про залишення позову без розгляду
30 квітня 2026 року Справа № 320/51599/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна компанія» 04.11.2024 звернулось до суду з позовом (зареєстрований 07.11.2024) до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 № 00443640704.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 13.11.2024 позов залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказано, що питання щодо дотримання строку звернення до суду буде вирішено судом за наслідками дослідження додаткових доказів під час розгляду справи.
У подальшому Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, стверджуючи пропуск строку звернення до суду у досліджуваному випадку і відсутність підстав для його поновлення.
Так, суд зазначає, що частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу вимог пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У випадку, який розглядається, предметом оскарження є повідомлення-рішення від 24.05.2024.
Судом із матеріалів справи установлено, що у цьому випадку позивач скористався процедурою адміністративного оскарження ППР до ДПС України, за наслідками якого 15.08.2024 отримав рішення за результатами розгляду скарги від 02.08.2024 №23545/6/99-00-06-01-04-06 (із рекомендованим повідомленням №0600948470559), що не заперечується останнім.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, підсумовано, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
У досліджуваному випадку строк звернення до суду після отримання рішення ДПС України про результати розгляду скарги складає 1 місяць із дати такого отримання. Тобто перший день місячного строку розпочався 16.08.2024.
У той же час позовну заяву подано 04.11.2024.
Так, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 у справі №260/2362/22 зазначив, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для звернення до суду із цим позовом, представник позивача посилається на те, що керівник ТОВ «Столична торгівельна компанія» Смоленський В.М. проживає у м. Берислав Херсонської області та, у тому числі, є керівником іншого підприємства. Вказує, що м. Берислав є територією бойових дій, тому внаслідок частих обстрілів неодноразово заподіювалась шкода та руйнування майна іншого товариства, керівником якого також є ОСОБА_1 . У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 проводилась інвентаризація на іншому підприємстві, тому ТОВ «Столична торгівельна компанія» було позбавлено можливості своєчасно оскаржити спірне податкове повідомлення-рішення. Надали наказ №31/07/24 від 31.07.2024 «Про проведення інвентаризації пошкодженого (знищеного) майна», витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження 12023231090001039 із датою реєстрації 25.03.2023, витяг з реєстру Бериславської територіальної громади станом на 11.03.2025 про реєстрацію ОСОБА_1 у м. Берислав Херсонської області з 30.05.2017, примірник паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що правові позиції Верховного Суду з питання визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду зводяться до того, що виключними підставами для визнання судом поважних причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналізуючи причини, наведені позивачем, суд дійшов переконання, що вони не відповідають зазначеним критеріям.
Так, суд зазначає, що господарська діяльність (підприємництво) здійснюється на власний ризик - це самостійна, ініціативна діяльність, де суб'єкт господарювання особисто несе майнову відповідальність за результати (прибуток або збитки) прийнятих рішень. Ризики включають зовнішні (економічні, політичні) та внутрішні (технологічні, помилки управління) чинники.
Також суд враховує, що у розглядуваному випадку робота ТОВ «Столична торгівельна компанія» не призупинялась, про що свідчить відсутність відповідного наказу та складена, у межах спірних правовідносин первинна документація, яка вказує на провадження господарської діяльності.
На переконання суду, керівник юридичної особи несе повну відповідальність за діяльність товариства, включаючи податкову звітність, дотримання законодавства та захист прав та інтересів.
Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом (делегувати іншим особам відповідні повноваження) в цій частині позовних вимог, позивачем не надано та судом не встановлено.
Також суд звертає увагу, що товариство позивача розташоване у м. Києві, діє з 01.09.2017, Смоленський В.М. є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна компанія» з 23.03.2018, із наявних у матеріалах справи первинних документів і документів податкової звітності вбачається постійне, регулярне їх складання за підписом директора позивача і у м. Києві. При цьому таким діям не завадила реєстрація його місця проживання у м. Бериславі Херсонської області з травня 2017 року. Так само стосовно інвентаризації, позивач не надав доказів постійного перебування за її час у м. Берислав і неможливості прибуття до м. Києва, неможливості уповноваження іншої особи на відповідні дії, не пояснив, як будучи керівником товариства позивача на тривалий час залишав суб'єкт господарювання без забезпечення належного ведення господарської діяльності. Також суд зазначає, що позивач посилався на необхідність проведення інвентаризації іншого суб'єкта господарської діяльності з кінця травня 2024 року через пошкодження, пов'язані із обстрілами, які мали місце у березні 2023 року.
Також наказ про інвентаризацію датований 31.07.2024, при цьому рішення за результатами розгляду скарги на повідомлення-рішення від 24.05.2024 отримане представником товариства 15.08.2024, що не узгоджується із доводами позивача.
За правилами частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За наведеного у сукупності, судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, у зв'язку із чим клопотання ГУ ДПС у м. Києві підлягає задоволенню, а позовна заява - залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2024 № 00443640704, - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.