29 квітня 2026 рокусправа № 380/3815/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів військова частина НОМЕР_3 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ) (далі - третя особа), у якій, згідно заяв про зміну предмета позову, просить суд:
визнати протиправними та скасувати наказ № 17 від 24.01.2025 та № 32 від 29.01.2025 про звільнення з військової служби та вибуття до нового місця служби в частині старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 ;
визнання протиправним та скасувати наказ № 65 від 19.03.2025 про звільнення з посади та прийняття на нову в частині старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 ;
поновити старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника відділення медичного постачання медичної роти з 24.02.2025 та в цій частині рішення допустити до негайного виконання;
Судові витрати стягнути з відповідачів у користь позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , начальника відділення медичного постачання медичної роти в/ч НОМЕР_2 , призначеного наказом №17 від 24.01.2025 ординатором лікувального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_3 вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Позивач не погоджується з наказами №17 від 24.01.2025 та №32 від 29.01.2025, вважає такими, що прийнятті з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить позов задоволити повністю.
Представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову, у які просить суд:
визнати протиправними та скасувати наказ №17 від 24.01.2025 та №32 від 29.01.2025 про звільнення з військової служби та вибуття до нового місця служби в частині старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 ;
поновити старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника відділення медичного постачання медичної роти з 24.02.2025 та в цій частині рішення допустити до негайного виконання;
судові витрати стягнути з відповідачів у користь позивача.
Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просить витребувати з Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та Військової частини НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 копію наказу №17 від 24.01.2025 та продовжити процесуальний строк визначенний судом на виконання вимог ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 на 14 днів.
Представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів.
Представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову, у які просить суд:
визнати протиправними та скасувати наказ №17 від 24.01.2025 та №32 від 29.01.2025 про звільнення з військової служби та вибуття до нового місця служби в частині старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 ;
визнання протиправним та скасувати наказ №65 від 19.03.2025 про звільнення з посади та прийняття на нову в частині старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 ;
поновити старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_2 на посаді начальника відділення медичного постачання медичної роти з 24.02.2025 та в цій частині рішення допустити до негайного виконання;
судові витрати стягнути з відповідачів у користь позивача.
Представник відповідача-1 подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що згідно з вступною частиною наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу), від 24.01.2025 № 17 та № 65 від 19.03.2025 вони були видані відповідно до пунктів 82, 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Відповідно до підпункту 6 пункту 82 Положення, призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану. Звертає увагу, що під словоформою призначення на посади очевидно, що це призначення на нижчі, так і на рівнозначні та вищі посади. У той же час, згідно з абзацом другим пункту 257 Положення для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється, без дотримання вимог пунктів 85, 87 Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 Положення. Тобто, підставою переміщення позивача, було доукомплектування Збройних Сил України, а не те, що зазначає позивач у своїх доводах у випадку призначення військовослужбовця на посаду на підставі пункту 82 та пункту 257 Положення, вибір командиром (начальником) на яку посаду (нижчу, рівнозначну або вищу) призначати військовослужбовця є його дискреційним повноваженням. Отже, є очевидним те, що відповідач при виданні наказів №17 та 65 діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби, що повністю узгоджується з вимогами статті 19 Конституцією України, а тому позовні вимоги є безпідставними, а у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Представник відповідача-1 подав до суду клопотання про долучення доказів.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, які мотивовані тим, що зі сторони відповідача суду долучено копію службової характеристики без дати, з якої вбачається, що нібито позивач не відповідає займаній посаді з доцільністю переведення на нижчу посаду. З такою характеристикою, як доказом категорично не погоджується, оскільки така в особовій справі ОСОБА_1 відсутня, зі слів осіб підписи на якій нібито стоять такими не виконувалась та суперечить іншим доказам, які прошу суд долучити до матеріалів справи. Згідно відзнак та грамот та інших службових характеристик, ОСОБА_1 позитивно характеризувався та характеризується за місцем служби.
Представник відповідача-1 подав до суду заяву про неможливість подати доказ у встановлені строки.
Представник відповідача-2 подав до суду заяву про неможливість подати доказ у встановлені строки.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення.
Представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів.
Представник відповідача-2 подав до суду клопотання про долучення доказів.
Представник відповідача-2 подав до суду клопотання про долучення доказів.
Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався.
Третя особа правом на подання пояснень на позовну заяву не скористалася.
Ухвалою судді від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 21.03.2025 продовжено представнику позивача процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 03.03.2025, в частині надання суду оскаржуваного наказу № 17 від 24.01.2025, на 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, ухвалою судді від 07.04.2025 відкрито загальне позовне провадження та витребувано у відповідача по справі - Військової частини НОМЕР_1 письмові докази, а саме: наказ №17 від 24.01.2025.
Ухвалою суду від 07.07.2025 повторно витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірену копію наказу №17 від 24.01.2025, та всі матеріали, які були або мали бути взяті до уваги при вчиненні дій та прийнятті рішення, з приводу якого заявлено позов.
Ухвалою суду від 11.08.2025 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірену копію особової справи на ОСОБА_1 та витребувано у Військової частини НОМЕР_2 оригінал службової характеристики на ОСОБА_1 , що долучена згідно клопотання від 09.07.2025 та всі матеріали, які були або мали бути взяті до уваги при вчиненні дій та прийнятті рішення, з приводу якого заявлено позов.
Ухвалою від 06.11.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військову частину НОМЕР_3 .
Ухвалою суду від 14.01.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Військової частини НОМЕР_3 належним чином завірену копію особової справи на ОСОБА_1 та оригінал службової характеристики на ОСОБА_1 .
В судовому засіданні по справі № 380/3815/25, яке відбулось 04.02.2026, головуюча суддя, Карп'як Оксана Орестівна, ухвалила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 № 17 відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України звільнено із займаних посад старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , начальника відділення медичного постачання медичної роти військової частини НОМЕР_2 , і призначено ординатором лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_3 , ВОС-9010003. Призначається на нижчу посаду з шпк "старший лейтенант медичної служби" на шпк "старший лейтенант медичної служби".
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2025 № 65, відповідно до пунктів 82 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України звільнено із займаних посад старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_3 , і призначено начальником медичного пункту танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , ВОС-9010003. Призначається на рівнозначну посаду з шпк "старший лейтенант медичної служби" на шпк "старший лейтенант медичної служби".
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу приписів статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.
Згідно приписів статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій є особливим періодом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. У частині 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено такі види військової служби:
базова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та
закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Частинами 1-3 статті 5 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад. Для осіб, зокрема, молодшого офіцерського складу встановлюються такі військові звання: молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан. До військових звань осіб офіцерського складу юридичної, медичної та капеланської служб Збройних Сил України та інших військових формувань, а також підрозділів адміністративно-юрисдикційної діяльності органів Державної прикордонної служби України, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова "юстиції", "медичної служби", "капеланської служби".
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі Положення №1153), відповідно до пункту 5 якого громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Пунктом 10 Положення №1153 визначено, що військовослужбовці можуть бути направлені для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - інші військові формування) з виключенням їх зі списків особового складу Збройних Сил України, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті до Збройних Сил України із зарахуванням їх до списків особового складу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 12 Положення №1153 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153 визначено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454 (далі Інструкція №170).
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4.11 розділу IV Інструкції №170 підставами для видання наказів по особовому складу про призначення і переміщення в умовах особливого періоду є - документи, визначені пунктом 1.5 розділу І цієї Інструкції.
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу І Інструкції для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, оформляється, зокрема, План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад.
Пунктом 82 Положення №1153 визначено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється:
1) на вищі посади - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
за сімейними обставинами - на особисте прохання;
з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах;
у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв'язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
3) на нижчі посади:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії; з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;
4) у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
5) у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
6) у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
7) у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
8) у зв'язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
9) у разі запровадження нового військового звання.
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад (тарифний розряд).
Призначення військовослужбовців на інші посади також здійснюється у випадках, передбачених пунктами 102 і 104 цього Положення.
Відповідно до пункту 83 Положення №1153 військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.
Абзацом 2 пункту 257 Положення №1153 передбачено, що доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Пунктом 112 Положення №1153 передбачено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:
неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;
потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Організація обліку військовослужбовців та працівників (далі - особовий склад) в Міноборони, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - військовий навчальний заклад), установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), органі управління Державної спеціальної служби транспорту, бригадах, полках, окремих батальйонах, підрозділах охорони, органах забезпечення, навчальному центрі, закладах, підприємствах та установах, що входять до її складу (далі - Держспецтрансслужба); завдання і види обліку, призначення облікових документів, їх складання і ведення; обов'язки посадових осіб, відповідальних за організацію і ведення обліку особового складу; облік загальних (безповоротних та тимчасових) втрат особового складу; видання, облік, зберігання, розсилку наказів по особовому складу та витягів із них визначено Інструкцією з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280 (далі Інструкція №280).
Згідно з пунктом 4 Інструкції №280 облік особового складу організовується і ведеться на підставі штатів (штатних розписів), наказів відповідних командувачів, командирів та начальників (далі - командир (начальник)) органів управління, військових частин, установ, у тому числі наказів по особовому складу, наказів по стройовій частині та інших документів з обліку особового складу.
Абзацом 3 пункту 31 Інструкції №280 визначено, що наказ по стройовій частині на весь особовий склад (крім осіб, які проходять базову військову службу, та працівників) видається тільки після видання наказу по особовому складу.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
У матеріалах справи відсутні докази протиправності дій відповідача-1 щодо переміщення позивача на посаду ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_3 , ВОС-9010003 наказом № 17 від 24.01.2025.
Такий висновок суду грунтуєтья на тому, що відповідно абзацу 2 пункту 257 Положення №1153 доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення. В свою чергу позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували існування на момент прийняття оскаржуваних наказів підстав, визначених пунктом 112 Положення, які б забороняли переміщення позивача як військовослужбовця без його згоди.
При цьому, суд відхиляє як безпідставні і необгрунтовані покликання позивача на нескладення службової характеристики та зазначення суб'єктом владних повноважень у оскарженому наказі лише загальних статей, оскільки підставою переміщення позивача є доукомплектування підрозділів Збройних Сил України. Відтак, відсутність перевірки службової діяльності, а також врахування дисциплінарних стягнень, наявність заохочень та негативної(позитивної) характеристики, військово-облікової спеціальності та наявного досвіду позивача, згідно із законодавством, чинним, на час спірних правовідносин, не впливає на правомірність оскаржуваних наказів. Вказане переміщення узгоджується з положеннями пункту 257 та підпункту 3 пункту 82 Положення №1153/2008, відповідно до якого призначення військовослужбовців на посади здійснюється на нижчі просади у зв'язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану.
Тотожні висновки суду стосуються також переведення переміщення позивача на посаду начальника медичного пункту танкового батальйону військової частини НОМЕР_3 , ВОС-9010003 наказом № 65 від 19.03.2025, прийнятого за тотожних обставин.
З огляду на вказане, суд дійшов до висновку про відсутність протиправності у діях відповідача-1 та відповідача-2 щодо переміщення позивача згідно наказів № 17 від 24.01.2025, № 32 від 29.01.2025 та № 65 від 19.03.2025, які узгоджуються з положеннями пункту 257 та підпункту 3 пункту 82 Положення №1153/2008.
Позивачем не обґрунтовано та судом не встановлено жодної обставини, передбаченої пунктом 112 Положення №1153/2008, яка б на момент прийняття оскаржуваних наказів виключала можливість переведення позивача на посаду без його згоди.
Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 № 17, наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 32 від 29.01.2025 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2025 № 65 є правомірними та прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На переконання суду зазначені накази винесено відповідачами із дотриманням вимог положень пунктів 82, 257 Положення №1153 та відсутня протиправність оскаржуваних дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо їх видання, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна