справа №380/4615/26
з питань залишення позову без розгляду
30 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною дію або бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 , у якій просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у травні 2016 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у травні 2016 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» , ураховуючи раніше виплачені суми;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у вересні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2018 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у вересні 2017 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» , ураховуючи раніше виплачені суми.
Ухвалою судді від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Військова частина НОМЕР_4 подала до суду відзив на позовну заяву у якому просить позовну заяву залишити без розгляду. Зазначає про те, що позовна заява подана з пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов подається в межах строку, визначеного КАС України або іншими законами. Після змін, внесених Законом України №2352-IX від 01.07.2022, ст. 233 КЗпП України встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення права. Зазначена норма є чинною на момент звернення до суду та підлягає застосуванню як спеціальна щодо спорів про виплати, пов'язані з проходженням та звільненням зі служби. Предмет спору стосується невиплати грошового забезпечення за період до березня 2022 року, однак позивач звернувся до суду із значним пропуском тримісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України в чинній редакції.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Статтею 233 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд встановив, що згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.12.2025 №1697-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 18.12.2025.
З вказаним позов позивач звернувся до суду 16.03.2026.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду.
З огляду на встановлені фактичні обставини, суд виснує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_4 про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брильовський Р.М.