30 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33080/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 ( суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/33080/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний Суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідача, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладених у рішеннях про відмову у призначенні пенсії від 18.08.2025 року № 046350020444 та від 01.10.2025 № 046350020444 протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.08.2025 року № 046350020444 та від 01.10.2025 № 046350020444;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2001 року по 30.06.2005 року, період військової служби з 22.09.2005 року по 15.09.2006 року та періоди роботи з 18.05.2004 року по 29.08.2004 року, з 20.12.2004 року по 30.04.2005 року, з 10.05.2005 року по 18.09.2005 року, з 02.10.2005 року по 24.10.2007 року, з 29.10.2007 року по 22.06.2008 року, з 17.04.2022 року по 27.11.2022 року, з 15.01.2025 року по 27.01.2025 року та з 01.05.2025 року по 11.08.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимога ОСОБА_1 зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано до його страхового та пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2001 р. по 30.06.2005 р., період військової служби з 22.09.2005 р. по 15.09.2006 р. та періоди роботи з 18.05.2004 р. по 29.08.2004 р., з 20.12.2004 р. по 30.04.2005 р., з 10.05.2005 р. по 18.09.2005 р., з 02.10.2005 р. по 24.10.2007 р., з 29.10.2007 р. по 22.06.2008 р., з 17.04.2022 р. по 27.11.2022 р., з 15.01.2025 р. по 27.01.2025 р. та з 01.05.2025 р. по 11.08.2025 р. Надалі позивач зазначив, що в порядку досудового врегулювання спору він звернувся до Відповідача із заявою від 21.08.2025 р. № ВЕБ-04001-Ф-С-25-171317 щодо зарахування періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2001 р. по 30.06.2005 р. та вище зазначених періодів роботи та строкової військової служби. Листом від 03.10.2025 р. №49505-34240/С-01/8-0400/25, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р., у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій російською федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Враховуючи викладене, як зазначив пенсійний орган, документи електронної пенсійної справи позивача були переглянуті в частині розрахунку пільгового стажу роботи. Згідно наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, пільговий стаж роботи позивача складає 18 років 5 місяців 23 дні, із них: 17 років 1 місяць 19 днів - пільговий стаж на підземних роботах за професіями, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 р. №202 (25 років); 1 рік 4 місяці 4 дні - пільговий стаж роботи за Списком № 1. З огляду на зазначене, прийнято нове рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на заяву від 11.08.2025 р. згідно з частиною 3 статті 114 Закону №1058 від 01.10.2025 р. №046350020444. ОСОБА_1 не погоджується з діями відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим він звернувся з цим позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за №046350020444 від 18.08.2025 р.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за №046350020444 від 01.10.2025 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що дії управління відповідають нормам чинного законодавства, отже підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся із заявою від 11.08.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вищезазначена заява з додатками за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення за №046350020444 від 18.08.2025 р., яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи й зазначено, що право на пенсію на пільгових умовах згідно п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника - відсутнє.
В обґрунтування відмови у призначенні позивачу пенсії зазначено, що страховий стаж заявника становить 22 роки 10 місяців 11 днів, а пільговий стаж роботи за підземною професією за пост. №202(25) становить 16 років 01 місяць 24 дні.
При цьому, у рішенні пенсійного органу зазначено, що до страхового та пільгового стажів роботи заявника зараховано всі періоди згідно поданих документів відповідно до норм чинного законодавства.
У подальшому на підставі службової записки щодо перегляду рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 №145229/01-16 від 25.09.2025 р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 11.08.2025 р. та прийнято рішення за №046350020444 від 01.10.2025 р., яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи й зазначено, що право на пенсію на пільгових умовах згідно п. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника - відсутнє.
В обґрунтування відмови у призначенні позивачу пенсії зазначено, що:
- страховий стаж заявника становить 22 роки 00 місяців 00 днів;
- пільговий стаж становить 18 років 05 місяців 23 дні, з яких стаж робіт за підземною професією за пост. №202(25) становить 17 років 01 місяць 19 днів, а також пільговий стаж по Списку №1 становить 01 рік 04 місяці 04 дні.
При цьому, у рішенні пенсійного органу зазначено, що до страхового та пільгового стажу роботи заявника зараховано всі періоди згідно поданих документів відповідно до норм чинного законодавства.
Не погодившись із вищезазначеною позицією та рішеннями ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення, зазначає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з приписами статті 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про освіту» № 1060-ХІІ від 23 травня 1991 року (далі - Закон № 1060-ХІІ), який введений в дію 26 червня 1991 року (в редакції, яка була чинною до 06 вересня 2014 року) професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів.
Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об'єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).
Професійні навчально-виховні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами.
Професійні навчально-виховні заклади можуть мати одне або декілька базових підприємств (об'єднань, організацій), для яких вони готують робітничі кадри і відносини з якими регулюються на основі договорів.
Учні державних професійних навчально-виховних закладів з терміном навчання десять і більше місяців перебувають на повному утриманні держави.
Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.
Статтею 34 Закону № 1060-ХІІ, до вищих навчальних закладів були віднесені технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 04 червня 1991 року № 1144-ХІІ “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про освіту»:
1. Введено в дію Закон Української РСР “Про освіту» з дня його опублікування, а частину третю статті 11 і статтю 39 - з 1 серпня 1991 року; статті 18 і 19 - з 1 вересня 1991 року; статтю 12, частину п'яту статті 48 у питанні нових умов оплати праці учнів професійно-технічних училищ, частину першу статті 57 у питанні обсягів фінансування наукових досліджень - з 1 січня 1992 року; частину третю статті 27 - з 1 липня 1992 року, статті 24, 36, 37 в частині, що стосується нових документів про освіту та нових кваліфікацій і наукових ступенів, - з 1 вересня 1992 року; останній абзац частини першої статті 52 - з 1 січня 1993 року.
2. До приведення законодавства Української РСР у відповідність із Законом Української РСР “Про освіту» чинні законодавчі та інші нормативні акти Української РСР застосовуються, якщо вони не суперечать цьому Закону.
3. Закон Української РСР “Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону. У правовідносинах в галузі освіти, що виникли до введення в дію цього Закону, права й обов'язки, які виникнуть після введення його в дію, визначаються відповідно до цього Закону.
Як свідчать матеріали справи позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.2001 р. по 30.06.2005 р., тобто, до прийняття та набрання чинності Законом України “Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року.
Отже, до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на період навчання позивача у технікумі, а саме - Закон УРСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 року № 2778 ( далі - Закон № 2778, в редакції, чинній на час навчання).
Відповідно до статті 49 Закону № 2778 середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.
Згідно зі статтею 51 Закону № 2778 головними завданнями середніх спеціальних навчальних закладів, зокрема, є підготовка кваліфікованих спеціалістів із середньою спеціальною і загальною середньою освітою, які володіють необхідними теоретичними знаннями і практичними навичками за спеціальністю; постійне вдосконалення якості підготовки спеціалістів з урахуванням вимог сучасного виробництва, науки, техніки, культури і перспектив їх розвитку.
На підставі статті 53 Закону № 2778 практика учнів середніх спеціальних навчальних закладів є складовою частиною навчально-виховного процесу, в результаті якої учні набувають навичок роботи як спеціалісти, а з технічних і сільськогосподарських спеціальностей, крім того, - кваліфікації з однієї з робітничих професій.
Як визначено статтею 54 Закону № 2778 особам, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади, присвоюється кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності.
Отже, середня спеціальна освіта мала на меті підготовку кваліфікованих робітників робітничих професій.
Відповідно до підпункту “з» частини першої пункту 109 розділу VIII постанови Ради Міністрів СРСР “Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03 серпня 1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стаж роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
Згідно з підпунктом “з» частини першої пункту 109 розділу VIII Постанови Ради Міністрів СРСР “Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій» від 03 серпня 1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стаж роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
На підставі частини третьої пункту 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 року при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти “а» і “б» пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт “в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах “к» і “л», прирівнюються за вибором особи яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті “з», прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що час навчання у закладі професійної (середньої спеціальної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.2001 р. по 30.06.2005 р., йому присвоєно кваліфікацію гірничого техніка-технолога.
ОСОБА_1 з 10.05.2005 р. по 18.09.2005 р. працював на посаді гірничого робітника підземного 3 розряду на ділянці вибухових робіт, та цей період відповідачем зараховано до пільгового стажу за Списком № 1.
Отже, позивач після навчання працював на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - гірничим робітником підземним, що свідчить про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.2001 р. по 30.06.2005 р.
Стосовно зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду проходження позивачем строкової служби в армії з 22.09.2005 р. по 15.09.2006 р.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на дату проходження позивачем військової служби) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фактом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Оскільки позивач до призову на строкову військову службу (22.09.2005 р.), працював з працював на посаді гірничого робітника підземного 3 розряду на ділянці вибухових робіт, та цей період відповідачем зараховано до пільгового стажу за Списком №1, у зв'язку з чим проходження позивачем строкової військової служби має бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 в адміністративній справі №160/33080/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 квітня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко