з питань продовження процесуального строку
29 квітня 2026 рокусправа №380/5768/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
«- визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка полягає у не виконанні мого звернення та не здійсненні перерахунку моєї пенсії;
- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок моєї пенсії у відповідності до положень ст.42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та п.4 розділу XV Прикінцеві положення з використанням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%.».
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді від 06.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали) шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали (або ж шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду): уточненої позовної заяви (з урахуванням зауважень суду, викладених в мотивувальній частині ухвали) та її примірника для відповідача.
24.04.2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить:
«- поновити пропущений строк для здійснення перерахунку пенсії за період з 01.12.2017 року і по 01.05.2026 року у відповідності до постанови Верховного Суду України від 19.03.2019 року у справі №806/1952/18;
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, яка полягає у не здійсненні перерахунку моєї пенсії шляхом індексації моєї пенсії та з використанням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області здійснити перерахунок моєї пенсії у відповідності до положень ст.42, Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV шляхом здійснення індексації моєї пенсії та у відповідності до п.4 розділу XV Прикінцеві положення з використанням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%.».
З наведеного слідує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом за період з 01.12.2017 року по19.09.2025 року.
За правилами ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування ст.122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що:
«…1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, виходив з того, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Предметом спору у даній справі є пенсійна виплата позивача з урахуванням індексації, зокрема з 01.12.2017 року; у свою чергу, до суду позивач звернувся лише 20.03.2026 року, що не можна вважати зверненням без зволікань після отримання пенсійної виплати.
Суддя враховує, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
При цьому суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Звернувшись до суду з цим позовом 20.03.2026 року, позивач заявив позовні вимоги з 01.12.2017 року, у зв'язку з чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом лише з 20.09.2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч.2 ст.122 КАС України, а не з 01.12.2017 року, як вважає позивач.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 та від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку на усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.119, 121, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року, в адміністративній справі №380/5768/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Зазначити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: подати через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали (або ж шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду: вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018):
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням доказів поважності причин його пропуску.
Невиконання ухвали у встановлений строк є підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович