30 квітня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/1391/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить наступне.
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою судді від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Згідно витягу 3 застосунку «Резерв+» (додаток 5) ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Дані Позивачем уточнено вчасно, 30.06.2024, про що свідчить відмітка в витягу з застосунку «Резерв+». Також, під час оновлення даних вказано адресу проживання: АДРЕСА_1 , в зв'язку з тим, що з 15.02.2017 Позивач перебуває та працює в країні Ізраїль.
Однак, під час оновлення облікових даних, в його особистому кабінеті в застосунку «Резерв+» Позивачем в грудні 2025 року було виявлено запис: «Порушення правил військового обліку».
Дата внесення запису 30.11.2025.
Позивачу не було відомо в зв'язку з чим з'явився даний запис, оскільки щодо нього ніколи не було складено протоколів та постанов щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, повісток не отримував.
Представником Позивача було подано адвокатський запит від 18.12.2025 до Відповідача з проханням надати інформацію про причини наявності в застосунку «Резерв+» відмітки: «Порушення правил військового обліку» та чи складалися щодо Позивача адміністративні матеріали.
Згідно листа - відповіді ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.12.2025 № 4/17596 повідомлено, що відмітка в застосунку «Резерв+» у ОСОБА_1 з'явилась у зв'язку з тим, що він змінив своє місце проживання, не знявся з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 і не став на облік військовозобов'язаних за новим місцем проживання протягом семи днів. Також, повідомлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складався, постанова - не виносилась.
Також, представником Позивача було подано адвокатський запит від 18.12.2025 до ГУНП у Чернігівській області та до Ніжинського районного управління поліції з проханням надати інформацію щодо направлення до органів Національної поліції України звернення, предметом яких є розшук та/або доставления ОСОБА_1 до ТЦК та чи складались щодо нього адміністративні матеріали.
Згідно листа - відповіді на адвокатський запит № 120986-2025 від 22.12.2025 Ніжинське районне управління ГУНП у Чернігівській області повідомило, що згідно наявних даних системи «1ПНП» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 адміністративні матеріали за порушення правил військового обліку не складалися.
Враховуючи відповіді Ніжинського РТНК та Ніжинського районного управління ГУНП у Чернігівській області, необхідно дійти висновку, шо протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо Позивача не складався, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена не була.
Тобто, Відповідачем внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо порушення Позивачем правил військового обліку, однак, при цьому щодо Позивача не був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності також не винесена.
Вважаю такі дії Відповідача не законними та не обгрунтованими, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
З наявних у матеріалах справи документів убачається, що відповідач був сповіщений про розгляд справи судом.
Позивачу було направлено копію позовної заяви, з доданими до неї доказами.
Відповідь на позов суду не надходила.
Від так суд вважає, що відповідач фактично погодився з заявленим позовом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від І6 березня 2017 року №1951-VIII (далі -Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.
Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частинами 8, 9 статті 5 зазначеного закону встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ТЦК та СП. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Виходячи із того правого регулювання, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться відомості про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (ч, 1 ст, 7 Закону №1951-УШІ,
Відповідно до 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210 1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Однак, як зазначено з відповідей ІНФОРМАЦІЯ_4 та Ніжинського районного управління ГУНП у Чернігівській області, станом на день подання позову, Відповідачем жодної постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності не виносилося.
Докази протилежного - відсутні.
Також, необхідно врахувати закріплений у статті 62 Конституції України принцип «презумпції невинуватості».
Так, у п. 4 мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 №23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Такий підхід неодноразово застосовувався у судовій практиці, зокрема, у постановах ВП ВС від 11 лютого 2021 року у справі №11- 1219сап19 та від 2 вересня 2021 року у справі № 11-97сап20.
Презумпція невинуватості, крім кримінального процесу, підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення та означає, що всі сумніви стосовно події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відтак, за відсутності складеної постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у Відповідача не було підстав для внесення даних до відповідного реєстру про вчинення Позивачем адміністративного правопорушення та притягнення його до відповідальності.
Верховний Суд у своїй постанові від 07.05.2021, справа №824/1164/18-а (адміністративне провадження № К/9901/33093/19), сформував таку позицію щодо застосування права: «...З системного аналізу наведених правових норм КУпАП слід дійти висновку про те, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та. відповідно, застосування санкці, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП...».
За таких обставин, слід прийти до висновку, що в розумінні КУпАП Позивач не був особою, яка притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210. 210-1 КУпАП, а тому такий запис не міг бути внесений до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органом ведення Реєстру, яким є ТЦК,
Аналогічного висновку дійшов Одеський окружний адміністративний суд в рішенні від 05.01.2026 по справі № 420/37227/25, Донецький окружний адміністративний суд в рішенні від 24.07.2025 по справі № 200/4005/25, Чернівецький окружний адміністративний суд в рішенні від 25.07.2025 по справі № 600/2277/25-а, Дніпропетровський окружний адміністративний суд в рішенні від 25.07.2025 по справі № 160/14572/25, Вінницький окружний адміністративний суд в рішенні від 05.08.2025 по справі № 120/4367/25, в рішенні від 17.09.2025 по справі № 120/6833/25.
Також, слід зазначити, що, що частиною 1 статті 7 Закону №1951-VIII визначено вичерпний перелік персональних даних військовозобов'язаного, які вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Серед них таких відомостей, як «порушення військового обліку» не міститься.
При цьому, частина 1 статті 7 Закону №1951-VIII оперує такими поняттями, як «притягнення до адміністративної відповідальності» та «притягнення до кримінальної відповідальності», шо підтверджується законодавчо визначеними документами.
Такий запис, як «порушення військового обліку» не відповідає положенням статті 7 Закону №1951-VIII та не підтверджується жодним документом, зокрема протоколом та/або постановою про адміністративне правопорушення, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направленням обвинувального акта до суду, або обвинувальним вироком суду.
За таких обставин, аналізуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що внесення ТЦК до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів таких персональний даних Позивача, як «Порушення правил військового обліку», не відповідає вимогам Закону №1951-VIII, а тому є протиправним.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відсутній факт притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, відтак відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.
При цьому, твердження Відповідача про порушення Позивачем норм постанови КМУ № 1487 не є тими відомостями, які підлягають внесенню до Реєстру (не є Фактом притягнення до адміністративної відповідальності).
Аналогічного висновку дійшов Львівський окружний адміністративний суд в рішенні від 24.10.2025 по справі № 380/14939/25.
Згідно абзацу 17 пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставления призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Отже, чинне законодавство містить інструменти, які надають можливість виправити недостовірні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання щодо необхідності зобов'язати Відповідача виключити відомості про порушення військового обліку з боку Позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 30 квітня 2026 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ