01 травня 2026 року справа № 580/9933/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Гришанова А.І.,
за участю:
заявниці - не з'явилась,
позивача - не з'явився,
представниці відповідача - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксани Василівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Головний державний виконавець головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксана Василівна звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 580/9933/23 від 06.02.2026 про зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 02.07.2022 по 20.01.2023, шляхом винесення рішення про стягнення - 234096,78 грн з Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області код ЄДРПОУ 43324287 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 .
Заява мотивована тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80200448 з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/9933/23 від 06.02.2026 про зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 02.07.2022 по 20.01.2023.
Згідно розрахунку потреби в коштах на виплату співробітнику Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області додаткової винагороди за період дії воєнного стану з 02.07.2022 по 20.01.2023, заборгованість становить 234096,78 грн. Станом на 10.04.2026 року рішення суду залишається не виконаним з причин незалежних від державного виконавця.
Державним виконавцем встановлено, що боржником проведено нарахування спірної суми, проте виплата не проведена за обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення. Отже, станом на момент звернення до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, по даній справі залишається повністю не виконаним за обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, з огляду на це, державний виконавець вважає за необхідним про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків коли стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Додатково у заяві головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить розглянути заяву без участі представника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
До суду надійшла заява, у якій представниця відповідача просила під час вирішення питання щодо призначення до розгляду поданої заяви врахувати, що пункт 6 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», який зобов'язує сплачувати судовий збір є спеціальною нормою, що регулює порядок подачі заяви саме до адміністративного суду. Норма ж статті 3 пункту 2 Закону України «Про судовий збір» є нормою загальною яка звільняє від сплати судового збору за подачу заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення до суду, крім адміністративного. До поданої заяви від 13.04.2026 про зміну способу і порядку виконання рішення не долучена квитанція про сплату судового збору в розмірі, що встановлено законом.
Ухвалою від 15 квітня 2026 року суддя призначив заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксани Василівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду до розгляду в судовому засіданні на 01 травня 2026 року о 09 год. 30 хв.
До суду надійшло заперечення на заяву, у якому представниця відповідача просить в задоволенні поданої заяви заявником відмовити повністю.
В обґрунтування заперечення представниця відповідача зазначила, що предметом спірних правовідносин в межах судової справи № 580/9933/23 є зобов'язання нарахування та виплати додаткової винагороди на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що є однією із складових грошового забезпечення позивача. Відповідна категорія виплат приписами частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не охоплена.
Крім того, представниця відповідача вказала, що враховуючи норми чинного законодавства виплата доходу фізичній особі (позивачеві) податковим агентом (Територіальним управлінням) передбачає одночасну сплату до бюджету коштів (податку з доходів фізичних осіб 35709,68 грн та військового збору 9919,35 грн), а враховуючи встановлений порядок виконання рішень (в межах бюджетної програми за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя») стягнення загальної суми на користь позивача призведе до порушення норм Податкового кодексу України в частині неможливості Територіальним управлінням виконання покладених зобов'язань, а саме: одночасну сплату податків з доходу, що виплачується. Саме тому на думку Територіального управління дана категорія справ не охоплюється вимогами статті 378 КАС України так як на відміну від соціальних та пенсійних виплат виплата грошового забезпечення передбачає одночасне здійснення перерахувань відповідних податків, розмір та порядок виплати яких встановлюється станом на дату виплати. Так у січні 2024 році військовим збором грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони не оподатковувалися, станом на сьогоднішній день Територіальне управління зобов'язане утримати та перерахувати в день виплати грошового забезпечення військовий збір.
Також представниця відповідача зазначила, що Територіальне управління, як бюджетна установа, що фінансується виключно з державного бюджету з урахуванням положень, передбачених статтями 22, 23, 48, 51, 119,1 21 Бюджетного кодексу України, частиною 7 статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 210 Кримінального кодексу України, статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може здійснити нарахування коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. Бюджетна установа може обрахувати потребу в коштах на виплату та направити відповідний бюджетний запит до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня для виділення відповідних бюджетних асигнувань.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не прибув, однак вказане відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду.
До суду надійшла заява, у якій представниця відповідача просить здійснити розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі представника виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області.
Під час вирішення питання про необхідність сплати судового збору за подання заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону України № 3674-VI передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, відповідно до пункту другого частини другої статті 2 Закону України № 3674-VI (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення» від 31 жовтня 2024 року № 4056-IX) судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
За такого правового регулювання суд вважає, що безвідносно до встановлення частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI ставки судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, судовий збір за подання такої заяви не справляється відповідно до пункту другого частини другої статті 2 Закону України № 3674-VI, і покликання представниці відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд з'ясував таке.
Рішенням від 29 січня 2024 року у справі № 580/9933/23, яке набрало законної сили 29.02.2024, Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 02.07.2022 по 20.01.2023;
- зобов'язав Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 02.07.2022 по 20.01.2023;
- у задоволенні іншої частини вимог відмовив.
06.02.2026 суд видав позивачу виконавчий лист для виконання вказаного рішення.
09.02.2026 позивач подав до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 02.07.2022 по 20.01.2023.
Постановою від 10.02.2026 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксана Василівна відкрила виконавче провадження № 80200448.
25.02.2026 до державного виконавця надійшов лист, у якому відповідач повідомив, зокрема, про те, що Територіальним управлінням була скорегована потреба в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/9933/23. Відтак, загальна потреба в коштах для виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/9933/23 становить 234096,78 грн, що включає в себе всі обов'язкові податки та платежі (в т.ч. податок на доходи фізичних осіб - 35709,98 грн; військовий збір - 9919,35 грн; кошти, що підлягають виплаті ОСОБА_1 - 188467,75 грн).
На 2024 рік Службі було затверджено кошторис за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя» в сумі 6 973,6 тис. грн. Кошторис Територіального управління на 2024 рік (після змін) за вказаною програмою складав 1000,00 грн, які були списані органами казначейства в порядку безспірного списання, зокрема користь виконавчої служби. На 2025 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя» Службі було затверджено кошторис в сумі 6720,8 тис. грн. У свою чергу кошторис Територіального управління на 2025 рік за вказаною програмою складав 500 грн, які були доступні згідно з планом асигнувань у грудні 2025 року та були списані в порядку безспірного списання органами казначейства на погашення виконавчих документів про стягнення коштів, що вже обліковуються в ДКСУ.
Керівництвом Служби судової охорони та ДСА України проводяться всі можливі в межах компетенції дії щодо збільшення видатків за програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя» для погашення заборгованості за рішеннями суду ухвалених на користь співробітників Служби. Отже, Територіальним управлінням були вчинені конкретні, залежні від нього заходи, спрямовані на виконання рішення суду, а неповне його виконання зумовлене обставинами, незалежними від Територіального управління та є наслідком неналежного фінансування державою витрат в межах бюджетної програми за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя».
Постановою від 09.04.2026 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксана Василівна наклала на боржника штраф в розмірі 5100 грн за невиконання судового рішення.
Як стверджує заявниця, у спірних правовідносинах є підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь стягувача відповідних коштів.
Під час вирішення заяви по суті, суд зазначає таке.
За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесені зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Разом з тим, суд звертає увагу, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 30000 гривень, нарахування і виплата якої є предметом позову у цій справі, не відноситься до зазначених у частині третій статті 378 КАС України виплат (пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг), невиконання судових рішень щодо яких протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Відтак суд вважає, що підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Вельган Оксани Василівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 01.05.2026.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК