про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
01 травня 2026 року 320/17948/26
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Національної поліції в Київській області, Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач, через підсистему «Електронний суд», звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом (зареєстрований 29.04.2026) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Національної поліції в Київській області, Державна казначейська служба України.
Просив:
- визнати протиправними дії відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), вчинені через його структурний підрозділ - ІНФОРМАЦІЯ_4 (Третю особу 1), щодо незаконного поновлення на військовому обліку та ініціювання розшуку позивача;
- зобов?язати відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (як розпорядника реєстру) видалити з АІТС «Оберіг» відомості про проходження позивачем ВЛК, оновлення даних та статус «у розшуку», повернути статус виключеного з обліку згідно документів, а також скасувати активне електронне звернення до поліції №E4986833;
- зобов?язати Головне управління Національної поліції в Київській області (Третю особу 2) видалити відомості про розшук ОСОБА_1 з відповідних інформаційних систем Міністерства внутрішніх справ (системи «Армор» та інших);
- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 487 630 (чотириста вісімдесят сім тисяч шістсот тридцять) грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ07910662).
Окрім того, позивач подав заяву про забезпечення адміністративного позову (зареєстрована 30.04.2026), в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії запису про перебування ОСОБА_1 «у розшуку» в АІТС «Оберіг» та заборонити будь-яким органам та посадовим особам Національної поліції України, а також будь-яким територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на всій території України вчиняти дії щодо затримання, примусового доставлення до ТЦК та СП або іншого обмеження свободи пересування ОСОБА_1 на підставі оскаржуваних відомостей в АІТС «Оберіг» та звернення №E4986833 до набрання рішенням суду у справі законної сили.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що оскільки в системі «Оберіг» щодо нього незаконно внесено статус «у розшуку», існує реальна загроза незаконному затриманню. Крім того, позивач зазначає, що він здійснює медичний супровід його дитини, яка має інвалідність підгрупи А, і його затримання призведе до залишення дитини в небезпеці.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваним діям/бездіяльності, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Необхідно відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, до заяви не надано жодних доказів, що по відношенню до заявника з боку відповідача або інших осіб почали вчинятися дії, пов'язані із призовом на військову службу під час мобілізації тощо.
Доводи щодо супроводу дитини з інвалідністю суд відхиляє, оскільки заявником не надано доказів, що за його відсутності дитина залишиться без догляду. Згідно із наданим медичним висновком у дитини є матір.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову на цей час.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.