01 травня 2026 р. Справа № 480/7559/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Національної поліції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 (суддя: В.О. Павлічек, м. Суми) по справі № 480/7559/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області , Національної поліції України
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач1, ГУ НП в Сумській області), Національної поліції України (далі по тексту - відповідач2) в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Сумській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, враховуючи раніше виплачені суми.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" в період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Також позивач вважає, що індексація грошового забезпечення законодавчо має системний характер та входить до структури грошового забезпечення, а, отже, вона має бути включена під час нарахування розміру одноразової грошової допомоги для виплати поліцейському при звільнені за кожен календарний рік служби.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Зобов'язано Національну поліцію України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (вул. Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40108578) суму судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Національна поліція України, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати в частині задоволених вимог до Національної поліції України та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Національної поліції України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що лише постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 було внесено зміни до пункту 2 вказаного Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Постанова Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 набула чинності 24.10.2017 після її офіційного опублікування - Урядовий кур'єр від 24.10.2017 № 199. Як наслідок, на поліцейських постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 розповсюдила свою дію лише починаючи з 24.10.2017. Враховуючи вищевикладене, нарахування індексації грошового забезпечення поліцейських було розпочато лише з моменту набрання чинності змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, тобто з 24.10.2017. Таким чином індексація грошового забезпечення позивачу за період за спірний період не нараховувалася та не виплачувалася.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати частково в частині відмови задоволення позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Сумській області та ухватили нове судове рішення в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.05.2016, враховуючи раніше виплачені суми.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції зазначає, що під час проходження позивачем служби в органах НПУ йому незаконно не нарахована була індексація грошового забезпечення. Отже, ще з 2017 року його грошове забезпечення мало б збільшитись на суму індексації і надалі ця сума залишилась би в складовій його грошового забезпечення аж до звільнення зі служби в НПУ. Таким чином, при звільненні одноразова грошова допомога з розрахунку 25% мала б розраховуватися з урахуванням невиплаченої позивачу суми індексації за період з 07.11.2015 до 30.06.2017, а цього протиправно зроблено не було, саме тому ця позовна вимога була заявлена як похідна, у разі встановлення факту протиправності невиплати індексації. Індексація не була включена до складу грошового забезпечення, з якої позивачу розраховувалась одноразова грошова допомога при звільненні, що не заперечується відповідачем. А тому, позивач зазначає, що оскільки він звільнився з ГУНП в Сумській області, а виплату поліцейським одноразової грошової допомоги при звільненні зобов'язаний здійснювати саме роботодавець, тому позивачем і була заявлена вимога виключно до ГУНП в Сумській області. У разі звернення з такою вимогою до інших підрозділів НПУ чи/та МВС, де він раніше проходив службу, вказане завідомо б суперечило чинному законодавству, зокрема нормам КЗпП України.
Головне управління Національної поліції в Сумській області подало відзив на апеляційну скаргу позивача, просило залишити її без задоволення. Вказало, що оскільки станом на дату звільнення у ОСОБА_1 не виникло право на індексацію грошового забезпечення відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», тому згідно положень п. 6 розділу VIII Порядку № 260 вимога позивача про визнання протиправною відмови ГУНП в Сумській області у здійсненні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення є безпідставною та необґрунтованою.
Позивач та відповідач2 не реалізували своє процесуальне право подання відзиву на апеляційні скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку письмового (спрощеного позивного) провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Національної поліції України підлягає залишенню без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, відповідно до послужного списку, позивач з 07.11.2015 по 31.10.2020 проходив службу в Національній поліції України (а.с. 38-47).
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 24.02.2022 № 65 о/с відповідно до пункту 7 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, полковника поліції ОСОБА_1 (0035106), який прибув з Головного управління Національної поліції в Харківській області, призначено заступником начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області, з 25.02.2022 (а.с. 21).
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 25.06.2024 № 266 о/с, відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, звільнено зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 (0035106), заступника начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області, 26 червня 2024 року (а.с. 5).
Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Сумській області з заявою від 26.07.2024, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, а також здійснити перерахунок розміру раніше виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням зазначеної індексації грошового забезпечення з подальшим її донарахуванням та доплатою (а.с. 6).
Листом від 19.08.2024 № 1679/29/К-55 Головне управління Національної поліції в Сумській області повідомило позивача, що він проходив службу в ГУНП в Сумській області в період з 25.02.2022 по 26.06.2024. За період проходження служби в ГУНП в Сумській області з 25.02.2022 по 26.06.2024 індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась згідно законодавства. Одноразова грошова допомога при звільненні нарахована згідно вимог чинного законодавства, підстав для перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні на теперішній час немає (а.с. 7).
Вважаючи, що відповідачем було протиправно не нараховано та не виплачено при звільненні індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у спірний період позивач проходив службу саме в Національній поліції України, а не у Головному управлінні Національної поліції в Сумській області, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині шляхом зобов'язання Національної поліції України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в квітні місяці 2016 року індекс споживчих цін перевищив поріг індексації понад 103% та склав 105,79%, тому у позивача виникло право на індексацію в місяці, що настає за місяцем, у якому опубліковано цей індекс, тобто у червні 2016 року.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом №580-VIII.
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 4 частини 10 статті 62 Закону № 580-VIII, поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 94 Закону № 580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі по тексту Закон №1282-ХІІ).
У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, який, відповідно до пункту 1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 01.01.2015), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі - з 01.01.2016 - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення військовослужбовців.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17, від 30.09.2019 року у справі №750/9785/16-а, від 20.11.2019 року у справі №522/11257/16-а, від 29.04.2020 року у справі №240/10130/19, від 16.09.2020 року у справі № 815/2590/18.
Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов'язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яка була викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року у справі №610/1175/17.
Колегія суддів звертає увагу, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин. При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 420/19450/21.
Оскільки передбачена Законом № 1282-ХІІ індексація є складовою грошового забезпечення поліцейського, який у спірний період проходив службу в Національній поліції України, обов'язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення наявний у Національній поліції України у спірний період.
Невиконання відповідачем такого обов'язку свідчить про допущення ними протиправної бездіяльності.
Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що була висловлена у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексації грошового забезпечення за спірний період.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017, а також зобов'язання Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог в даній частині за період з 07.11.2015 по 31.05.2016 позивачем не оскаржена, а тому не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції в цій частині.
Крім того, частиною 5 статті 94 Закону № 580-VIII визначено що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону, відтак доводи апелянта про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення поліцейських проводиться лише з 01.11.2017, після набрання чинності Постановою № 782, якою внесено зміни до пункту 2 Порядку №1078 та доповнено абзац п'ятий такою категорією як поліцейські, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у даному випадку право позивача на індексацію грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону № 580-VIII, тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу.
Щодо вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції в Сумській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, враховуючи раніше виплачені суми, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 102 Закону № 580-VIII визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 01.01.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до частини четвертої цієї статті, виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
За змістом пунктів 2, 6, 8 розділу VIІІ Порядку № 260, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Спірним у даному випадку є питання урахування у складі грошового забезпечення поліцейського у цілях обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Разом з цим, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постановах від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 26.01.2022 у справі №520/8887/2020, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для врахування при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вказує про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, оскільки в даному випадку індексація стосується безпосередньо грошового забезпечення позивача в цілому, з якого і розраховується одноразова допомога при звільненні, а, відтак, індексація є складовою, яка має бути врахована при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції в Сумській області у здійсненні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення, та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 включно, враховуючи раніше виплачені суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції не врахував зазначених обставин та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог, тому доводи апеляційної скарги позивача частково приймаються колегією суддів в якості належних.
Доводи апеляційної скарги Національної поліції України не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції в Сумській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення, та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017, враховуючи раніше виплачені суми з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 480/7559/24 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В цій частині прийняти нову постанову, якої позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Сумській області у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення;
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.10.2017, враховуючи раніше виплачені суми.
В частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 25% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.05.2016, враховуючи раніше виплачені суми, відмовити.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №480/7559/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова