01 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2091/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд визнати протиправними дії (рішення) військової частини НОМЕР_1 щодо відмови йому у звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зобов'язати відповідача звільнити солдата ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Так, згідно статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність. Тобто, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Стаття 25 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує підсудність справи за вибором позивача за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Як вбачається з наявних матеріалів, у позовній заяві вказано, що місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
На підтвердження указаного до позову додано довідку Кам'янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 03.02.2026 року, у якій вказано про проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації в АДРЕСА_1 .
Також до позову додано довідку від 09.08.2022 року №7716-7001410343 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Утім, суд звертає увагу на те, що вказану довідку видано щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто щодо іншої особи. Тому вказана довідка є неналежним доказом на підтвердження відомостей позову щодо адреси місця проживання позивача.
Поряд з цим судом встановлено, що згідно відповіді №2679547 від 01.05.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , довідки ВПО відсутні, а згідно відповіді №2679600 від 01.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_2 .
Суд зауважує, що фактичне місце проживання позивача не може вважатися місцем проживання позивача "зареєстрованим у встановленому законом порядку" для цілей застосування статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України при визначені підсудності такої справи. Законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію. Для застосування положень частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання (перебування, знаходження) позивача. Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Отже, оскільки позивач проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації, така адреса місця проживання не може бути врахована судом в цілях визначення підсудності цієї справи згідно статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України. На час звернення до суду із цим позовом зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру є: АДРЕСА_2 . При цьому у позові не вказано про місцезнаходження відповідача, зазначено лише електронну адресу військової частини НОМЕР_1 .
За таких обставин ця справа має вирішуватися окружним адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача-фізичної особи. Тому справа не підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Харків, тобто Харківським окружним адміністративним судом.
Згідно пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі цієї справи на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 25, 29, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суд у протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк