01 травня 2026 року справа №320/28745/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (ЄДРПОУ 30019775, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) до Державної служби України з безпеки на транспорті(ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 51), про визнання протиправною та скасування постанови,
Суть спору
Представника позивача Акціонерного товариства «Укргазвидобування» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, у якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті за № ПШ 130451 від 01.04.2025 про застосування до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адміністративно-господарського штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що водій перевізника не надав роздруківку даних своєї роботи з 18.02.20205 по 23.02.2025, оскільки ці дні не працював. Представник позивача зазначає, що у випадку, якщо водій не керував транспортним засобом, то він і не зобов'язаний використовувати (заповнювати в певний день) особисту картку водія. З урахуванням викладеного вважає встановлене відповідачем порушення - відсутність роздруківки даних роботи з 18.02.20205 по 23.02.2025, невикористовування особистої картки водія протиправним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27.06.2025 до суду від уповноваженого представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. При здійсненні перевірок дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на момент перевірки документи, визначені статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, відсутні, а саме: невикористання водієм особистої картки водія, або роздруківки при цифровому тахографі з 18.02.2025 по 23.02.2025, або бланк підтвердження діяльності водія. Відповідно за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф.
02.07.2025 до суду від уповноваженого представника позивача скеровано відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що роздруківка даних роботи цифрового тахографа не формується за окремі дні, а формується одна роздруківка за період поїздки. При цьому, звинувачення Укртрансбезпеки щодо відсутності у водія автомобіля з цифровим тахографом бланку підтвердження діяльності за 28 останніх днів, коли водій не керував, не відповідають вимогам закону. Що стосується обов'язку Перевізника, забезпечити водія бланком підтвердження діяльності, відповідно до п.6.4 Положення №340 вказує, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Вважає, що зазначений пункт відноситься до диспозитивної норми, тобто такої, яка надає можливість правомірно у встановлених межах набувати суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, визначати (формувати) структуру суб'єктивних прав, здійснювати суб'єктивні права, використовувати форми (порядок) і способи захисту порушених прав та встановлювати модель поведінки, яка дозволяє сторонам регульованих відносин самим визначати права та обов'язки в окремих випадках. З урахуванням викладеного, зазначає, що постанова про застосування адміністративно господарського штрафу №ПШ 130451 від 01.04.2025 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
07.07.2025 до суду від уповноваженого представника відповідача надійшли заперечення, у яких вказано, що водії повинні зберігати записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (такими записами є роздруківка з цифрового тахографа чи тахокарта). У разі відсутності інформації про режим праці водія (як в даній ситуації), доказом нездійснення діяльності водія може слугувати лише бланк підтвердження діяльності . Означені інформація та документи були відсутні під час перевірки, що і відображено у акті № АР 107081 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.02.2025. Відтак, вважає доводи позивача помилковими
Процесуальні засади розгляду адміністративної справи
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини
На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях та направлення на перевірку № НР 003182 від 21.02.2025, 27.02.2025 співробітниками Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка на а/д М- 03 «Київ-Харків-Довжанський», 448 км.
За результатами перевірки, 27.02.2025 був складений акт №АР 107081 у якому зазначено, що був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ 43118-А5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнано цифровим тахографом .
Згідно із Актом від 27.02.2025 №АР 107081 встановлено, що під час перевезень перевізник не забезпечив водія документами, а саме водій ОСОБА_1 не використовує особистої картки водія або роздруківки при цифровому тахографі з 18.02.2025р. по 23.02.2025р. передбаченого п.3.3 Наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010, або бланку підтвердження діяльності водія у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз.3 п.1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, а саме особистої картки водія або роздруківки при цифровому тахографі, з 18.02.2025 по 23.02.2025 чим порушено ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Повідомленням № 23595/40/24-25 від 13.03.2025, позивача було викликано для розгляду справи на 01.04.2025 з 9.00 до 11.00.
Відповідно до даних трекінгу Укрпошти указане повідомлення про розгляд справи було відправлено Позивачу 14.03.2025.
На адресу відповідача позивачем скеровано заперечення до акту № АР 107081 від 27.02.2025, які зареєстровано за вх. № 14801/0/22-25 від 01.04.2025.
За результатами розгляду акту № АР 107081 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.02.2025 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 130451 від 01.04.2025 за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Копію постанови № 130451 від 01.04.2025 направлено 04.04.2025 Позивачу, разом із супровідним листом від 02.04.2025 № 30064/40/24-25 рекомендованим повідомленням № 0601130206364, яке було вручено за довіреністю 09.04.2025.
До матеріалів справи також долучено копії графіка змінності № 25 від 11.11.2024, витягу з табелю обліку використання робочого часу за лютий 2025 року, роздруківки з цифрового тахографа від 27.02.2025 (станом на день проведення перевірки).
Релевантні джерела права
Спірні правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон 32344-1), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010р. №340 (далі - Положення №340), та Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010р. №385 (далі Інструкція №385).
Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Статтею 48 Закону №2344-ІII передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст. 48 Закону №2344-ІІІ віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Згідно з положеннями ст. 49 Закону №2344-III, водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам
документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
За змістом пункту 3 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 "Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів" для проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою Укртрансбезпеки в будь-який час на маршруті руху.
Абзацом сьомим пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.
Обов'язок водія пред'являти документи на підставі яких здійснюється перевезення, виникає лише у разі застосування посадовими особами Укртрансбезпеки свого права вимоги надання для перевірки таких документів.
Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті №385, визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 1.4. Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні: - адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "І", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР (994_016), - "калібрування"; - контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Згідно п.3.6 Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Крім цього, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України “Про автомобільний транспорт», “Про дорожній рух», наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.
Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (п. 1.2).
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п 1.3).
Зазначеним положенням регулюється робочий час, період керування, перерви, час відпочинку, облік робочого часу, перевірка дотримання режимів праці та відпочинку водіїв.
Відповідно до п. 7.1. Положення органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Згідно з Розділом VІ “Облік робочого часу» зазначеного Положення, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. (п. 6.1.).
Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п. 6.2.).
Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (п. 6.3.).
Пунктами 6.7., 6.8. передбачено, що робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковується щоденно. Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).
Отже, підсумовуючи зазначене вище, судом встановлено, що з метою безпечного функціонування автомобільного транспорту Законом України “Про автомобільний транспорт» та підзаконних нормативно-правових актів передбачений обов'язковий облік робочого часу та відпочинку для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн, які повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що положеннями Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності, в тому числі на час проведення перевірки, у водія інших документів, передбачених законодавством, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а також особистої картки до цифрового тахографу, щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи водія з цифрового тахографа) або запис від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, або запис від руки даних щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачене застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.
Оцінка та висновки суду
Щодо відсутності необхідних документів у водія під час здійснення вантажних перевезень.
Так, судом встановлено вище, що згідно із Актом від 27.02.2025 №АР 107081 встановлено, що під час перевезень перевізник не забезпечив водія документами, а саме водій ОСОБА_1 не використовує особистої картки водія або роздруківки при цифровому тахографі з 18.02.2025р. по 23.02.2025р. передбаченого п.3.3 Наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010, або бланку підтвердження діяльності водія у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз.3 п.1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, а саме особистої картки водія або роздруківки при цифровому тахографі, з 18.02.2025 по 23.02.2025 чим порушено ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Як з'ясовано судом, порядок використання тахографів встановлено Інструкцією № 385.
У п. 3.3 Розділу III Інструкції № 385, зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Отже, пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов'язаний при собі мати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Також, Інструкція № 385 розмежовує поняття цифровий та аналоговий тахограф.
Так, відповідно до п. 1.4. Розділу І Інструкції № 385 тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний
пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Таким чином, безперервна реєстрація інформації здійснюється лише у випадку використання аналогового тахографа.
Відповідно, п. 3.3. Розділу III Інструкції № 385 передбачає окремі обов'язки до водіїв, чий транспортний засіб обладнаний саме аналоговим тахографом.
Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі № 640/27759/21 законодавство, що врегульовує спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивачем не заперечується, що на місці зупинки працівниками Укртрансбезпеки водій перевізника не пред'явив індивідуальну картку водія чи сформовану автоматично з цифрового тахографа роздруківку даних роботи тахографа за період з 18.02.20205 по 23.02.2025.
При цьому суд звертає увагу, що законодавство не передбачає обов'язку водіїв автомобілів обладнаних цифровими тахографами, формувати та пред'являти під час проведення перевірки уповноваженими особами Укртрансбезпеки бланки підтвердження діяльності за період неактивності протягом останніх 28 днів і сам факт пред'явлення водієм позивача картки водія і роздруківки даних роботи цифрового тахографа підтверджує належне виконання обов'язків, передбачених Інструкцією №385.
Окрім того, відповідач визнає, що позивача притягнуто до відповідальності не за відсутність роздруківки з цифрового тахографа як такої, а за відсутність роздруківки при цифровому тахографі з 18.02.2025р. по 23.02.2025р. передбаченого п.3.3 Наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010, яка є обов'язкової лише у випадку використання аналогового тахографа.
Також, згідно із п.6.4 Положення №340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.
При цьому, за приписами п.п.6.1, 6.2, 6.3 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (п.6.1 Положення №340).
Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табелів обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни (п.6.2 Положення №340).
Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіку змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф (п.6.3 Положення №340).
Що стосується п.6.4 Положення №340, у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпусті, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності
Суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначений пункт відноситься до диспозитивної норми, тобто такої, яка надає можливість правомірно у встановлених межах набувати суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, визначати (формувати) структуру суб'єктивних прав, здійснювати суб'єктивні права, використовувати форми (порядок) і способи захисту порушених прав та встановлювати модель поведінки, яка дозволяє сторонам регульованих відносин самим визначати права та обов'язки в окремих випадках.
Так, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 11.03.2026 у справі 620/635/25 зазначила, що погоджується з доводами апелянта про те, що згідно з нормами п. 6.4. Положення № 340 бланк підтвердження є не обов'язковим документом і може складатися у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів.
Суд також зазначає, що в силу приписів п.6.3 Положення 340, водій повинен мати копію графіка змінності водіїв, та відповідно надати її контролюючому органу. Однак така вимога встановлюється лише щодо водіїв, які керують ТЗ, який не обладнаний тахографом та за відсутності індивідуальної контрольної книжки водія.
Як зазначено у п.п.3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Наявність тахографа на транспортному засобі КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 не заперечується відповідачем.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у діях перевізника не було складу правопорушення, яке визначено Постановою від № 130451 від 01.04.2025, а тому притягнення до відповідальності позивача та застосування до нього адміністративно-господарський санкцій суд вважає неправомірним.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у справі
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 1000146154 від 29.05.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-245, 246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті за № 130451 від 01.04.2025 про застосування до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адміністративно-господарського штрафу.
3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код за ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 51) сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.