29 квітня 2026 рокусправа № 380/23069/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при розрахунку пенсії позивача з 01.05.2025 замість 80% відсоткового значення 70% від сум грошового забезпечення позивача та обмеження розміру пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку і виплати;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.05.2025 перерахунок і виплату пенсії позивачу виходячи з її розміру 80% від сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.06.2024 № 62/21-387-22 із урахуванням усіх встановлених надбавок, підвищень та індексацій, які проводилися згідно з постановами Кабінету Міністрів України та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову вказав, що позивач є пенсіонером Служби безпеки України, полковником запасу, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Пенсію призначено з 01.01.2013 в розмірі 80% грошового забезпечення. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 380/20526/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2025 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.06.2024 № 62/21-387-22. Проте під час такого перерахунку відповідач застосував відсоткове значення 70% замість 80% від сум грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії максимальним розміром - 23610,00 грн (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність). Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки: по-перше, при перерахунку пенсії відсоткове значення має залишатися незмінним - 80%, як було визначено на момент призначення пенсії; по-друге, обмеження розміру пенсії максимальним розміром є неконституційним відповідно до рішень Конституційного Суду України та протиправним відповідно до усталеної практики Верховного Суду. Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній доказами відповідно до положень статті 263 КАС України.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при проведенні перерахунку пенсії застосовуються нормативно-правові акти, чинні на дату перерахунку, а відтак відсоткове значення 70% відповідає редакції статті 13 Закону № 2262-XII, чинній з 01.05.2014. Щодо максимального розміру пенсії відповідач зазначає, що застосування рішення Конституційного Суду № 7-рп/2016 обмежено лише 2016 роком, а чинне законодавство (стаття 46 Закону про Державний бюджет України на 2025 рік та постанова КМУ № 1 від 03.01.2025) передбачає виплату пенсій з урахуванням обмежувальних коефіцієнтів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Позивач є пенсіонером Служби безпеки України, полковником запасу, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Пенсію призначено з 01.01.2013 в розмірі 80% грошового забезпечення.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі № 380/20526/24 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2025 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.06.2024 № 62/21-387-22.
Під час перерахунку пенсії відповідач застосував відсоткове значення 70% замість 80% від сум грошового забезпечення та обмежив розмір пенсії максимальним розміром - 23610,00 грн (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII внесено зміни, якими максимальний розмір пенсії за вислугу років знижено до 70 відсотків. Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 420/40/20 сформулював правовий висновок: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. При перерахунку пенсій пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку.
Тобто, якщо на момент призначення пенсії позивачу застосовувалося відсоткове значення 80%, то при будь-якому наступному перерахунку пенсії це значення залишається незмінним і становить 80%, незалежно від подальших законодавчих змін.
Суд звертає увагу, що право позивача на відсоткове значення основного розміру пенсії у 80% підтверджено численними рішеннями Львівського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили: від 26.10.2021 у справі № 380/13975/21, від 20.12.2023 у справі № 380/26585/23. Ці рішення мають преюдиційне значення при розгляді даної справи (стаття 78 КАС України).
За таких обставин, застосування відповідачем при перерахунку пенсії з 01.05.2025 відсоткового значення 70% замість 80% є протиправним та суперечить усталеній правовій позиції Верховного Суду і набраним законної сили судовим рішенням у справах між тими самими сторонами.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 вказані положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), і вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсій осіб, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-XII (постанови від 09.02.2021 у справі № 1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19).
Протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача також підтверджено рішенням суду від 20.12.2023 у справі № 380/26585/23, яке набрало законної сили і має преюдиційне значення для цієї справи.
Щодо застосування постанови КМУ № 1 від 03.01.2025 суд враховує, що положення цієї постанови не застосовуються до розміру пенсії позивача, тому жодної протиправності дій відповідача в цій частині судом не встановлено.
Відповідно до статей 2, 14, 370 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Неодноразово підтверджуючи право позивача на пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, суди у справах між цими ж сторонами встановлювали обов'язок відповідача виплачувати пенсію саме у такому розмірі. Ігнорування відповідачем зазначених судових рішень шляхом чергового застосування 70% та максимального розміру пенсії є грубим порушенням принципу обов'язковості судових рішень та суперечить статті 129-1 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач належним чином не довів правомірність оскаржуваних дій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 замість 80% відсоткового значення 70% від сум грошового забезпечення та обмеження розміру пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку і виплати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.05.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з її розміру 80% від сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Управління Служби безпеки України у Львівській області від 04.06.2024 № 62/21-387-22 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.