01 травня 2026 року № 320/18309/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення доказів в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Васильківської міської ради
Служби у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Київського окружного адміністративного суду разом з адміністративним позовом надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів у адміністративній справі №320/18309/26, в якій заявник просить витребувати в порядку забезпечення доказів у Виконавчого комітету Васильківської міської ради та Служби у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради наступні документи та відомості:
- реєстрації звернення: копію звернення батька дитини; відомості про дату його надходження; реєстраційний номер; витяг з журналу реєстрації звернень громадян.
- повну адміністративну справу: усі матеріали, на підставі яких приймалося рішення №535; службові записки; внутрішні висновки; документи, що стали підставою для формування позиції служби.
- перевірки умов проживання: акти обстеження житлово-побутових умов; фотофіксація (за наявності); документи щодо перевірки права користування або власності на житло.
- засідання та рішення: протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини; список присутніх; матеріали голосування; протокол засідання виконавчого комітету.
- повідомлення матері: докази повідомлення мене про розгляд питання; копії направлених повідомлень; поштові документи; інші підтвердження вручення.
- спроби контакту: журнали телефонних дзвінків; службові записи щодо зв'язку зі мною; інші докази комунікації (за наявності).
- обґрунтування висновків: документи, на підставі яких зроблено висновок про перебування дитини на повному утриманні батька; документи щодо перевірки матеріального забезпечення дитини; документи щодо участі обох батьків у вихованні.
- оцінка потреб дитини: документи щодо врахування стану здоров'я дитини; матеріали щодо оцінки її особливих потреб; висновки щодо забезпечення лікування та реабілітації.
Розглянувши подану заяву про забезпечення доказів, суд вбачає підстави для її повернення з огляду на таке.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами статей 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до статті 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Статтею 115 КАС України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Згідно частини першої статті 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Отже, інститут забезпечення доказів в адміністративному судочинстві спрямований на забезпечення здійснення процесу доказування шляхом збирання і закріплення доказів, якщо існують обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Пунктами 4 та 5 частини 1 статті 116 КАС України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
У контексті вищевикладеного заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Процесуальний механізм забезпечення доказів це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втрати у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має гуртуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходи для забезпечення доказів.
В обґрунтування необхідності забезпечення доказів, заявник посилається на те, що зазначені докази мають істотне значення для розгляду справи та підтверджують дотримання або порушення відповідачами процедури прийняття рішення. Відповідачі не надають повної інформації на запити, що свідчить про ризик неповного розкриття доказів без втручання суду.
Суд наголошує, що вказані заявником обставини не є підставами, визначеними частиною 1 статті 114 КАС України, за наявності яких вживаються заходи із забезпечення доказів.
Отже, заявником не надано доказів неможливості або ж ускладнення витребування таких доказів, а також не зазначено обставин, що свідчать про небезпеку втрати таких доказів або про неможливість чи ускладнення подання доказів відповідачем у майбутньому.
При цьому, суд не встановив такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати доказів, які просить витребувати заявник, а відтак суд вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Щодо сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів, суд зазначає таке.
Згідно частини другої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України за подання до суду заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів становить 998,40 грн (3328,00 грн х 0,3 ставки судового збору).
До цієї заяви про забезпечення доказів не додано доказів сплати судового збору, що вказує на невідповідність поданої заяви про забезпечення доказів вимогам статті 116 КАС України.
При цьому, суд враховує частину 10 статті 169 КАС України, якою передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відтак, у суду відсутні підстави для залишення заяви про забезпечення доказів без руху.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недотримання позивачем вимог КАС України, у зв'язку з чим, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 114, 115, 243, 248, 256 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Колеснікова І.С.