботи за Списком № 1 - 4 роки.
Пільговий стаж за Списком № 1 з урахуванням періоду навчання та військової служби становить - 9 років 8 місяців 26 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000, оскільки відсутня атестація робочого місця.
Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з відсутністю необхідного пільгового стажу.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».
Позивач вважає протиправними дії відповідача-1 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону №1058-ІV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано:
періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
професія або посада; характер виконуваної роботи;
розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи;
первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 , належна ОСОБА_1 , містить наступні записи за спірний період на шахті «Тернівська» Виробничого об'єднання «Павлоградвугілля»:
- запис №7: 18.07.1996, прийнятий підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті, наказ 115 о/к від 19.07.1996;
- запис №8: 18.05.2001, переведений ведучим інженером - програмістом, наказ 76 о/к від 18.05.2001.
Згідно виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 довідки від 08.10.2024 №14/6-2518 про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутніх записів, у ній зазначено, що позивач дійсно працював повний робочий день на шахті «Тернівська» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля», зокрема, за період з 18.07.1996 (наказ №115в/к від 19.07.1996) по 18.05.2001 (наказ №76 в/к від 18.05.2001) виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада - електрослюсар підземний на дільниці з видобутку вугілля.
Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сумісництва професій не встановлено.
Відпусток без збереження заробітної плати також не встановлено.
Довідка видана на підставі особистої картки форми Т-2, наказів по підприємству, особистих рахунків про заробітну плату, «Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника» і табелів спуску в шахту.
Дані професії доведені результатами атестації робочих місць: наказ №967 від 06.10.1994 (атестація проведена вперше), наказ №94 від 21.01.2000, наказ №197 від 28.01.2005, наказ №92 від 20.01.2010, розпорядження №194 від 01.01.2013, розпорядження №1324 від 03.08.2015, наказ №3067 від 03.08.2020, перерва в атестації з 21.01.2005 до 27.01.2005, продовження атестації №003/07-1-27 від 27.02.2007 на наказ про атестацію№967 від 06.10.1994 з 07.10.1999 до 20.01.2000.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що спірні періоди роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, засвідчені підписами уповноваженої особи та містять відповідні печатки, відтак відомості, які зазначені в трудовій книжці свідчать про те, що позивач працював у вказані періоди.
За змістом приписів пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (Порядок №442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно пункту 2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.
До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Відповідно до пункту 10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, пунктом 11 Порядку №442 передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Пунктом 4.2 Порядку №442 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців).
Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Крім того, особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списків №1 та №2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі №732/2003/14.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, доказів того, що посада, яку займав позивач у спірний період, не належить до Списку №1 та не дає позивачеві права на зарахування спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1 матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано. Натомість, наданими суду доказами підтверджено належність займаної позивачем посади до Списку №1.
Отже, незарахування пенсійним органом до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000 є неправомірним.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що періоди роботи ОСОБА_1 протиправно не зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Оскільки відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу роботи вищевказані періоди роботи, порушені права позивача підлягають відновленню судом.
При цьому, за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії органом Пенсійного фонду прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд першої інстанції застосував ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та вийшов за межі позовних вимог: визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.06.2025 №046350019837, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.
Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зарахування до пільгового стажу позивача за списком № 1 періоду роботи з 06.10.1999 по 20.01.2000 на шахті «Тернівська» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» на посаді електрослюсар підземний на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею).
З урахуванням дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з урахуванням зарахованого періоду та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Щодо підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Матеріалами справи підтверджується, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 12.06.2025 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку.
Отже, наявні підстави покласти обов'язок щодо розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб'єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 21.04.2026 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко