29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/9110/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
за участю представників: позивача - Сидорова О.А., відповідача - Золотарьов Є.О., третьої особи - Прудь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2026 ( суддя Мінаєва К.В.) в адміністративній справі №280/9110/25 за позовом Акціонерного товариства “Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро “Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа: Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Акціонерне товариство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка» звернулося до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №000/451/5102 від 15.07.2025, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акту камеральної перевірки АТ «Івченко-Прогрес» №409/32-00-51-02-03/14312921 від 11.06.2025 року.
Підставами зазначених вимог позивач вказав, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток АТ «Івченко-Прогрес» за звітний період І квартал 2025 року складено акт №409/32-00-51-02-03/14312921, яким встановлено заниження суми податкових зобов'язань, що підлягали відображенню у складі рядка 42 декларації на 69 705 735,00 грн, внаслідок використання позивачем у період з 01.01.2025 по 31.03.2025 вивільнених коштів, що були не використаними станом на 01.01.2025, що суперечить умовам надання пільги.
Зауважено, що АТ «Івченко-Прогрес» як суб'єкт літакобудування, що провадить відповідний вид діяльності, відповідає критеріям, передбаченим статтею 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та включений до переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 №405, мав право використовувати податкову пільгу зі звільнення від оподаткування прибутку та не оподатковувати прибуток протягом всього терміну дії пільги, а саме з 01.01.2017 по 01.01.2025, включаючи прибуток, отриманий в 4 кварталі.
На суму вивільнених коштів, які залишились не використаними за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства, тобто за І квартал 2025 року (станом на 31.03.2025), було збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток.
Наведене вказує на дотримання АТ «Івченко Прогрес» вимог п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України та пп.30.3, 30.4, 30.6 ст.30 ПК України, пунктів 5, 6 та 7 Порядку здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб'єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476.
Наголошено, що камеральною перевіркою не встановлено використання вивільнених коштів всупереч умовам чи цілям надання податкової пільги, тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за приписами п.123.4 ст.123 ПК України.
Зауважуючи на порушенні процедури прийняття податкового повідомлення-рішення, наголошує, що контролюючий орган під час перевірки мав встановити факти заниження та завищення податкових зобов'язань платника, зокрема рядків 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку», 02 «Фінансовий результат (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» та 06 «Податок на прибуток», проте актом перевірки відхилень по цим рядкам не встановлено, більш того, зазначено, що показники цих рядків не вплинули на визначення податку, що свідчить про неправильне визначення суми нібито заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Крім того, вказано на відсутності єдиного підходу до правового врегулювання відносин із використання суб'єктів літакобудування вивільнених коштів, які залишились не використаними станом на 01.01.2025, що створює правову невизначеність для суб'єктів цих відносин та базу для зловживання органом державної податкової служби власними повноваженнями, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування презумпції правомірності рішення платника податків, визначеного пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 та п.56.21 ст.56 ПК України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року вимоги позову задоволено.
З апеляційною скаргою звернувся відповідач, в обґрунтування якої зазначив, що використання вивільнених коштів після завершення строку дії пільги є продовженням користування податковою пільгою поза межами дозволеного строку, що, у свою чергу, свідчить про порушення АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» пунктів 30.3 та 30.4 статті 30 ПКУ, п.5 Порядку №476, які чітко обмежують право застосування пільги лише у межах її строку дії та забороняють її перенесення на наступні податкові періоди.
Платником податків, на порушення вимог п.30.6 ст.30 ПКУ, відображено у складі додатку ПП до декларації з податку на прибуток за І квартал 2025 року код пільги, а також користування пільгою з 01.01.2025 по 31.03.2025, що втратила чинність до початку звітного періоду.
В силу вимог пункту 5 Порядку №476 підприємство не мало права на використання вивільнених коштів протягом інших періодів, у тому числі протягом І кварталу 2025 року, що свідчить про порушення платником податків вимог цього пункту. При цьому у запереченнях та скарзі позивач не врахував вимоги пункту 6 Порядку №476, за вимогами якого облік використання вивільнених коштів мав відбуватися до 31 грудня 2024 року (термін дії пільги), що, у свою чергу, додатково свідчить про законодавчо встановлену неможливість використання платником податків вивільнених коштів в інших періодах та порушення АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» вимог цього пункту.
З урахуванням вимог п.п.5, 6 та 7 Порядку №476, форми декларації з податку на прибуток, платник податків не мав права використовувати (переносити на наступний звітний період) вивільнені кошти у І кварталі 2025 року, а суму вивільнених коштів, що залишилася невикористаною станом на 01 січня 2025 року 129 091 057,00 гривень, був зобов'язаний, у свою чергу, відобразити у складі рядка 42 декларації з податку на прибуток за І квартал 2025 року.
Оскільки платником податків всупереч п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, п.5 та 7 Порядку №476 було використано частину вивільнених коштів у І кварталі 2025 року, та не було відображено у складі рядка 42 декларації з податку на прибуток за І квартал 2025 року суму збільшення податкового зобов'язання на суму вивільнених коштів, які станом на 1 січня 2025 року залишилися не використаними на цілі, визначені Порядком №476, у повному обсязі, ним було порушено умови надання пільги.
Апеляційним переглядом справи встановлено.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України (далі Кодекс, ПКУ), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II ПКУ, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» за звітний період І квартал 2025 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 11.06.2025 № 409/32-00-51-02-03/14312921 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток щодо виявлених помилок (порушень) АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» за І квартал 2025 року» (далі акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення платником вимог п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, п. 5, 6, та 7 Порядку №476, п. 30.3, п. 30.4 та п. 30.6 ст.30 ПКУ, вимог заповнення декларації з податку на прибуток, передбачених її формою, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860, та встановлено заниження суми податкових зобов'язань, що підлягали відображенню у складі рядка 42 декларації АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» (код ЄДРПОУ 12312921) з податку на прибуток за І квартал 2025 року, на 69 705 735 грн. Відповідні порушення (невідображення платником у складі рядка 42 декларації з податку на прибуток суми невикористаних коштів станом на 01 січня 2025 року всупереч вимогам п. 7 Порядку №476, та використання відповідних коштів протягом І кварталу 2025 року всупереч вимогам п.5 Порядку №476 та п. 30.3 й по 30.4 ст.30 ПКУ), передбачають фінансову відповідальність, визначену п. 123.4 ст. 123 ПКУ, за порушення умов та цілей надання пільги: у розмірі сум, що були використані не за призначенням та / або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
За висновком акту перевірки платником занижено податкове / грошове зобов'язання по декларації з податку на прибуток за І квартал 2025 року від 07.05.2025 №9125325744 на 69 705 735,00 грн (податкове / грошове зобов'язання, задеклароване платником 59 385 322,00 грн; податкове / грошове зобов'язання, встановлене перевіркою 129 091 057,00 грн).
Не погодившись із висновками акту перевірки, АТ «Івченко Прогрес» подало заперечення за вих. №01.02.02/3535 від 25.06.2025, в яких зазначило про відсутність порушення платником порядку користування податковою пільгою, порядку використання вивільнених коштів, порядку повернення вивільнених коштів, що залишились не використаними на цілі, визначені Порядком №476.
За результатами розгляду заперечень на акт камеральної перевірки постійною комісією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів прийнято рішення щодо правомірності, та визнання такими, що відповідають нормам діючого податкового законодавства, висновків акту камеральної перевірки від 11.06.2025 №409/32-00-51-02-03/14312921 (лист від 10.07.2025 №3020/6/32-00-51-02-08).
На підставі акту перевірки від 11.06.2025 №409/32-00-51-02-03/14312921 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №000/451/5102 від 15.07.2025, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 139 411 470,00 грн (за податковими зобов'язаннями +69 705 735,00 грн; за штрафними санкціями 69 705 735,00 грн).
Рішенням Державної податкової служби України від 17.09.2025 №27038/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 15.07.2025 №000/451/5102, а скаргу АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» без задоволення.
Вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 46.1 статті 46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
У відповідності до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (пункт 30.3 статті 30 ПК України).
За пунктом 30.4 статті 30 ПК України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Згідно з пунктом 30.6 ст. 30 ПК України суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб'єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 визначає механізм здійснення контролю за використанням вивільнених коштів у зв'язку із звільненням від обкладення податком на прибуток підприємств відповідно до пункту 41 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підприємств - суб'єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України Про розвиток літакобудівної промисловості.
Згідно з пунктом 41 підрозділу 4 розділу XX ПК України тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств - суб'єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості».
Відповідно до матеріалів справи, 07.05.2025 АТ «ІВЧЕНКО-ПРОГРЕС» було подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2025 року №9125325744 з додатками та фінансовою звітністю, що є її невід'ємною частиною, в якій у рядку 42 розділу «Податкові зобов'язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов'язані з виправленням помилок» позивачем відображено збільшення податкового зобов'язання на суму вивільнених коштів, які залишились невикористаними за результатами звітного періоду, що настав після закінчення строку дії пільги станом на 31.03.2025 в сумі 59 385 322,00 грн.
Разом з тим, за позицією відповідача по справі, платник податку повинен був відобразити у складі рядка 42 декларації з податку на прибуток за І квартал 2025 року суму вивільнених коштів, що залишилася невикористаною станом на 01 січня 2025 року (129 091 057,00 грн), тобто у першому податковому періоді, після завершення пільги.
Яким чином вивільнені кошти, які залишились не використаними за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства мають бути показані у податковій звітності
Згідно з нормами Податкового кодексу (зокрема, п. 142.1- 142.3 та аналогічними перехідними положеннями), не використані за цільовим призначенням кошти після завершення дії пільги відображаються так:
1. Перенесення залишку
Вивільнені кошти, що залишилися невикористаними на дату закінчення пільги, не «згорають». Платник податку продовжує їх використовувати на цільові потреби (розвиток виробництва, модернізацію тощо) до повного вичерпання.
2. Відображення у звітності
Оскільки строк дії пільги закінчився, більше не заповнюється додаток ПП (щодо суми пільги за поточний період), але залишок коштів фігурує в обліку:
-рядок 42 декларації: у цьому рядку відображається сума податку, що не сплачується до бюджету і залишається у розпорядженні підприємства. Оскільки пільга закінчилася, у звітному періоді (наприклад, за півріччя 2025 року) у цьому рядку буде 0 або прочерк щодо нової пільги.
-фінансова звітність: невикористаний залишок відображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку (зазвичай це субрахунок 481 «Цільове фінансування та цільові надходження»). Платник податку повинен вести окремий облік витрат, проведених за рахунок цих коштів.
Сума невикористаного залишку вважається доходом того періоду, в якому відбулося використання. Платник податку повинен збільшити податкове зобов'язання за результатами такого періоду.
Отже, в декларації за період після пільги вказується податок на загальних підставах.
Спеціального рядка для залишків пільги в декларації немає, крім випадків, коли платник самостійно виявляє порушення цільового використання - тоді ці суми потрапляють до загального оподатковуваного прибутку.
Посилання на норми п. 142.1- 142.3 та аналогічні перехідні положення є обґрунтованим, оскільки саме вони (разом із підрозділом 4 розділу XX ПКУ) регулюють порядок поводження з вивільненими коштами.
Відповідно до механізму відображення невикористаних залишків після закінчення терміну дії пільги згідно з п. 142.3 ПКУ, кошти, що були вивільнені (тобто не сплачені в бюджет як податок на прибуток у період дії пільги), зберігають свій цільовий статус навіть після того, як сама пільга припинила дію. Платник податку зобов'язаний використовувати їх виключно на напрями, визначені ПКУ (модернізація, розвиток виробництва тощо).
У самій формі декларації немає окремого рядка для "залишку невикористаних коштів минулих років", тому залишок відображається на рахунку 481 "Цільове фінансування", оскільки ці кошти вже фактично отримані підприємством (залишені в його розпорядженні), а використання цих коштів відображається у фінансовій звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати), яка подається разом із декларацією.
З 01.01.2017 відповідно до змін, внесених Законом України від 21.12.2016№ 17976 до Податкового кодексу, звіт про пільги є податковою звітністю (податковою декларацією), який подається платником податків контролюючому органу у строки, визначені законом.
Законом України від 20.12.2016 № 1795 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу доповнено пунктом 41, відповідно до якого тимчасово, до1 січня 2025 року, суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», звільняються від оподаткування ПДВ по операціях з:
- ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 13 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України;
- постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.
У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними підприємствами за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб'єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 476.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 476 Платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59.
Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».
Вивільнені кошти спрямовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов'язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.
Вивільнені кошти, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (пункт 5 Порядку № 476).
У разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у Порядку № 476, платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.
Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до норм Податкового кодексу (пункт 8Порядку № 476).
Пунктом 9 Порядку № 476 визначено, що платники податку подають звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та у порядку, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.
Проте, на сьогодні суб'єкти літакобудування, які скористались пільгою з податку на прибуток, звіт про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів подають за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 21.12.2011 № 168511, оскільки нову форму звіту, як це передбачено пунктом 9 Порядку № 476, Мінфіном і Мінекономрозвитку не затверджено.
Звіт про вивільнені кошти подається разом із декларацією з податку на прибуток за відповідний рік у строки, передбачені для подання декларації.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 476 платник податку зобов'язаний збільшити податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до Податкового кодексу України.
Досліджуючи матеріали справи з урахуванням вимог чинного законодавства слід зазначити, що алгоритм дій позивача є правомірним, з огляду на наступне.
Оскільки строк дії пільги для підприємств літакобудування (згідно з п. 41 підрозділу 4 розділу XX ПКУ) завершився 1 січня 2025 року, перший звітний період після її закінчення - I квартал 2025 року - є контрольним моментом для невикористаних коштів.
Відповідно до п. 41 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, якщо станом на 1 квітня 2025 року (перший робочий день після закінчення періоду) у платника податку залишилися кошти, які не були витрачені на цільові потреби, вони вважаються доходом і на них нараховується податкове зобов'язання.
Збільшення зобов'язання у декларації за I квартал 2025 року свідчить про те, що підприємство визнало ці кошти такими, що не були використані за призначенням у встановлений термін, і самостійно донарахувало податок.
Якщо таке збільшення відображено у поточній декларації за результатами періоду, це відповідає вимогам законодавства та алгоритму відображення результатів використання пільги в перехідний період, оскільки:
- сума 129 091 057 грн, зазначена у Додатку ПП за 2024 рік, підтверджує обсяг сформованого спецфонду (вивільнених коштів) на момент завершення дії пільги
- різниця між 129 091 057 грн та 59 385 322 грн. (тобто 69 705 735 грн.) була використана позивачем на цільові потреби (НДДКР, модернізація тощо) до 31.03.2025 включно
- використання саме рядка 42 («Сума податку, на яку збільшується податкове зобов'язання у зв'язку з порушенням вимог цільового використання вивільнених коштів...») для залишку у 59 385 322 грн є єдиним коректним способом повернути невикористану пільгу до бюджету після закінчення терміну її дії.
При цьому, важливим нюансом щодо Додатка ПП за I квартал 2025 року є те, що оскільки сама пільга (код 11020301) припинила дію 01.01.2025 року, у Додатку ПП за I квартал 2025 року вона вже не відображається як "нарахована" за звітний період. Проте сума залишку (59 385 322 грн), яку позивач зазначив у рядку 42 декларації, автоматично стає частиною загального податкового зобов'язання до сплати.
Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку №476, підприємство мало повне право використовувати ці кошти протягом І кварталу 2025 року з огляду на наступне.
Пункт 5 прямо вказує, що вивільнені кошти використовуються суб'єктом літакобудування протягом строку дії пільги, а також протягом наступних звітних (податкових) періодів. Оскільки строк дії пільги закінчився 31.12.2024, то І квартал 2025 року є саме таким "наступним періодом".
Законодавство не обмежує використання коштів останнім днем дії самої пільги.
Використання 69 705 735 грн протягом січня-березня 2025 року на цільові потреби (модернізація, НДДКР) є правомірним.
Таким чином, дії щодо використання частини коштів у січні-березні 2025 року повністю відповідають положенням Порядку №476 та нормам ПКУ.
Додатково колегія суддів звертає увагу на наступне.
Постанова КМУ № 476 від 07.06.2017 (щодо літакобудування) мала обмежений термін дії - до 1 січня 2025 року.
Вказана обставина створює юридичну колізію для використання залишків коштів у І кварталі 2025 року, оскільки основний нормативний акт втратив чинність саме перед цим періодом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2026 в адміністративній справі №280/9110/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова