01 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2103/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , які полягають у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних позивача ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку позивача.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 гривень.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Вимога зобов'язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправними дій та нерозривно пов'язана з нею.
Отже, сума судового збору за звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн (3328,00 грн*0,4).
Водночас, як вбачається з наявних матеріалів, позовна заява була подана до суду з використанням засобів електронного судочинства.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на положення частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI, згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому за подання цього позову до суду позивач мав сплатити судовий збір за дві пред'явлені вимоги немайнового характеру в сумі 1064,96 грн (1331,20 грн*0,8).
Однак позивачем усупереч вказаним вище нормам за звернення до суду із даним позовом судовий збір не сплачений, докази сплати такого збору суду не надано.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку.
Поряд з цим у прохальній частині позову позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору або ж відстрочити/розстрочити його сплату.
Вказане суд розцінює як клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору та зазначає таке.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
В частині другій цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З системного аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм, дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення від тягаря несення цих судових витрат. При цьому стороною повинні бути надані достатні та обґрунтовані докази, що підтверджують скрутний майновий стан особи для настання підстав для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказаною нормою передбачено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з урахуванням вимог, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Проте, прохаючи суд звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, позивачем не наведено жодних підстав, передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», за наявності яких суд може вирішувати питання про звільнення, відстрочення чи розстрочення позивачу сплату судового збору.
Так, позивачем не вказано, зокрема, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. Не подано до суду також і відомостей стосовно майнового стану позивача, з урахуванням якого суд і вирішує питання про його звільнення чи відстрочення сплати судового збору (таким доказом, зокрема, могла бути довідка про доходи позивача з податкового органу за попередній календарний рік).
Про необхідність надання особою довідки податкового органу про її доходи наголошено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 11 листопада 2020 року (справа №9901/77/20), згідно з правовою позицією якого для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» особі необхідно надати довідку з податкового органу про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Крім цього позивачем не надано суду жодних доказів належності його хоча би до однієї з категорії осіб, вказаних у пункті 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування у даному спорі права суду на звільнення, відстрочення (розстрочення) позивачу сплати судового збору.
Відтак, заявлене у позові клопотання про звільнення, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору є безпідставним та необґрунтованим, а тому таке задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору у сумі 1064,96 грн.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк