30 квітня 2026 року м. Київ справа №320/55385/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розгляпути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2024 та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивачем була подана заява та доданий перелік необхідних документів про оформлення відстрочки від призову по мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте відповідач її не розглянув/не прийняв жодного рішення та не повідомив про наслідки її розгляду заявника.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2024 та 23.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, у якій заявив про своє волевиявлення скористатись правом на відстрочку від мобілізації під час воєнного стану на підставі абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із доглядом за батьком, який є інвалідом І групи. Заява була відправлена рекомендованим листом до ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримана 09.07.2024 та 30.07.2024.
До заяви про надання відстрочки позивачем були додані, засвідчені належним чином копії наступних документів: Копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , Витяг про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 , Копія паспорта громадянина України ОСОБА_2 ; Витяг про реєстрацію місня проживания ОСОБА_2 ; Копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; Копія довідки до акта огляду МСЕК АВ № 0206317 від 29.01.2015; Копія посвідчення інваліда І групи ОСОБА_2 ; Копія пенсійного посвідчення; Копія довідки про не призначення військовозобов'язаному компенсацій за знійснення догляду; Заява; Копія військового квитка ОСОБА_3 ; Копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4 ; Копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 ; Копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 ; Копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; Копія акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 15.07.2024; Копія військово-облікового документа ОСОБА_1 .
Листом від 12.08.2024 № 1/7065 відповідач повідомив позивача про те, що для оформлення відстрочки при собі потрібно мати військово-обліковий документ, паспорт, ідентифікаційций код та документи відповідного пункту зазпачясні у Додатку 5. Також, зазначено про те, що поданий пакет документів є неповним, при цьому не зазначив, яких саме документів не вистачає, а також зазначив про п. 1.8 додатку Правил від 30.12.2022 № 1487 та п. 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Проте, як зазначає позивач, жодного рішення по заяві не прийнято та про її розгляд не повідомлено, а вказаний лист носить виключно інформаційний характер, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє досі.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно норм абз. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Частинами 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII регламентовано, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), у якому, серед іншого, визначено процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За правилами п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Матеріалами справи підтверджується, що заява позивача та додані документи відповідачем було отримано, водночас, листом від 12.08.2024 № 1/7065, відповідач повідомив позивача про те, що для оформлення відстрочки при собі потрібно мати військово-обліковий документ, паспорт, ідентифікаційций код та документи відповідного пункту зазпачясні у Додатку 5. Також, зазначено про те, що поданий пакет документів є неповним, при цьому не зазначив, яких саме документів не вистачає, а також зазначив про п. 1.8 додатку Правил від 30.12.2022 № 1487 та п. 58 Порядку № 560.
Суд зауважує, що надсилання заяви про відстрочку поштою (рекомендованим листом з описом вкладення) вважається належним зверненням, а «особисто подати» не є тотожним «особисто прибути», при цьому, що термін «особисто» у Порядку № 560 стосується суб'єкта звернення (від свого імені, а не через представника), а не способу доставки документів.
Тож, з наведеного слідує, що позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, мав прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Разом з тим, інформаційний лист від ТЦК та СП не є рішенням про надання чи відмову у відстрочці. Суд зауважує про те, що відповідачем не надано доказів того, що саме комісією з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації розглядалась заява позивача та за наслідком якої останнім встановлено відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, у даних правовідносинах, суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Водночас, відповідачем всупереч вищенаведеним нормам не прийнято по суті питання рішення про надання відстрочки або відмови у наданні такої відстрочки.
Верховний Суд в постанові від 18.01.2024 у справі № 280/6033/22 звернув увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Тож, до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час. З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особа повинна надати підтвердні документи, за результатами розгляду яких військовими органами комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку приймається саме рішення про наявність або відсутність в особи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач не надав доказів належного розгляду заяви позивача, при цьому, лист-відповідь не є рішенням наведеним у Порядку, який до всього іншого, також не містить переліку документів, які не було надано позивачем до заяви.
Суд наголошує на тому, що суб'єкт владних повноважень при розгляді заяви особи, має діяти добросовісно та якунайпослідовніший спосіб.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки з у листі з формальних причин не розглянувши заяву по суті порушеного питання та не надавши оцінку документам наданим на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначеного п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Таким чином, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки, суд зазначає, що дотримуючись положень конституційного принципу «розподілу влади», який не передбачає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, суд враховує, що завдання адміністративного судочинства полягає у гарантуванні дотримання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки саме до дискреційних повноважень відповідача належить прийняття рішення про надання відстрочки та документа, який це підтверджує, з огляду на що, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, саме шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду в даному рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стороною відповідача не було доведено правомірність своїх дій (недопущення бездіяльності), з урахуванням критеріїв за ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 04.07.2024 з доданими до неї документами, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду в даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.