про забезпечення позову
30 квітня 2026 року Справа № 580/4364/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації про забезпечення позову у справі за позовом Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
28.04.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.04.2026 у виконавчому провадженні №76434418 про накладення на Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації штрафу в розмірі 5100 грн.
Одночасно із позовом позивач подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення на підставі постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС Міністерства юстиції України від 17.04.2026 у виконавчому провадженні №76434418 про накладення штрафу на Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації у розмірі 5100,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, тому у разі невжиття заходів забезпечення, кошти у сумі 5100,00 грн будуть стягнуті з рахунку позивача органами Казначейства в безспірному порядку до вирішення справи по суті. Подальше повернення безпідставно стягнутих коштів з бюджету є тривалою та складною процедурою. Позивач вказує на очевидну протиправність спірної постанови, а також відсутність шкоди інтересам держави та стягувача, оскільки зупинення стягнення штрафу не перешкоджає лікуванню пацієнта ОСОБА_1 , який на даний час повністю забезпечений препаратом (у кількості 63 флакони).
Ухвалою від 28.04.2026 суд вирішив здійснити розгляд заяви про забезпечення позову, в порядку письмового провадження 30.04.2026.
29.04.2026 ОСОБА_1 подав суду заперечення на заяву про забезпечення позову. Зазначає, що твердження позивача про відсутність шкоди інтересам держави та стягувача не відповідає дійсності оскільки не зважаючи на закінчення терміну дії обласної цільової програми “Надання медичної допомоги пацієнтам зі спінальною м'язовою атрофією на 2023-2025 роки» позивач не виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №580/1543/24 у повному обсязі.
У разі задоволення заяви про забезпечення позову відповідача буде позбавлений засобу впливу на позивача (боржника), що затягне виконавче провадження.
30.04.2026 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав суду заперечення на заяву про забезпечення позову. Зазначає, що станом на 17.04.2025 рішення суду боржником не виконано. Інформації та пояснень щодо стосовно поважних причин не виконання рішення суду боржником не надано, тому на Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації у ВП №76434418 накладено штраф в розмірі 5100 гривень.
Відповідач вказує що загальна сума коштів, передбачена обласною цільовою програмою «Надання медичної допомоги пацієнтам зі спінальною м'язовою атрофією» на 2023-2025 роки становить 8871486,69 грн, однак відповідач підтвердив виділення таких коштів лише у сумі 2946116 грн, що свідчить про неповне виконання рішення суду. Тобто Програма розрахована на 2023-2025 роки, штраф накладено 17.04.2026 після завершення обласної цільової програми.
Виконавчий лист № 580/1543/24 зобов'язує Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації організувати повне та належне виконання обласного бюджету в частині забезпечення повного виконання вказаної Програми для виділення Управлінням охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації вказаної в ній повної суми коштів для забезпечення ОСОБА_1 . Обов'язок Департаменту фінансів Черкаської ОДА, згідно виконавчого документу, організувати повне та належне виконання обласного бюджету, але позивач вважає за необхідне вираховувати кількість препаратів для лікування ОСОБА_1 .
Ознайомившись із заявою і доданими доказами, оцінивши доводи, суд зазначає таке.
Порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено у Главі 10 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 28 січня 2021 року у справі №ЗД/460/11/20 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.
Суд встановив, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавчий лист №580/1543/24 про зобов'язання Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації організувати повне та належне виконання обласного бюджету в частині забезпечення повного виконання вказаної Програми для виділення Управлінням охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації вказаної в ній повної суми коштів для забезпечення ОСОБА_1 , хворого на спінальну м'язову атрофію, необхідними лікарськими засобами».
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.04.2026 у виконавчому провадженні №76434418 накладено на Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації штраф в розмірі 5100 грн за не виконання рішення суду.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України від 02.06.2016 №1404-VII “Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VII) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Отже, спірна постанова від 17.04.2026 про накладення на Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації штрафу в розмірі 5100 грн є виконавчим документом у розумінні п.5 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з п.12 ч.1ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відтак, позивач є органом державної влади, який фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до визначень, наведених у п.2 Порядку №845, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України “Про виконавче провадження».
Стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Згідно з п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (п. 47 Порядку №845).
Зважаючи, що позивач є органом державної влади, який фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що спірна постанова про стягнення з позивача штрафу в розмірі 5100,00 грн, має виконуватись у встановленому законодавством порядку органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Тому суд погоджується з доводами позивача, що невжиття вказаних ним заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Крім того, згідно з Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ній суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, стягнення з позивача коштів до часу вирішення судом спору становитиме втручання у розпорядження бюджетними коштами.
Доводи відповідача та ОСОБА_1 , викладені у запереченнях, фактично стосуються питання виконання позивачем рішення суду, тобто вирішення спору по суті, що не вирішується під час вирішення питання про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд вважає що наявні підстави для забезпечення позову в цій адміністративній справі.
Суд зазначає, що наведений спосіб забезпечення адміністративного позову відповідають його предмету та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду даної справи по суті.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 КАС України, суд,
1. Заяву Департаменту фінансів Черкаської обласної державної адміністрації (вх. від 28.04.2026 №22490/26) про забезпечення позову - задовольнити повністю.
Зупинити стягнення за постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.04.2026 у виконавчому провадженні №76434418, якою накладено на Департамент фінансів Черкаської обласної державної адміністрації штраф в розмірі 5100 грн за не виконання рішення суду, до часу набрання законної сили рішенням суду у справі №580/4364/26.
2. Ухвала діє до закінчення розгляду справи по суті та набрання судовим рішенням за наслідками розгляду справи законної сили.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
4. Копії ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі та державному виконавцю для виконання.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ