30 квітня 2026 р. № 400/4690/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомФермерського господарства «БОКОВ», вул. Миру, 6, с. Софіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 55253,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 18.03.2026 № 316/АП/14-29-04-04-09, зобов'язання вчинити певні дії,
30 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними дії та скасування рішення щодо непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Фермерському господарству «БОКОВ» на 2026 рік, оформлене листом № 316/АП/14-29-04-04-09 від 18.03.2026 р; зобов'язання поновити реєстрацію Фермерського господарства «БОКОВ» (код ЄДРПОУ 33224399) у Реєстрі платників єдиного податку як платника четвертої групи з 01 січня 2026 року.
Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області, оформленого листом № 316/АП/14-29-04-04-09 від 18.03.2026 р., щодо непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Фермерському господарству «БОКОВ» на 2026 рік до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборони Головному управлінню ДПС у Миколаївській області вчиняти дії щодо виключення Фермерського господарства «БОКОВ» (код ЄДРПОУ 33224399) з Реєстру платників єдиного податку четвертої групи та переведення його на загальну систему оподаткування, у тому числі шляхом внесення змін до інформаційної системи ДПС та інтегрованої картки платника (ІКП) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки така є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 18.03.2026 № 316/АП/14-29-04-04-09 від 18.03.2026 щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи ФГ «БОКОВ».
Отже, за наслідками прийняття ДПС цього рішення платник податків зобов'язаний здійснювати подальший бухгалтерський та податковий облік за правилами загальної системи оподаткування.
З огляду на викладене за наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суд дійшов висновку про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову. Так, за наслідками анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи позивач має змінити систему оподаткування на загальну, що призведе до додаткового податкового навантаження та виникнення обов'язку із реєстрації платником податку на додану вартість. Ці обставини, в свою чергу, можуть суттєво вплинути на ведення позивачем господарської діяльності, призвести до розірвання договірних відносин, утруднити або зробити неможливим відновлення господарської діяльності в подальшому. У разі відновлення статусу позивача як платника єдиного податку (у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову) необхідним буде зворотне коригування податкового обліку як самого позивача, так і його контрагентів, оскільки податкове законодавство передбачає зовсім інші правила ведення обліку для платників податків на загальній системі оподаткування, зокрема, і в частині обліку податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.03.2026 року у справі № 380/12281/25.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову в цьому випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.
Тому суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області, оформленого листом № 316/АП/14-29-04-04-09 від 18.03.2026 р., щодо непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Фермерському господарству «БОКОВ» на 2026 рік до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, оскільки вказаний захід забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам та достатнім для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Керуючись статями 150, 152, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Фермерського господарства «БОКОВ» про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027), оформленого листом № 316/АП/14-29-04-04-09 від 18.03.2026 р., щодо непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Фермерському господарству «БОКОВ» (вул. Миру, 6, с. Софіївка, Первомайський район, Миколаївська область, 55253, ідентифікаційний код 33224399) на 2026 рік до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
3. Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Ухвала є обов'язковою для виконання і набирає законної сили з 30.04.2026 року.
5. Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
6. Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику і всім особам, яких стосується забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Тетяна Олександрівна Гордієнко